РОЗДІЛ 2
ПЛАНУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Соціальна місія, завдання і функції інноваційного розвитку підприємства
Формування і використання у плануванні соціальної складової місії інновацій на
підприємстві. Інновації на підприємстві насамперед повинні сприяти
науково-технічному і технологічному прогресові [1, 2, 3, 4, 5]. Тобто
інноваційний розвиток підприємства виконує місію розвитку виробничої бази,
виробничого апарату, через що забезпечуються прогресивні зміни у продукції
(послугах) підприємства, а відтак задовольняються актуальні потреби споживачів,
у тому числі й соціальні, а також чиниться конкурент- на боротьба. Розглянемо
місію інновацій на підприємстві, виходячи з припущення, що вона водночас
передбачає поряд із виробничо- технічними цілями також і цілі соціальні.
Проаналізуємо і доведемо справедливість такого припущення, виходячи з розгляду
змісту категорії “місія”, а також із розвитку підприємства та призначення
інновацій у такому процесі.
Енциклопедичні видання дають такі визначення місії. “Місія (латин. missio –
посилка, відрядження, доручення) – 1. Постійне дипломатичне представництво
однієї держави в іншій. 2. Представники держави, міжнародної організації, їхні
посланці зі спеціальним дорученням. 3. Переносно – спеціальні доручення,
завдання, які виконуються спеціально уповноваженими особами” [55, с. 376].
Звичайно, перші два визначення найменшою мірою відповідають потребам
економічної науки. Третє визна-чення вже ближче до досліджуваних нами проблем,
хоча ще є досить загальним і не конкретизує змісту категорії “місія” з тих
позицій, які властиво необхідні для чіткого ув’язування у поняттях “місія
інноваційного процесу” і “місія інновацій” різних аспектів інноваційної
діяльності, і різних за характером наслідків такої діяльності.
Інше енциклопедичне видання наводить поняття у вужчому розумінні стосовно
фірми. “Місія фірми – сукупність найзагальніших ідеологічних настанов і
цільових установок, які характеризують мету існування (призначення) та принципи
діяльності фірми” [53, с.434]. Таке визначення вже ближче до підприємства, до
тієї сфери діяльності, яка найменше пов’язана з дипломатією, що більше визначає
наведені вище три визначення “місії”. Проте це ще не таке визначення категорії,
яке використовують від недавна у науці управління.
Поняття “місії” вперше було введено в управління, зокрема у менедж-мент
закордонними спеціалістами, які прагнули визначити головну мету діяльності
організації, зміст її існування. Власне з цього виходили автори поширеного в
Україні та інших пострадянських країнах навчального посібника “Основы
менеджмента” [164]. Зокрема, вони визначають це поняття так: “місія – у
плануванні основна загальна мета або завдання організації [164, с. 687]. Вони
ж, ширше розглядаючи названу категорію, дають таке тлумачення: “Основна
загальна мета організації – чітко виражена причина її існування – позначається
як її місія. Цілі виробляються для здійснення цієї місії” [164, с. 262].
Достатньо обґрунтовано з позицій, які ми досліджували, поняття “місія” у
навчальному посібнику Кузьміна О.Є., Мельник О.Г. [74]. Зазначені автори так
визначають цю категорію: “Місія – це чітко виражена причина існування
організації (основний вид діяльності, якою буде займатися організація)” [74,
с.47]. З огляду на сформульоване нами вище припущення щодо різних аспектів, які
відображаються у місії, слід наголосити, що названі автори чи не в перше
окреслили різні напрями, охоплювані досліджуваною категорією. Вони пишуть про
це так: “Місія організації може охоплювати такі напрями, як: турбота про
працівників; турбота про виробництво; політика зростання та фінансування фірми;
технології, які використовуватимуться у виробництві; методи виходу і
функціонування на ринку, пошуку потенційних ринків; задоволення потреб
споживачів; публічне проголо- шення переконань та цінностей” [74, с.47].
Вивчення названих напрямів дозволяє зробити висновок, що автори вже
передбачають деякі соціальні аспекти, що охоплюватимуться поняттям “місія
організації”. Вони також називають напрями, які прямо пов’язані з розвитком
фірми, технологіями, що використовуються на підприємстві. Такий підхід, як
видно з наведеного аналізу, є найбільш оптимальним у сучасних умовах інновацій-
ного розвитку економіки, коли необхідно забезпечити прискорення впровадження
інновацій і водночас надати цьому розвиткові соціального спрямування.
Виходячи з наведених ідей стосовно тлумачення поняття “місія організації”
(“місія фірми”, місія підприємства”), спробуємо проаналізувати правомочність
введення категорії “місія інновацій”. Необхідність доведення правомочності
уведення такого поняття випливає з того, що про ”місію” говорять, головним
чином, як мету існування певної організаційної структури (дипломатичної,
виробничої, торговельної, проектної, наукової, навчальної тощо). При цьому така
організаційна структура, як ми бачили у наведених варіантах визначення поняття,
може бути постійною, тимчасовою, просто групою осіб – дипломатів. Нами
пропонується розглядати поняття “місії” стосовно процесу, зокрема
інноваційного, і навіть вужче – стосовно окремого інноваційного заходу –
“інновації”. Правомочність такої поста- новки питання можна було б вважати
доведеною, якби вимоги стосовно процесу чи його складової (окремої інновації)
можна було б розглядати як адекватні до вимог, що ставляться до організації чи
організаційної структури. Для цього поставимо і дамо відповіді на такі
запитання. По-перше, чи можна розглядати процес іннов
- Київ+380960830922