РОЗДІЛ 2
РОЗВИТОК ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ СИСТЕМИ АГРАРНО-ТЕХНІЧНОГО СЕРВІСУ РЕГІОНУ
2.1. Сучасний стан матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва
Глибока і затяжна економічна криза, яка охопила всі галузі народногосподарського комплексу, особливо відчутно вплинула на розвиток сільського господарства. І хоча в більшості галузей в останні роки економічна ситуація не лише стабілізувалася, а й отримала сталу тенденцію до покращення, в аграрній галузі вона залишається нестабільною. Особливе занепокоєння науковців, виробничників на місцях викликає не лише тривалий спад виробництва сільськогосподарської продукції, ускладнення фінансового стану сільськогосподарських підприємств, зниження життєвого рівня сільського населення, а й обвальне руйнування ще придатного до виробничого відтворення ресурсного потенціалу аграрної сфери, насамперед технічних засобів забезпечення виробництва. Техніка стала найбільш жорстко лімітуючим ресурсом виробництва на селі.
В останні роки ця проблема настільки ускладнилась, що стала однією з визначальних у подальшому розвитку сільськогосподарського виробництва, його реформуванні та забезпеченні населення продуктами харчування. Серед найбільш відчутних факторів такого ускладнення є:
* значне зростання кількості виробників сільськогосподарської продукції з невеликими обсягами виробництва, в результаті реформування відносин власності на нових організаційно-економічних засадах;
* енергетична криза, яка охопила усі галузі народного господарства і ставить жорсткі вимоги до експлуатації сільськогосподарської техніки;
* порушення паритету цін не на користь трудівників села, що не дозволяє своєчасно оновлювати машинно-тракторний парк;
* деградація наявної ремонтно-експлуатаційної бази агропромислового комплексу;
* інтенсивне насичення господарств закордонною технікою, що супроводжується ускладненням її подальшої експлуатації;
* втрата висококваліфікованих механізаторських кадрів та інженерно-технічних фахівців.
Різкий перехід від планово-адміністративної системи господарювання до ринкової, неузгодженість в розвитку банківської, кредитно-фінансової і податкової систем з трансформаційними перетвореннями в аграрній сфері економіки призвели до значного погіршення фінансового стану сільськогосподарських підприємств. В результаті фінансової кризи господарства усіх форм власності не мають можливості поновлювати свій технічний потенціал, про що свідчать такі дані.
Таблиця 2.1
Динаміка придбання тракторів і зернозбиральних комбайнів сільгоспвиробниками Одеської області, штук
РокиТрактори усіх марокЗернозбиральні комбайни19921360801993365182199424724199554203199643681997270819987251999281120003421200136642002100972003259128Всього 2868891У середньому за рік23974,3У середньому за рік у розрахунку на 1 адміністративний район9,22,9 Як свідчать наведені дані за 12 післяреформених років господарства аграрного сектору Одещини закупили 2868 тракторів усіх марок та 891 зернозбиральних комбайни, що в середньому за один рік становить відповідно 239 та 74,3 одиниць. В області 26 адміністративних районів, то ж у розрахунку на 1 район закуплено в середньому за рік 9,2 тракторів та 2,9 зернозбиральних комбайни.
Наскільки інвестиції, вкладені в придбання основних видів сільськогосподарської техніки дають можливість замінити фізично зношені уже не придатні для сільськогосподарського виробництва машини можна судити із наступних даних.
Таблиця 2.2
Динаміка списання тракторів і зернозбиральних комбайнів сільськогосподарськими товаровиробниками Одеської області, штук
РокиСписання тракторів усіх марокСписання зернозбиральних комбайнів1992144075519941378290199617844401998156628219991343271200099120520015151212002668120200329661Усього списано після
1991 року
99812545За цей же період
придбано2868891Перевищення списання над придбанням, разів3,52,9
Наведені дані свідчать, що за роки незалежності сільськогосподарськими підприємствами Одещини на кожні 3,5 списаних трактори і 2,9 списаних комбайни було придбано лише по одній новій машині. В цілому за 12 років списання перевищило придбання тракторів на 7113 одиниці, зернозбиральних комбайнів - на 1654 одиниці.
Постійне використання сільськогосподарської техніки у процесі виробничої діяльності об'єктивно потребує систематичного оновлення цього матеріально-ресурсного потенціалу, але на якісно новій основі. Оновлення речових засобів виробництва на основі розширеного відтворення є обов'язковою умовою функціонування сільськогосподарського виробництва, яке забезпечує саме існування і розвиток усієї людської спільноти. Тому до пріоритетного розвитку АПК України необхідно віднести реальне ресурсозабезпечення, його господарське використання й ефективне збереження. Практика ж показує, що обсяги інвестицій в аграрну галузь економіки країни за рахунок усіх джерел фінансування не забезпечують навіть простого відтворення спожитих основних засобів.
Так, якщо у 1990 році загальна сума інвестицій в основний капітал аграрного сектору економіки України становила в порівняних цінах 11.8 млрд.грн., то в 2000 році вона знизилася до 496 млн.грн., тобто зменшилася майже у 24 рази, тоді як у промисловість - лише у 3.4 рази, у будівництво - у 4,2, транспорт - у 2,5 рази. [195].
Аналогічна ситуація з інвестиціями в основний капітал аграрної галузі Одеської області, причому з роками цей показник постійно погіршується.
Перевищення темпів зносу і списання сільськогосподарської техніки над темпами її поновлення призвели до суттєвого погіршення її кількісних і якісних характеристик. Весь обсяг сільськогосподарських робіт з кожним роком приходиться виконувати меншою кількістю технічних засобів виробництва, що призводить до передчасного виведення їх з ладу. Це створює реальну загрозу можливому оновленню у найближчій перспективі матеріально-ресурсного потенціалу до необхідного рівня
- Київ+380960830922