Ви є тут

Економічна ефективність виробництва підприємств бурякоцукрового підкомплексу АПК

Автор: 
Левицька Інна Ванадіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
3404U001841
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ БУРЯКОЦУКРОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ
2.1. Оцінка стану та тенденції розвитку цукробурякового підкомплексу
Бурякоцукрова галузь України перебуває у стані глибокої системної кризи, що характеризується стрімким зниженням рівня виробництва, викликаного недостатнім рівнем відтворення в галузі. За нашим переконанням, бурякоцукрову галузь необхідно розглядати як єдину систему, бурякоцукровий комплекс (БЦК) і тому причини кризи також мають системний характер. Дослідники даної проблеми акцентують увагу на причинах різного рівня і направленості в залежності від особистої точки зору, яка, в свою чергу, залежить від рівня теоретичної підготовки, інформаційного забезпечення тощо. Всі наведені в літературі причини тісно пов'язані між собою. Багато із них самі є похідними і головним завданням при проведенні аналізу ситуації є визначення саме групи основних причин, на ліквідацію яких необхідно орієнтуватись. Адже успіху можна досягти, лише усуваючи першопричини кризи, а не її прояви. Але, оскільки цукробурякова галузь не є абсолютно відокремленою системою, тому і основні для даної системи причини кризи є похідними для інших. Таким чином, можливо визначити лише ключові причини кризи економіки держави, які знаходяться на перетині зв'язків між її галузями. Саме на основі аналізу даної групи факторів можна визначити першопричину кризи.
За Конституцією України, метою економічної трансформації є побудова економічної системи ринкового типу. Основною ознакою ринкової економіки є визначення ціни на основі взаємозалежності попиту та пропозиції. Тому, розглянемо причини кризи у цукробуряковому комплексі України саме з точки зору цієї взаємозалежності (рис. 2.1).

Первинним у сукупності "попит-пропозиція", на нашу думку, є попит. Тому, розглянемо основні ринки, на яких формується попит на український цукор: внутрішній ринок, ринок міждержавних угод та міжнародний ринок вільного продажу.
Таблиця 2.1
Світовий баланс цукру, млн. т.
ПоказникМаркетинговий рік1994/951995/961996/971997/981998/991999/002000/01*2001/02**Перехідні запаси19,2522,526,3326,226,3431,0434.3831,11Виробництво116,12122,3122,91125,21130,46133,88129,51132.49в т.ч.: бурякового35,1736,0637,7338,1736,35 тростинного 80,9586,2485,1887,0494,11Товарообіг(експорт/імпорт)30,2934,1435,8134,835,5736,7336,4635,71Загальні надходження165,66178,94185,05186,21192,36201,65200.35199,31Споживання112,87118,47123,05125,07125,76130,54132,78133.98Перехідні запаси22,526,3326,226,3431,0434,38 31,11 29,62*попередні дані
** прогноз ISO
Джерело: Пластун О. Лишившись головы, по волосам не плачут// Агроперспектива. -№1.-2000.-С.15-19. Ситуація, що склалась на вільному міжнародному ринку цукру, є несприятливою для українського цукробурякового комплексу. З 1994-1995 маркетингового року світовий ринок характеризується збільшенням виробництва, яке відбувається переважно за рахунок стійкого зростання виробництва тростинного цукру (табл. 2.1).
Якщо в сезоні 1993-1994 років частка бурякового цукру в загальному обсязі виробництва становила більше 35%, то в сезоні 1998/99 вона знизилась до 28%. Це відбувалось внаслідок значного скорочення посівних площ під цукровими буряками (за період 1994-1998 років посівна площа на 13%, хоча урожайність підвищилась на 17% ) , тоді як площа під тростиною збільшилась на 10%, а урожайність майже на 5%.
Основними конкурентами на світовому ринку цукру є ті країни, які виробляють на експорт переважно тростинний цукор: Австралія, Колумбія, Бразилія, Куба, Гватемала, Кенія, Таїланд, Малайзія, Замбія, Зімбабве та ін.
Таблиця 2.2 Ціна ISA цукру-сирцю, FOB, карибський басейн.Рік2002 р. до 1995199619971998199920021995 р., %Ціна, центів/фунт13,4412,2412,069,696,486,2746,7 USD/т296,3269,8265,8213,6142,8137,946,7 З таблиці видно, що протягом попередніх 7-ми років світовий ринок цукру характеризувався стійким перевищенням обсягів виробництва над обсягами споживання та формуванням перехідних запасів у розмірі близько 20% виробництва. Така ситуація спричинила відповідне зниження цін на цукор (табл.2.2 ).
Єдиної світової ціни на цукор не існує, натомість на світових ринках постійно застосовуються декілька цін на цукор, в залежності від якості та ступеня очищеності конкретного продукту (сирець, білий цукор, колір, вміст золи, зернистість тощо), а також від умов постачання (дата, упакування, умови поставки тощо). Хоча ці ціни відрізняються за своїм рівнем, вони тісно взаємопов'язані, оскільки арбітраж слідкує за тим, щоб коливання цін на одному ринку швидко позначались на інших ринках. Найчастіше використовується такий показник світової ціни на цукор як ціна ISA, яка представляє собою середню величину декількох цін на цукор-сирець [325]. Цукор-сирець продається значно інтенсивніше, ніж білий цукор, оскільки білий цукор є відносно чутливим харчовим продуктом, який слід захищати від вологи та забруднення, внаслідок чого він мало придатний для транспортування на великі відстані. За даними ISO, ціна ISA за період більше 30-ти років (за виключенням двох "цукрових криз" у 70-х роках минулого століття) була нижчою 13 цент/ф (290 USD/т), і навіть протягом тривалого часу нижчою 10 цент/ф (220 USD/т). В 2000 році встановились найнижчі за останні 13 років ціни на сирець - 6,27 цент/ф.
На відміну від більшості товарів, контракти на цукор мають номери. Вони можуть досить сильно розрізнятись між собою. Найбільше значення в визначенні ціни рафінованого цукру має контракт №5 на Лондонській біржі (LCE). При визначенні ціни на тростинний цукор основним орієнтиром слугує контракт №11 Нью-Йоркської біржі (CSCE).
Тенденція світових цін до зниження об'єктивно обумовлена конкуренцією між виробниками технологічно дешевого тростинного цу