РОЗДІЛ 2
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПОТРЕБ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПОЖИВАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
2.1. Інформація як засіб подолання ринкової ентропії споживача основних засобів
Підприємство являє собою складну інтеграційну систему, функціонування якої можливе лише за умови оптимального поєднання різних видів ресурсів: матеріальних, технічних, енергетичних, трудових, фінансових та інформаційних. Особливої уваги заслуговують останні, оскільки вони забезпечують ефективне використання інших їх видів.
Будь-яка система управління може функціонувати тільки в тому випадку, якщо в ній циркулює інформація, а тому будь-який процес управління, в тому числі й регулювання виробничого споживання основних засобів, - це перш за все інформаційний процес, який передбачає виконання функцій по збору, передаванню, обробці, аналізу даних і прийняття відповідних рішень на основі отриманої інформації.
Ринок переорієнтовує виробництво на маркетингові засади, за яких споживач диктує виробнику який саме товар, якої якості та кількості він повинен виробляти. За таких умов необхідним є постійне підтримання прямого та зворотного інформаційного зв'язку між виробником і споживачем, що створює можливості для оптимізування задоволення потреб останніх, зниження ризиків від здійснення господарської діяльності підприємства, а, отже, забезпечення його стійкої довгострокової позиції на ринку.
У зв'язку з цим виникає потреба переосмислення більшості понять і категорій, що стосуються інформаційних процесів, які проходять на підприємстві чи за його межами, визначаючи умови регулювання виробничого споживання основних засобів.
Основоположниками науково-концептуального підходу до поняття "інформація" були англійський нейрофізіолог У. Ешбі і французький фізик Б. Бріллюен. Вони розглядали передавання інформації деякій системі як засіб підтримки необхідного стану цієї системи, що веде до зменшення її невизначеності, тобто ентропії.
Сучасні трактування цього поняття дещо відрізняється від сформованого першими її дослідниками. Бріллюен вважав, що "інформація є сирим матеріалом і складається із простого збирання даних", тоді як зараз більшість науковців-економістів одностайні в тому, що інформація і дані - це поняття не тотожні. Вважається, що "дані" є поняття менш обмежене, ніж "інформація". Різниця між ними полягає в тому, що інформація - це корисні дані, тобто такі, які можуть бути використані при формуванні певних (оптимальних) рішень. Якщо ж дані просто накопичуються і не приносять користі, то вони не вважаються інформацією, перетворюються на інформаційний шум. Тому в сучасній інтерпретації "інформацією є тільки те повідомлення, яке зменшує невизначеність в тій області, до якої воно відноситься" [171, с. 7].
В останні десятиліття двадцятого століття для значної частини працівників самих різних галузей народного господарства (вчених і спеціалістів, державних службовців різних рангів тощо) основним предметом праці стала інформація. Одночасно почали проявлятися суттєві зміни в характері професійно-орієнтованих робіт і для осіб, які були зайняті у безпосередньому виробництві матеріального продукту. Всі ці зміни відбувалися під знаком інтенсивної інтелектуалізації трудових процесів [219, с. 5].
Найбільша кількість досліджень інформації як об'єкта управління припадає на 60...80-ті роки минулого століття - час, коли розпочався розвиток інформаційних технологій. Науковці, які займались дослідженням інформації тоді, дають такі визначення її суті:
* "інформація як ресурс - це нові відомості, що дозволяють покращати матеріальні процеси, пов'язані з перетворенням речовини, енергії та самої інформації" [100, с. 5];
* "інформація як складова процесу інформування - нові відомості, прийняті, зрозумілі та оцінені як корисні кінцевим споживачем" [100, с. 5];
* "інформація - це функція стану любої матеріальної системи, показник розмаїття (мінливості) її структури (організації)" [75 , с. 13];
* "інформація може бути витлумачена як деяка сукупність відомостей, що визначає розмір наших знань про ті чи інші процеси, події, явища, факти та їх взаємозв'язок" [124, с. 104].
На сучасному етапі трактування суті інформації, що забезпечує функціонування економічних систем, близьке за змістом до класичного, сформованого ще Шенноном: "Інформація - міра тієї кількості невизначеності, що знищується після отримання повідомлення" [75, с. 6]. Деяке зміщення акцентів при формуванні суті інформації на сучасному етапі розвитку суспільних відносин, пов'язане в першу чергу із зміною її ролі й значення в процесі прийняття управлінських рішень, які формуються в умовах ринкової невизначеності (ентропії). Поняття інформації найчастіше застосовується для характеристики іншої важливої ринкової категорії - ризику, основною причиною виникнення якого є невизначеність, тобто "неповне й неточне уявлення про значення різних параметрів у майбутньому, що викликані різними причинами і, перш за все, неточною й неповною інформацією" [224, с. 82].
Визначення суті інформації, що пропонуються науковцями, мають, на наш погляд, ряд неточностей або є неповними. В переважній їх більшості не розглядається поняття інформації, яке забезпечує виникнення та функціонування економічних явищ та процесів.
Проведене дослідження дає змогу зробити деяке узагальнення та сформувати власний погляд на зміст інформації у діяльності підприємства в цілому, та, зокрема, споживання основних засобів в ринкових умовах.
Інформація на підприємстві - це відомості про зовнішнє середовище і процеси, які в ньому відбуваються, а також відомості, що характеризують внутрішній стан підприємства, процеси, які відбуваються в ньому; використання таких відомостей дає можливість зменшити невизначеність та нейтралізувати ймовірні ризики проведення підприємницької діяльності в умовах переходу до ринку, сприяючи підвищенню ефективності його виробничо-господарської або (та) збутової діяльності.
Тобто, інформація, що використовуєть
- Київ+380960830922