РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЛІКУВАЛЬНІ МЕТОДИКИ
2.1. Загальні положення. Робота ґрунтується на результатах комплексного лікування у багатопрофільному геріатричному шпиталі ветеранів війни 180 хворих похилого й старечого віку, у яких діагностований больовий рефлекторний синдром, спричинений поперековим остеохондрозом. За період дослідження (1994-2003 рр.) для збору первинної документації вивчався весь обсяг клінічних даних, які були відібрані за критерієм вертеброгенного характеру проявленого больового синдрому у стадії загострення.
Предметом спостереження був хворий з больовими рефлекторними проявами поперекового остеохондрозу. Інформаційні матеріали накопичувались шляхом вивчення документальних джерел (історії хвороби, процедурні карти, журнали обстежень) експертної оцінки даних клінічних, статистичних, інструментальних досліджень. Дані для вивчення й аналізу особливостей лікування РППО отримані за результатами комплексних клініко-функціональних обстежень однорідної за віком, статтю, нозологією групи хворих з хронічно-рецидивуючими больовими рефлекторними синдромами.
Для визначення нозологічної структури больового поперекового синдрому використано сучасну класифікацію захворювань периферичної нервової системи [8, 41], до яких відносяться вертеброгенні синдроми. Дослідженню підлягали рефлекторні синдроми у хворих старших вікових груп, які проявлялись переважно хронічно-рецидивуючими люмбоішіалгіями, підгострими люмбалгіями та зрідка гострими люмбалгіями (люмбаго).
З метою уніфікації та об'єктивізації отриманих даних відповідно до мети та задач дослідження весь масив вивчення було розподілено: за характером, тяжкістю та інтенсивністю больового синдрому, за існуючими протипоказаннями до призначення певних лікувальних заходів з урахуванням тяжкості клінічних синдромів супутніх захворювань і за об'ємом проведеного терапевтичного комплексу.
Порівняльний аналіз виконувався з розрахунку на мінімальний необхідний і достатній обсяг масиву досліджень з урахуванням особливостей клінічного перебігу та визначення ефективності комплексного лікування РППО з використанням лазеропунктури за умов полісистемної супутньої патології з різною тяжкістю її проявів у хворих СВГ.
Для об'єктивної оцінки достовірності дослідження використовували варіаційно-статистичний метод аналізу кількісних параметрів. Статистико-графічну обробку матеріалу здійснювали методом парної статистики з використанням методу відмінності за критерієм Ст'юдента і кореляційного аналізу. Визначали середню арифметичну (М), похибку середньої арифметичної (m), достовірність різниці (Р). Результати вважали достовірними, коли коефіцієнт достовірності був менший чи рівний 0,05. При співставленні вичислювальних аналогічних величин при різних варіантах досліджень і визначенні достовірності відмінностей користувались довірчим коефіцієнторм Ст'юдента = 2, що відповідав рівню довірчої вірогідності Р=0,9454 або (94,54%). Доцільна максимально допустима помилка cкладала 0,10 (10%), т.ч. середня помилка інтенсивного показника була m=0,10:2=0,05 або (0,05%). Вона, як помилка методу, може застосовуватись для всіх показників, які розраховувалися [40].
2.2. Матеріал дослідження. Вивчались результати комплексного обстеження та лікування больових рефлекторних проявів поперекового остеохондрозу у однорідної за віком, статтю та нозологією групі із 180 хворих, із яких 112 (62,22%) чоловіків і 68 (37,78%) жінок (табл. 2.1.1).
Таблиця 2.2.1
Вікові характеристики хворих досліджуваних груп
ВікВсього хворихЧоловікиЖінкичисло%число%число%похилий 67-74 р.9653,3372752425старечий 70-84 р.8446,674047,724452,38всього18010011262,226837,78 Середній вік хворих складав 75,5+3,32 років. У групу входило 112 (62,22%) чоловіків і 68 (37,78%) жінок, у тому числі 72 (64,29%) чоловіків і 24 (37,78%) жінки - похилого віку та, відповідно, 40 (35,71%) і 44 (64,71%) - старечого віку.
Рис 2.2.1. Етіологічні фактори останнього загострення у обстежуваних хворих
На етапі діагностики визначали причини захворювання, особливості його перебігу, оцінювали тяжкість клінічних симптомів і неохідні лікувальні заходи. Як правило, хворі не пам'ятали причини виникнення перших проявів захворювання. Загострення викликались переважно статико-динамічними та гемодинамічними порушеннями чи запальними процесами: 78 (43,33%) хворих вірогідними причинами загострення вважали фізичне перевантаження (рис. 2.2.1, рис. 2.2.2), викликане підняттям вантажу (53 хворих - 29,44%) і тривалим статичним навантаженням при вимушеному положені тіла (25 хворих - 13,89%); невправними рухами (37 хворих - 20,56%); переохолодженням 31 (17,22%) хворий і 34 (18,89%) хворих не знали безпосередньої причини останнього загострення.
Рис 2.2.2. Порівняльна характеристика співвідношення етіологічних факторів
Люмбалгічний період тривав більше 10 років у 38 (21,11%) хворих, більше 15 років у 75 (41,67%) і більше 20 років у 68 (37,78%). У 134 (74,45%) хворих останнє загострення тривало більше 3 місяців із періодичним послабленням і підсиленням болю.
У всіх пацієнтів діагностовано загострення больових рефлекторних проявів поперкового ОХ і комбінована патологія внутрішніх органів. Тому при визначенні об'єму лікувальних заходів до уваги брались, окрім неврологічних проявів, симптоми супутніх недуг, наявні протипоказання, рівень неспецифічної резистентності та можливі функціональні навантаження, а також враховувались індивідуальні несприйняття певних лікувальних факторів. У клінічних проявах лише переважали ті чи інші симптоми патогенетичного механізму даного загострення, які розгортались на фоні змін, викликаних хронічними вертеброгенними неврологічними порушенями попередніх загострень і вікової полісистемної патології. Хворих розподілено на 3 групи, яким призначались 3 різні за інтенсивністю навантаження лікувальні комплекси.
За клінічними симптомами й результатами обстежень визначалась стадія неврологічних порушень, рівен