РОЗДІЛ 2
РОЗРОБКА СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ
СТУ-ДЕНТІВ
2.1.
Обґрунтування системи профілактики адиктивної поведінки студентів . . . . . . .
. . . . . . . . . . . .
104
2.2.
Експериментальне впровадження розробленої системи соціально-педагогічної
профілактики адиктивної поведінки у навчально-виховний процес навчального
закладу І – ІІ рівня акредитації . . . . . . . . . . . . . .
128
2.3.
Аналіз ефективності розробленої системи соціаль-
но-педагогічної профілактики адиктивної поведінки студентів . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . .
147
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
180
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
187
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
.
207
ВСТУП
Різке соціальне розшарування сімей, неврівноваженість психоемоційного фону
виховання, соціалізація в умовах знецінення загальнолюдських принципів моралі
призводять до порушення соціальної адаптації, яке характеризується зловживанням
однією або кількома психоактивними речовинами.
Більшість студентської молоді палить тютюн. Експерти ВООЗ вважають
тютюнопаління “педіатричним” захворюванням, і, якщо лікарі багато уваги
приділяють профілактиці вірусних інфекційних захворювань, то про смертельний
ризик цієї епідемії мало хто говорить. Епідемія поширюється шляхом реклами і
пропаганди, на які тютюнові компанії витрачають величезні кошти.
Алкоголізм студентської молоді є сьогодні однією з найсерйозніших проблем. У
наш час це захворювання з окремих випадків перетворилося у справжню епідемію,
яка нівечить мільйони людей. Спостерігається тенденція не тільки до подальшого
збільшення випадків алкоголізму, але і до його значного “омолодження”. Усе
більше випадків захворювання на алкоголізм відмічається у підлітків та молоді.
Алкоголь вживає переважна більшість студентів коледжів, технікумів, ПТУ. Тому
необхідно зробити все, щоб проникнення у студентський осередок алкоголізму було
зустрінуто озброєнням знань про те, що являє собою це захворювання, яке штучно
людина викликає у себе.
Наркоманія поступово стає стилем життя підлітків та молоді, завдає шкоди
близьким, оточуючим наркомана, суспільству в цілому. На тлі наркоманії
відбувається зростання злочинності, підвищується ризик зараження на різні
інфекційні хвороби, у тому числі СНІД. Уживання наркотиків практично несумісне
з якісним навчанням, із трудовою діяльністю, призводить до деформації
особистості, зниження загального інтелектуального потенціалу, поглиблює
демографічну кризу у державі. Відсутня активна протидія поширенню вживання
наркотиків, які руйнують психіку молодих людей, призводять до їх смерті.
Щоб подолати таку складну соціальну проблему як адиктивна поведінка
студентської молоді, необхідно вивчити соціальні, біологічні та психологічні
причини тютюнопаління, вживання алкоголю і наркотиків, створити систему
профілактичних мір, націлену на протидію умовам і факторам адиктивної
поведінки, оскільки мова йде не про здоров’я і добробут окремих особистостей, а
про здоров’я нації у цілому, яка не може почуватися у безпеці, якщо не знайде
ефективного механізму попередження тютюнопаління, алкоголізму і наркоманії.
Особливо вразливими щодо формування адиктивної поведінки є студенти навчальних
закладів І-ІІ рівня акредитації. На відміну від студентів ВНЗ, вік цих
студентів становить 15-19 років. Даний період характеризується
морально-психологічною незрілістю і більшою вразливістю щодо негативного впливу
зовнішнього середовища. Більшість із них їде на навчання з міст і сел області
і, на відміну від своїх ровесників-школярів, у віці 15-16 років починає жити
самостійним життям. Зміна соціального оточення, відірваність від сім’ї,
звільнення від батьківської опіки і контролю стають додатковими факторами
ризику наркотизації.
Тому сьогодні особливу увагу потрібно звернути на відбудову чіткої
навчально-виховної системи, яка б забезпечувала створення і збагачення традицій
освіти, різнобічну соціально значущу діяльність, організацію змістовного
проведення дозвілля, індивідуальний підхід до роботи зі студентами, ранню
профілактичну роботу щодо попередження негативних явищ серед студентської
молоді. Це робить надзвичайно актуальним дослідження проблеми адиктивної
поведінки студентів з соціально-педагогічних позицій.
Проблема адиктивної поведінки актуалізує у собі дослідження ряда напрямків:
медичні аспекти вживання психоактивних речовин (А.Личко, В.Битенський,
В.Херсонський, Б.Братусь, П.Сидоров, Н.Буторіна, М.Буянов, І.П’ятницька),
правові аспекти (Ю.Аргунова, А.Габіані, С.Дворяк, Р.Готліб), педагогічні
аспекти (О.Маюров, Б.Лєвін, М.Лєвін, В.Матвєєв, О.Гройсман, Д.Колесов,
В.Оржеховська, О.Удалова, О.Пилипенко, Н.Максимова, С.Толстоухова, Н.Пихтіна).
Увага науковців багатьох галузей звернена до проблеми адиктивної поведінки.
Н.Завацька розглядає у дисертаційному дослідженні такий психологічний аспект
адиктивної поведінки, як особливості особистісної диференціації узалежненої
поведінки підлітків та їх корекцію. Дисертація О.Югової присвячена педагогічним
умовам діяльності освітніх закладів по профілактиці адиктивної поведінки. У
дисертації Н.Пихтіної досліджується формування професійно-педагогічної
готовності майбутніх учителів до профілактики адиктивної поведінки. І. Шишова
обґрунтувала у своїй роботі педагогічні умови профілактики наркоманії серед
підлітків у ви
- Київ+380960830922