РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика обстежених хворих.
Під спостереженням знаходилися 122 хворих на ХР у віці від 16 до 60 років (у середньому 33,5±0,69 років). Проаналізовано також 150 історій хвороб пацієнтів з реактивним урогентальним хламідійним спондилоартритом, що знаходились на обстеженні і лікуванні в Донецькому обласному клінічному територіальному медичному об'єднані на попередніх етапах.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на ХР різної статі за віком
Стать
хворихВсього
Вік (роки)
<20
20-40
>40
абс.
абс.
абс.
Чоловіки
Жінки
165
107
26
15,8
5,6
93
61
56,4
57,0
46
40
27,9
37,4
Разом
272
32
11,8
154
56,6
86
31,6
?2=7,54, р=0,023
Чоловіків було 165 (60,7%), а жінок - 107 (39,3%). Як видно з табл. 2.1 і рис. 2.1, жінки виявилися більш старших вікових груп (?2=7,54, p=0,023), а середній їх вік склав 36,0±1,10 років (чоловіків - 31,9±0,87 років, S=2,94, p=0,004). Тривалість захворювання до 1 року встановлено в 36,4% спостережень, від 1 року до 5 років - у 37,9%, а більш 5 років - у 25,7%, причому не відрізняючись в чоловіків і жінок (?2=0,50, р=0,781), що знайшло своє відображення в табл. 2.2 і на рис. 2.2. Середня тривалість ХР у чоловічій групі склала 4,0±0,41 роки, а в жіночої - 4,4±0,55 роки (S=0,57, p=0,578).
Рис. 2.1. Розподіл хворих на ХР за віком (роки).
Примітка. Ліворуч - чоловіки, праворуч - жінки.
Помірна і висока ступені активності патологічного процесу констатовані в 69,7% чоловіків і в 81,3% жінок (?2=4,65, р=0,098), а усереднені показники в жіночій групі виявилися вище (S=1,96, p=0,047). Ці результати представлені в табл. 2.3 і на рис. 2.3.
Як видно з табл. 2.4, хламідії в мазках з урогеніталій виявлені в 242 (89,0%) хворих, причому в 15 (5,5%) вони сполучалися з трихомонадами, а в 18 (6,6%) - з гарднерелами. Чоловіки і жінки за цими показниками не відрізнялися між собою, а вірогідність критерію ?2 складала від 0,751 до 0,051. В інших спостереженнях діагноз ХР підтверджувався наявністю в сироватці крові противохламідійних антитіл.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на ХР різної статі за тривалістю захворювання
Стать
хворихВсього
Тривалість захворювання (роки)
<1
1-5
>5
абс.
абс.
абс.
Чоловіки
Жінки
165
107
61
38
37,0
35,5
64
39
38,8
36,5
40
30
24,2
28,0
Разом
272
99
36,4
103
37,9
70
25,7
?2=0,50, р=0,781
Ураження опорно-рухового апарату встановлено у всіх випадках ХР, причому в 43 (26,1%) чоловіків і в 14 (13,1%) жінок (?2=6,60, р=0,010) мав місце моноолігоартрит. У жіночій групі на 67,9% виявився великим суглобовий рахунок (S=4,30, p<0,001), на 48,9% - індекс Річі (S=3,75, p<0,001), на 15,9% - індекс Лансбурі (S=2,01, p=0,043). Ці дані подано в табл. 2.5. Тендовагініти діагностовано в 100 (36,8%) хворих, ентезопатії - у 48 (17,7%), сакроілеїт - у 70 (25,7%), спондилопатії - у 93 (34,2%). Виявляли ахіло- і/або підп'ятові бурсити, підошовний фасциїт і/або п'ятові шпори, перитрохантерит, епікондиліт і навколосуглобові аміотрофії. Варто підкреслити, що ураження крижо-здухвинних зчленовувань у 2,2 рази частіше виявляли в чоловіків (?2=10,7, р=0,001), що знайшло своє відображення в табл. 2.6 і на рис. 2.4.
Рис. 2.2. Розподіл хворих на ХР за тривалістю захворювання (роки).
Примітка. Ліворуч - чоловіки, праворуч - жінки.
У 254 (93,4%) обстежених виявлені зміни з боку урогеніталій, у 31 (11,4%) - шкіри і слизових оболонок, у 138 (50,7%) - серця (міокардит, міокардіодистрофія, аортальні й мітральні пороки серця), у 120 (44,1%) - нирок (пієлонефрит, інтерстиціальний нефрит, гломерулонефрит), у 42 (15,4%) - периферичної нервової системи (ішемічна невропатія, мононеврит), у 53 (19,5%) - вегетативної нервової системи. Серед чоловіків у 38 (23,0%) випадках відзначено фолікулярний, у 18 (10,9%) паренхіматозний і в 17 (10,3%) - катаральний простатити, у 14 (8,5%) - везикуліт, у 4 (2,4%) - епідидиміт. У 20 (7,4%) спостереженнях мала місце псоріазоподібний шкірний висип, у 6 (2,2%) - кератодермія долонь і підошов, оніходистрофія, у 3 (1,1%) - ерозії порожнини рота, цирцинарний і ксеротичний баланіт, у 2 (0,7%) - кільцеподібний баланопостит. У жінок на 64,5% частіше (?2=13,7, p<0,001) виявляли ті або інші ознаки нефропатії й у 2,6 рази частіше - вегетативні розлади (?2=14,5, p<0,001).
Таблиця 2.3
Розподіл хворих на ХР різної статі за ступенем
активності захворювання
Стать
хворихВсього
Ступінь активності
ІІ
ІІІ
абс.
абс.
абс.
Чоловіки
Жінки
165
107
50
20
30,3
18,7
63
46
38,2
43,0
52
41
31,5
38,3
Разом
272
70
25,7
109
40,1
69
34,2
?2=4,65, р=0,098
У 118 (43,4%) хворих, що включені в основну групу обстежених, виявлені зміни з боку очей. У 95 (34,9%) випадках діагностовано кон'юнктивит, у 10 (3,7%) - ірит, у 7 (2,6%) - іридоцикліт, у 3 (1,1%) - хоріоїдит, у 3 (1,1%) - кератит. Розподіл цієї патології в рамках офтальмопатій (офтальмій) склав як 32:3:2:1:1. Зіставляли між собою показники обстежених хворих з кон'юнктивітом (95 чоловік) і увеїтом (20). У контрольну групу увійшли інші 154 (56,6%) хвори без очної патології. Не встановлено впливу статі на розвиток офтальмопатій у хворих на ХР (KW=1,75, p=0,186) і їхня частота в чоловіків і жінок виявилася приблизно однаковою (?2=2,58, р=0,108).
Рис. 2.3. Розподіл хворих на ХР за ступенем активності захворювання.
Примітка. Ліворуч - чоловіки, праворуч - жінки; І, ІІ, ІІІ - ступінь активності захворювання.
2.2. Методи дослідження.
При постановці діагнозу ХР використовувалися критерії, запропоновані [56: 148; 197]. Усі хворі оглядалися дерматовенерологом, урологом-андрологом (чоловіки) або гінекологом (жінки).
Комплекс обстеження хворих був побудований на клінічному, рентгенологічному (рентгенографія периферичних суглобів, хребта, крижо-здухвинних зчленовувань), лабораторному (мікробіологічному, біохімічному, імунол