РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Комплексне клініко-гормональне, рентгенологічне, ультразвукове, ендоскопічне і
морфологічне обстеження проведено у 125 пацієнток (основна група)
репродуктивного віку, страждаючих неплідністю і функціональною
гіперпролактинемією. Одержані результати дозволили провести диференціальний
діагноз між органічним і функціональним генезом захворювання, а також вивчити
функціональний стан різних ланок репродуктивної системи і ендокрино-залежних
органів. Контрольну групу склали 50 фертильних жінок аналогічної вікової групи
з незміненою менструально-репродуктивною функцією.
Для оцінки клінічних методів аналізували дані анамнезу, особливості
захворюваності, профшкідливості, матеріально-побутові умови жінок, тяжкі
стресові ситуації, особливо в дитинстві і в період менархе. Крім того, вивчали
спадкову і зокрема, ендокринну патологію у найближчих родичів по лінії матері і
батька; особливості становлення менструально-репродуктивної функції, причини і
характер порушень менструального циклу, зв’язок з попередньою терапією і
особливо гормональними препаратами.
При об’єктивному обстеженні враховували особливості статури; розвиток
вторинних статевих ознак і вагово-ростовий коефіцієнт. При гінекологічному
дослідженні, крім визначення стану зовнішніх і внутрішніх статевих органів,
визначали рівень естрогенної насиченості за даними цервікального числа. Стан
молочних залоз визначали методом огляду і пальпації, а вираженість галактореї
по трьох ступенях [3].
Для виключення органічної патології гіпофіза всім пацієнткам основної групи
було проведено ренгенологічне дослідження і комп’ютерну томографію (КТ) черепа
і турецького сідла. Для оцінки стану молочних залоз застосовували безконтрастну
мамографію в двох проекціях: прямій і косій. Гістеросальпінгографію проводили
для уточнення стану порожнини матки і маткових труб.
При обстеженні окулістом вивчали стан очного дна, полів зору на білу і
кольорову мітки з метою виключення супраселярного росту пухлини гіпофіза.
Ультразвукове дослідження (УЗД) застосовували для оцінки стану органів малого
таза на установці фірми „Toshiba” (Японія) в сагітальній і поперечній
площинах.
Лапароскопія і гістероскопія (за свідченнями) були виконані в основній групі
за допомогою апаратури фірми „Karl Storz” (Німеччина) за загальноприйнятою
методикою [2]. За свідченнями, при лапароскопії проводили: біопсію і клиновидну
резекцію яєчників, ендокоагуляцію ендометріоїдних гетеротипій, роз’єднання
спайок, видалення кіст яєчників і консервативну міомектомію. Залежно від даних
гістероскопії, проводили діагностичне вишкрібання або біопсію ендометрія.
Морфологічному дослідженню піддавали зскрібки ендометрія, біоптати яєчників,
капсули кіст і міоматозні вузли.
Гормональний статус пацієнток визначали за вмістом в крові пролактину (Прл),
лютеїнізуючого гормону (ЛГ), фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), соматотропного
гормону (СТГ), естрадіолу (Е), тестостерону (Т), кортизолу (К) і прогестерону
(ПГ). Забір крові проводили з ліктьової вени на 5-7 день менструального циклу,
якщо він був збережений, і на будь-який день – при порушеннях циклу. Вміст ПГ
визначали на 6-7 день підйому базальної температури у пацієнток з регулярним
ритмом менструацій [9]. Функціональний стан яєчників оцінювали за даними
базальної температури, цервікального числа і по рівню статевих стероїдних
гормонів в плазмі крові [9].
Оцінка функціонального стану щитовидної залози, разом із загальноклінічним
обстеженням, включала дослідження в плазмі крові тиреотропного гормону (ТТГ),
трийодтироніну (Т3) і тироксину (Т4). Про функцію надниркових судили по ступеню
гірсутизму, рівню в плазмі крові Т, К і екскреції з сечею 17 КС.
Визначення концентрації Прл, ЛГ, ФСГ, СТГ, Е2, ПГ, Т і К в плазмі крові
проводили уніфікованими радіоімунологічними методами, запропонованими ВООЗ;
ТТГ, Т3 і Т4 – за допомогою комерційних наборів; екскрецію з сечею 17 КС – по
загальноприйнятій методиці [9]. Як норма використані показники вмісту гормонів
в плазмі крові і сечі у здорових жінок репродуктивного віку з регулярним
менструальним циклом (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Нормативні показники концентрації гормонів
в плазмі крові у жінок репродуктивного віку
Найменування гормонів
Показники гормонів
Пролактин
270,9±5,2 мМО/л (243-299)
Продовження табл. 2.1
ФСГ
3,6±0,3 МО/л (3,3-4,1)
ЛГ
6,9±0,5 МО/л (6,0-7,9)
ТТГ
2,3±0,2 мМО/л (2,1-2,6)
СТГ
3,2±0,3 НГ/мл (1,2-7,1)
АКТГ
6,8±0,4 пмоль/л (4,9-9,3)
Естрадіол
258,1±10,1 пмоль/л (228-292)
Прогестерон
27,2±2,4 нмоль/л (23-32)
Тестостерон
1,7±0,1 нмоль/л (1,5-1,9)
Кортизол
348,1±12,4 нмоль/л (321-377)
Т3
1,9±0,1 нмоль/л (1,8-2,1)
Т4
111,0±5,2 нмоль/л (104-118)
17 КС
40,2±3,1 мкмоль/добу (21-41,6)
Додаток: для всіх гормонів, крім прогестерону, показники відповідають
фолікуліновій фазі циклу; для прогестерону – лютеїновій фазі.
Циркадний ритм Прл і К визначали у 18 пацієнток. Забір крові проводили з 4-х
годинним інтервалом в 16-20-24-4-8-12 годин за допомогою постійного
внутрішньовенного катетера. Результати досліджень оцінювали в абсолютних
значеннях і по величині приросту (Д %) концентрації Прл в період глибокого
засипання, в порівнянні з базальним рівнем гормону, а також по збереженню
пролонгованого нічного піку Прл в період пробудження – 8 годин ранку. Добовий
ритм К оцінювали по зміні концентрації гормонів в 24.00 і 8.00 годин.
Проводили фармакологічні функціональні навантаження: проба з тиреотропним
рилізінг гормоном (ТРГ) (фірма „Ноеhst”, Німеччина), проведена у 38 пацієнток.
Кров для визначення Прл брали з ліктьової вени до і через 30-60 хвилин після
внутр
- Київ+380960830922