РОЗДІЛ 2
МАРКЕТИНГОВИЙ АНАЛІЗ РИНКУ
ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ З ВЛАСТИВО-ХАРАКТЕРНИМИ
СЕЗОННИМИ КОЛИВАННЯМИ ПОПИТУ
2.1. Аналіз стану ринку чаю в Україні
Об’єктом дослідження ринку продуктів харчування з властиво сезонними
коливаннями попиту обрано ринок чаю в Україні. Вибір об’єкту дослідження
зумовлено наступними чинниками:
1. Стійкими тенденціями сезонної зміни попиту обраного ринку.
2. Маркетинговими ускладненнями просування продукції на згаданому ринку в
умовах сезонних коливань попиту. Чай – продукт специфічний, як з точки зору
його споживчих особливостей, так і маркетингу. В структурі реалізації
неспеціалізованого роздрібного торгівельного закладу займає близько 3-6% від
загального обсягу реалізації·
[Примітка.
· Досліджено 40 закладів торгівлі в м.Київ, Харків, Луцьк, Івано-Франківськ.].
За таких умов чай товар, скоріш “асортиментний”, на відміну від “стратегічних”,
наприклад таких, як алкоголь, тютюн, кондитерські вироби і т.п. Саме тому і
вимагає специфічних маркетингових підходів щодо просування, як в період
сезонної так і не сезонної пори.
3. Сезонні коливання попиту з однієї сторони, маркетингові ускладнення
просування продукту з іншої, вимагають не тільки адекватної тактичної політики
виробника в конкретний період сезону чи не сезону, але й ставить високі вимоги
перед стратегічною поведінкою виробника чаю: брендінг, формування дистрибуції,
управління портфелем бізнесу. Практика свідчить, що часто-густо ці вимоги
суб’єкти господарювання, діяльність яких пов’язана з виробництвом чи
реалізацією чаю задовольнити не в змозі. Це приводить до згортання діяльності,
а в окремих випадках до переходу в інші види діяльності.
4. Значною місткістю ринку і темпами його розвитку в Україні впродовж останніх
років.
5. Логістичною проблемою “конфлікту цілей[74,с.314]”. Тобто виробники чаю чи
імпортери стоять перед вибором:
- формувати значні запаси готової продукції з метою задоволення зростаючого
попиту в період сезонності, що супроводжується “замороження” обігових коштів,
збільшеними витратами на сезонне залучення персоналу, зберігання продукції
тощо;
- чи підтримувати стабільний рівень виробництва і запасів продукції, і уникнути
вище перелічених витрат (втрат), жертвуючи при цьому часткою незадоволеного
попиту в період піків сезонності.
6. Практичною діяльністю автора в сфері згаданого ринку, а скоріш певними
проблемними аспектами формування маркетингової стратегії в умовах сезонних
коливань попиту, що вимагають наукових досліджень та пошуків адекватних
маркетингових підходів, які б дозволили підвищити ефективність ведення чайного
бізнесу в Україні.
Аналітична частина дослідження формування маркетингової стратегії підприємства
на ринку продуктів харчування в умовах сезонних коливань попиту базується на
теоретичних основах стратегічного маркетингу, специфіці методики його
дослідження на згаданому ринку, що викладені в розділі 1даної роботи.
Загальний аналіз ринку .Чай – один із найпопулярніших древніх напоїв в Україні
та світі. Історичною батьківщиною чаю є стародавній Китай, де з початком V ст.
його широко почали використовувати як напій (до того часу, як лікувальний
засіб). В Європу чай потрапив у XVII ст. З початком ХХ ст. особливою
популярністю користувався чай в Росії. Масові споживання чаю викликали значний
розвиток промислового виробництва пов’язаного із процесом створення, споживання
і продажу чаю. На той час одним із найбільших світових центрів, які приймали і
переробляли чай була Одеса. Одесу називали “чайною” столицею Росії [16,с.58],
оскільки левова частка російського імпорту чаю надходила Чорним морем.
Таким чином, український ринок чаю має давнє історичне минуле і постійно
розвивається в тісному зв’язку із світовою ринковою кон’юнктурою.
Особливості споживчих характеристик чаю, його виробництва та реалізації, чітка
сезонна зміна попиту завдають специфічний відбиток на систему маркетингу
згаданого продукту. Тому першочергово ознайомимось із основними кількісними
показниками та характерними тенденціями ринку:
1. Місткість ринку. Впродовж останніх років спостерігається чітка тенденція
росту обсягів продажу чаю в Україні (рис. 2.1).
Джерело: складено на підставі [49,с.16; 100,с.149; 142,с.64; 143, c.64]
Аналізуючи позитивну тенденцію обсягів продажу чаю в Україні, варто відмітити
основні чинники, які сприяли їй:
А) Державне регулювання ринку чаю, яке відбулося у вигляді кілька разового
підвищення ставок ввізного мита в Україну на фасований чай. До таких дій
Законодавець вдався в грудні 1998р., коли ставка ввізного мита на фасований чай
прийнято на рівні EUR 0,4 (повна) і EUR 0,2 (пільгова) за 1 кг. Правда,
більшість імпортерів працювали за пільговою ставкою ввізного мита. В січні 2002
р. ставки ввізного мита на фасований чай в упаковках до 3 кг обкладено єдиною
ставкою в розмірі EUR 0,4 за 1 кг. В березні даного року змінено порядок
розрахунку митної вартості імпортованого чаю. Зміна полягає в тому, що імпортер
повинен сплачувати мито виходячи із 1 кг брутто-ваги, тобто необхідно
сплачувати мито і за упаковку (тару) на таких же умовах, як і за чай. В червні
2002 року введені мінімальні індикативні ціни на чай, що також негативно
відобразилось на обсягах імпорту фасованого чаю в Україну. Оскільки, не
рідкість коли багаторічна робота трейдера супроводжується значними знижками,
тобто ціна за якою імпортер придбаває чай нерідко нижча від індикативних цін
митниці, а отже і тут імпортер фасованого чаю зазнав певних втрат.
Такі протекціоністські заходи позитивно вплинули на розвиток вітчизняного
виробництва, за цей час відкрилось понад 30 чайних фабрик в Україні, а отже і
збільшилась
- Київ+380960830922