Ви є тут

Реінжиніринг як інструмент інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств харчової промисловості

Автор: 
Пуліна Тетяна Веніамінівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
3406U002093
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНА СКЛАДОВА РЕІНЖИНІРИНГУ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ЯК ОРГАНІЗАЦІЙНА ІННОВАЦІЯ
ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
2.1. Необхідність реінжинірингу бізнес-процесів підприємств харчової
промисловості
Тенденція до оздоровлення української економіки, яка намітилась останніми
роками, значною мірою обумовлена результатами економічних та
соціально-політичних реформ, що супроводжуються певним періодом політичної
стабільності, поліпшенням стану державного бюджету.
Для закріплення зростання економіки необхідно продовжити політику реформ у
харчової промисловості. Харчова промисловість - це одна з провідних
структуроформуючих галузей не лише агропромислового й промислового комплексів,
а й усього народного господарства України. За обсягом продукції промислового
виробництва за видами діяльності харчова промисловість знаходиться на другому
місці після металургії та оброблення металу (табл. 2.1) [101 с.64].
За станом виробничо-технічної бази, структурою, техніко-економічними
показниками й розвитком інфраструктури харчова промисловість України значно
відстає від економічно розвинених країн, особливо щодо комплексної переробки
сировини, механізації й автоматизації виробничих процесів, а також фасування та
упаковки продукції.
Незважаючи на винятково сприятливі грунтово-кліматичні умови, населення ще не
повністю забезпечене високоякісними продовольчими товарами.
Таким чином, важливість розробки та реалізації стратегії розвитку харчової
промисловості зумовлена необхідністю створення сприятливих умов для піднесення
вітчизняного харчового виробництва, впровадження наукоємних технологій у
галузі, зменшення залежності від імпортних поставок продовольства, перетворення
агропромислового комплексу у високоефективний, експортоспроможний стабільний
сектор економіки та забезпечення продовольчої безпеки держави.
Таблиця 2.1
Розподіл продукції промислового виробництва за видами діяльності (у відсотках
до загального обсягу)
Галузі промисловості
Роки
2000
2001
2002
2003
Вся промисловість, %
100,0
100,0
100,0
100,0
Добувна промисловість
12,0
10,9
10,4
9,0
Видобування енергетичних матеріалів
8,0
7,3
6,9
5,8
Видобування неенергетичних матеріалів
4,0
3,6
3,5
3,2
Обробна промисловість
72,8
75,0
76,4
79,7
у тому числі
Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів
17,7
19,1
19,1
18,5
легка промисловість
1,7
1,6
1,6
1,3
Виробництво деревини та виробів з деревини
0,7
0,8
0,8
1,0
Целюлозно-паперова, поліграфічна проми-словість, видавнича справа
2,5
2,8
2,9
2,9
Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення
3,7
5,5
7,7
9,5
Хімічна та нафтохімічна промисловість
6,7
6,9
6,6
6,8
Виробництво інших нематалевих мінеральних виробів (будматеріалів, скловиробів)
2,9
3,1
3,1
2,9
Металургія та оброблення металу
23,0
20,6
20,5
21,8
Машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування
11,3
11,5
12,5
13,1
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води
15,2
14,1
13,2
11,3
До специфічних особливостей харчової промисловості можна віднести наступні:
харчова промисловість являє собою конгломерат підгалузей, кожна з
яких має різні види виробництв, які різняться між собою не тільки щодо
виробництва продуктів, але й умовами виробництва;
для ряду її підгалузей (цукрова, консервна, виноробна, олійно-
жирова) характерне сезонне виробництво, яке призводить до нерівномірного
використання виробничих потужностей;
- необхідність розміщення виробництва значного виду продуктів харчування й
організації їх споживання на невеликій відстані від сировинної бази ;
- значна залежність якості певних продуктів від тривалості переробки сировини;
- строки зберігання більшості продуктів, як правило, обмежені;
- велика залежність від тари та упаковки продуктів;
- високі вимоги до якості продукції (свіжість, наявність вітамінів, смакові
особливості, естетичність вигляду тощо);
- часта змінність асортименту з багатьох продуктів;
- велика залежність якості продукції від якісних характеристик сировини.
Для стабілізації становища в ряді галузей харчової промисловості необхідно:
оновити матеріально-технічну базу, модернізувати виробництво, збільшити обсяги
випуску конкурентоспроможної продукції й розширити її асортимент, активізувати
роботу щодо залучення іноземних інвестицій та кредитів; забезпечити
пріоритетність розвитку галузей здійсненням державної фінансово-кредитної
підтримки підприємств за рахунок розширення видів їх кредитування, а також
відновлення практики передбачення в державному бюджеті коштів для кредитування
міжсезонних витрат підприємств цукрової, олійножирової, плодоовочеконсервної,
виноробної та інших галузей; продовжувати протекціоністську політику щодо
вітчизняного товаровиробника.
У 2003 р. харчова промисловість Запорізької області налічувала 546 підприємств.
Обсяг виробленої ними продукції становив 1681,1 млн. грн. або 7,9% від
загального обсягу промислового виробництва в регіоні та 3,4% від обсягу
продукції харчової промисловості по Україні. Область займає 19,1% у
загальноукраїнському виробництві маргаринової продукції, 17,6% - олії та 12,0%
- пива. У структурі обсягів виробництва у 2002 р. найбільшу питому вагу мали
виробництво пива - 26,8%, жирів - 14,5%, м'ясна промисловість - 12,5%. молочна
промисловість - 13,6%, виробництво хліба та хлібобулочних виробів - 9,5%,
(табл. 2.2) [100, 103].
Таблиця 2.2
Основні показники розвитку харчової промисловості та перероблення
сільськогосподарської продукції на підприємствах Запорізькій області
Показники