РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Результати дисертаційної роботи базуються за даними клінічного спостереження та
лабораторно-інструментального обстеження вагітних, які перебували на
стаціонарному лікуванні в пологовому будинку Обласної клінічної лікарні міста
Одеси за період 2003-2005рр.
Було проведено проспективне клініко-лабораторне обстеження 135 жінок.
Критеріями для виділення когорти вагітних з ПН з метою визначення у них частоти
автоімунних розладів були: 1) наявність в анамнезі 2 та більш мимовільних
викидней та/або передчасних пологів, антенатальної загибелі плоду, вказівок на
ранній розвиток прееклампсії, ПН, СЗВУР плоду, судинні порушення; 2)
ускладнений перебіг теперішньої вагітності: затримка розвитку плода за даними
ультразвукової фетометрії, симптоми антенатального дистресу плода при його
біофізичному моніторингу (нестресовий тест, біофізичний профіль); 3)
гіперкоагуляція в тромбоцитарній або плазмовій ланці гемостазу, не відповідна
терміну вагітності. Ступінь тяжкості прееклампсії оцінювали по шкалі Goeck у
модифікації Г.М.Савєльєвої.
З метою досягнення поставлених задач основну групу (105 жінок) було розділено
на групи: І – 35 вагітних зі ЗВУР, ІІ – 35 вагітних з прееклампсією, ІІІ – 35
жінок, у яких вагітність була обтяжена прееклампсією та ЗВУР, ІV (контрольна
група) – 30 практично здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності.
Лабораторні методи дослідження було здійснено у наступних закладах:
– клінічна лабораторія Одеської обласної клінічної лікарні;
– лабораторія пологового будинку Одеської обласної клінічної лікарні;
– Центр високої діагностики (м. Одеса);
– Лабораторія клінічної імунології Наукового центру акушерства, гінекології та
перинатології Російської академії медичних наук (м.Москва).
Дані клінічного обстеження вносили в спеціально розроблену карту спостереження
за вагітними .
У відповідності до поставлених задач нами були обрані напрямки дослідження:
ретельний збір та аналіз загального та акушерсько-гінекологічного анамнезу;
аналіз загальних клініко-лабораторних даних;
проспективне дослідження стану ФПК, перебігу вагітності, пологів, стану
новонароджених при вагітності, ускладненій ПН, ЗВУР плода та прееклампсією;
дослідження змін у системі гемостазу у вагітних контрольної та основної груп
(згортання крові, концентрація фібриногену, протромбіновий індекс (ПІ),
активований час рекальцифікації (АЧР), етаноловий тест, вміст антитромбіну ІІІ,
кількість Tr у периферічній крові, здатність Тr до агрегації, фібринолітична
активність (ФА) крові);
вивчення частоти і патогенетичної ролі автоімунних розладів (визначення титру
автоантитіл до присутніх у плазмі негативно заряджених мембранних ФЛ –
фосфатидилсерину, фосфатидил-холіну, кардіоліпіну, нейтральних ФЛ –
фосфатидилетаноламіну, а також до пов’язаних з цими ФЛ глікопротеінів -
в2-ГП-1, аннексину V та протромбіну);
морфогістологічне дослідження плацент обстежених жінок;
статистична обробка одержаних результатів.
Вирішення цих завдань визначило зміст розділів дослідження.
2.1. Загальні клініко-лаборторні методи дослідження
Ретельний збір анамнестичних даних включав аналіз у сім’ї серцево-судинних,
неврологічних, автоімунних захворювань, хвороб крові, порушень репродуктивної
функції, особливо, звичного невиношування вагітності у найближчих родичок, що є
важливим у зв’язку з можливою спадковою схильністю до АФС та сімейних випадків
захворювання.
Особливу увагу звертали на перенесені інфекційні захворювання у дитинстві та
підлітковому віці, перенесені екстрагенітальні (судинні, неврологічні,
ендокринні, автоімунні захворювання) та гінекологічні захворювання, алергічний
анамнез, схильність до тромбозів периферійних судин, тромбоцитопенії.
Аналізувались становлення менструальної, репродуктивної функцій, кількість,
строки та характер переривання попередніх вагітностей, перебіг першої
вагітності, наявність антенатальної загибелі плода, прееклампсії, ПН,
відшарування нормально розташованої плаценти, гіпотрофії плода в анамнезі,
тромбозів в післяпологовому періоді.
Об’єктивний огляд: тип тілобудови, вимірювання маси тіла і зросту. Звертали
увагу на темп і величину прибавки маси тіла протягом вагітності, массо-ростовий
індекс по Garrow, характер оволосіння по шкалі Ferriman-Gallway. Проводили
огляд і пальпацію молочних залоз. Оцінювали стан нервової, серцево-судинної,
сечостатевої систем, шлунково-кишково-печінкового комплексу.
Параклінічні методи дослідження в динаміці вагітності включали загальноклінічні
аналізи крові та сечі, визначення групи крові, резус-приналежності, дослідження
крові на вірус імунодефіциту людини, австралійський антиген, реакцію
Васермана.
Загальний аналіз крові виконувався на гематологічному аналізаторі Sysmex К-1000
(Японія). При біохімічному аналізі крові вивчали вміст загального білка та його
фракцій, рівень глюкози. Вміст білірубіну визначали за Ієндрашиком, сечовини –
за кольоровою реакцією з діацетилмонооксидом, залишкового азоту – розрахунковим
методом, креатиніну – методом Поппера. Вивчення показників функціонального
стану печінки включало також визначення активності в сироватці крові
аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази за допомогою аппарата для
визначення рівня трансаміназ крові «Reflotron Plus» фірми
пробу виконували за уніфікованим методом із застосуванням стандартних наборів
реактивів Біо-Ла-Тест "Тимолова проба" фірми "Лахема" (Чехія).
Загальний аналіз сечі виконувався на аппатраті Miditron Junior II фірми
Проводили бактеріоскопічне вивчення чистоти піхвових мазків та бактеріологічне
дослідження піхвових виділень, імуноферментний
- Київ+380960830922