Розділ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для вирішення поставленої мети й завдань дисертаційної роботи були проведені лабораторні і виробничі досліди. Дослідження проводили на базі ВАТ "Птахокомбінат "Бершадський", в лабораторіях кафедри органічної й біологічної хімії та кафедри лабораторної діагностики інфекційних хвороб сільськогосподарських тварин Білоцерківського ДАУ періодом з 2000 по 2003 рр. В експериментах використовували курчат-бройлерів кросу "Арбор-Айкрес". Для лабораторних досліджень використано 600 гол., всього у виробничих дослідах було використано близько 70 тис. гол.
ВАТ "Птахокомбінат "Бершадський" - один із лідируючих підприємств України по виробництву м'яса бройлерів. Господарство має власний інкубатор, 18 приміщень для вирощування курчат-бройлерів, забійний цех, цех по переробці й виготовленні готової м'ясної продукції. Щорічно в господарстві вирощується близько 2 мільйонів голів птиці, реалізується більше 4 тис. тон сирого м'яса та готової продукції. Підприємство для вирощування закуповує добовий молодняк та інкубаційне яйце елітного кросу Арбор Айкрез у венгерському АТ "Баболна".
Птицю утримували в типових пташниках. Параметри мікроклімату підтримувались згідно відповідних норм. Для годівлі птиці використовували комбікорми власного виробництва згідно типових раціонів, збалансованих за обмінною енергією, протеїном, клітковиною, мікроелементами та вітамінами (див. додаток). Для напування використовувалась вода з місцевих артезіанських свердловин.
Було проведено чотири досліди. Для постановки експериментів за принципом аналогів формували групи курчат-бройлерів, які утримували у приміщеннях однієї площадки. В одному приміщенні утримували 18-22 тис. гол. птиці, із яких для лабораторних досліджень відбирали курчат в кількості 20 голів кожної вікової групи. Для виключення добових коливань біохімічних показників кров відбирали в один і той же час. Матеріалом досліджень була сироватка крові. Її отримували після декапідації курчат. Дослідження ферментів проводили в день відбору проб, метаболітів - не пізніше другого дня.
У першому досліді визначали вплив двох систем утримання (підлогової та кліткової) на біохімічні показники сироватки крові та зоотехнічні показники. При підлоговому утриманні курчат вирощували в пташниках з обладнанням Big Dutchman. В якості підстилки використовували гречане лушпиння. Для годівлі використовували бункерні годівниці, які розташовували на різній висоті залежно від віку птиці. Доступ до корму курчата мали цілодобово. Напування птиці забезпечували ніпельними напувалками. При вирощуванні застосовували змішану посадку курчат. Одноденних курчат розміщували на 1/2 пташника, а після тритижневого віку - на всій площі, після чого щільність посадки птиці становила 17-18 гол/м2. При клітковому утриманні птиця перебувала в пташниках, обладнаними триярусними клітковими батареями БКМ-3Б. Годування провадили з бункерних годівниць, напування - із мікрочашкових напувалок. Одноденну птицю поміщали в середній ярус кліток, а у 20-денному віці розсаджували по трьох ярусах. Щільність посадки після розсаджування становила 25-28 гол/м2 підлоги пташника. Для лабораторних досліджень відбирали курчат віком 1, 15, 30 та 42 доби в кількості по 20 голів.
У другому досліді вивчали клінічні, мікробіологічні та біохімічні показники при респіраторній патології. Птицю вирощували в пташниках, обладнаних клітковими батареями, оскільки при клітковому утриманні респіраторні захворювання реєструються частіше. Хворих курчат віком 30 діб відбирали за клінічними симптомами ураження органів дихальної системи та очей. Кров відбирали в клінічно здорових та хворих курчат у кількості по 20 гол. У 5-и хворих курчат із найбільш вираженими симптомами ураження органів дихальної системи відбирали трахею та легені, виконували посіви на середовища для культивування аеробних та анаеробних мікроорганізмів - м'ясо-пептонному агарі, кров'яному агарі та середовищі Кітта-Тароцці. Проводили культивування, мікроскопію та визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків.
У третьому досліді для лікування респіраторних захворювань у курчат-бройлерів, застосовували чотири протимікробні препарати: енроксил (діюча речовина - енрофлоксацин 5 %), кламоксил (діюча речовина - амоксициліну тригідрат), лінкоміцину гідрохлорид (30 % розчин) та доксин-200ВС (діючі речовини - доксицикліну гіклат 10 %, тилозину тартрат 10 %). Курчата утримувались в приміщеннях, обладнаними чотирма рядами кліток БКМ-3Б. За принципом аналогів було сформовано 4 групи курчат-бройлерів по 7 тис. голів, кожна з яких перебувала в клітках одного ряду. Усі 4 групи птиці вирощувались в одному приміщенні одночасно. Для роздільного задавання антибіотиків системи годівлі та напування, клітки різних рядів були розмежовані. Препарати курчатам задавали з 31 по 35 добу включно в дозах: енроксил - 2 кг на 1 т. комбікорму, кламоксил - 20 мг діючої речовини на 1 кг. живої маси, лінкоміцин - 250 мл на 1000 л. питної води, доксин - 0,5 кг на 1000 л. питної води. Для лабораторних досліджень забивали курчат у віці 35 та 42 доби в кількості по 20 гол. кожної групи.
У четвертому досліді з метою неспецифічної профілактики респіраторних захворювань та підвищення загальної резистентності курчат-бройлерів використовували вігозин (карнітину гідрохлорид 5 %, сорбітол 25 %, сульфат магнію 25 %). Курчат утримували в кліткових батареях. Для постановки досліду птиця одного приміщення була розділена на 2 групи по 14 тис. гол.. Кожна група займала 2 ряди кліткових батарей. Для роздільного випоювання вігозину система напування кліток дослідних рядів була розмежована з контрольною. Препарат випоювали з 1 по 5 та з 31 по 35 добу включно в дозі 2 мл на 1 л. питної води. Проби для лабораторних досліджень відбирали у віці 1, 5, 30 та 35 діб. по 20 гол. дослідної та контрольної груп. Контролем слугували курчата-бройлери, яким вігозин не випоювали.
- Київ+380960830922