Ви є тут

Економічна ефективність структуризації хлібопродуктового підкомплексу

Автор: 
Плотнікова Марія Федорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U002277
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
Сучасний стан та структура хлібопродуктового підкомплексу Житомирської області
2.1. Організаційно-економічні основи формування хлібопродуктового підкомплексу
Житомирської області
Хлібопродуктовий підкомплекс – провідна ланка агропромислового комп­лек­су
Ук­раїни. Макроекономічне значення зернового сектора – це 30 % вар­тос­ті
валової продукції сільськогосподарського виробництва. Загальний спад аграрної
економіки про­тя­гом 1990-2004 рр. не міг не від­битися на ринку зер­на. Однак,
зер­но­ві куль­ту­ри займають 45-55 % загальної по­сівної площі в кра­їні.
Зав­дя­ки роз­вит­ку зернового сектора протягом ос­тан­ніх років до­сяг­ну­то
по­зи­тив­них змін і у су­міжних галузях.
Нестабільність ситуації на зерновому ринку загострює проб­лему за­без­пе­чен­ня
населення про­до­вольст­вом. Зер­но і продукти його пе­ре­робки є
тра­ди­цій­ним ком­по­нен­том харчового ра­ці­о­ну. Тому аг­ро­про­мис­ло­ва
політика дер­жави на всіх ета­пах має бути спря­мо­ва­на на економічний
роз­ви­ток країни, фор­му­ван­ня ефек­тив­ної на­ці­о­наль­ної про­довольчої
безпеки. Умо­вою про­до­воль­чої без­пек­и регіону та дер­жа­ви в ці­ло­му є,
на­сам­пе­ред, фі­зич­на і еко­но­міч­на дос­туп­ність необхідної кіль­кості й
асо­ртименту про­дуктів хар­чування.
Хлібопродуктовий підкомплекс ви­яв­ляє вирішальний вплив на роз­ви­ток усіх
га­лу­зей АПК і продовольчу безпеку кра­їни. Хлібопродуктовий під­комп­лекс
об’єднує під­при­ємст­ва-виробники природної сировини (зер­на), йо­го
пе­ре­роб­ки, ви­роб­ницт­ва си­ро­ви­ни для харчової промисловості, а та­кож
про­дукції кін­цевої пе­ре­робки. Однак його функ­ці­о­ну­ван­ня в Ук­раїні є
вкрай не­стабільним. Переробні підприємства хлібопродуктового підкомплексу у
2000-2004 рр. виробили 11,8% продукції від загального обсягу про­мис­ло­во­го
виробництва хар­чо­вої промисловості регіону (рис. 2.1). Економічна роль
хлі­бопродуктового під­комп­лек­су у господарському комплексі держави
виз­на­чається перш за все тим, що він забезпечує продовольчі потреби міського
і сільсь­кого поселення.
Рис. 2.1. Структура валової продукції харчової промисловості у 2000-2004 рр. у
Житомирській області
Джерело: розраховано автором за даними Державного комітету статистики України.
Хлібопродуктовий підкомплекс є ба­зо­вим сек­то­ром народного гос­по­дарст­ва
Жи­то­мирсь­кої об­ласті - це 3% за­галь­ного обсягу ви­робництва ва­ло­вої
продукції (рис. 2.2), 18% чи­сель­нос­ті зай­ня­тих. Комп­лекс ві­діграє роль у
зовнішній тор­гівлі, за­без­пе­чу­ю­чи до 2% усього об­сягу екс­пор­ту
Жи­то­мирсь­кої області [33, 35, 36, 37, 110, 111, 117, 118].
Рис. 2.2. Структура валової сільськогосподарської продукції у Житомирській
області
Джерело: розраховано автором за даними Держкомстату України.
Сучасний етап розвитку хлібопродуктового підкомплексу Жи­то­мирсь­кої об­ласті
ха­рактеризується не­обхідністю переходу до стратегії стійкого роз­­вит­ку, яка
полягає в зна­хо­джен­ні балансу між потребами населення в еко­но­­міч­но­му
доб­­ро­бу­ті, спри­ят­ли­вому навколишньому се­ре­до­ви­щу й со­ці­аль­но­му
бла­го­по­луч­­чі без шкоди для аналогічних потреб май­бут­ніх поколінь.
Це передбачає вирішення широкого кола проблем тех­но­ло­гіч­ного
пе­ре­озб­роєння й удосконалювання товарної структури ви­роб­ництва на основі
впро­ва­дження досягнень науки, техніки й технологій, ство­рення сприятливих
умов для ін­но­ваційної діяльності, удосконалювання ін­вестиційних
ме­ха­ніз­мів, ви­рі­шен­ня питань си­ро­винного забезпечення, здійс­нення
ці­ле­спря­мо­ва­них змін у сфе­рі освіти й кадрового по­тен­ціалу та ін.
Виконання вказаних заходів передбачене такими нор­ма­тив­ними ак­тами, як Указ
Пре­зи­дента Ук­ра­ї­ни “Про не­від­кладні заходи щодо сти­­му­лю­ван­ня
виробництва та розвитку рин­ку зерна” від 29 червня 2000 р. № 832/2000,
Постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 року № 590 “Про
визначення заставних цін та фінансового забезпечення заставних за­купівель
зерна”, “Правила організації і ведення технологічного процесу на
бо­рошномельних заводах” та “Правила організації і ведення технологічного
про­цесу на круп’яних заводах”, затверджені наказами Міністерства
аг­ро­про­мис­лового комплексу України від 20 березня 1998 р. № 82 і № 83,
За­кон Ук­ра­їни “Про зерно та ринок зерна в Україні” від 4 липня 2002 р.,
Пос­та­нова Ка­бі­не­ту Міністрів України Про Прог­ра­му “Зер­но України
2001-2004 рр.” від 27 лис­топада 2000 р., Концепція Державної програми
створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку рослинництва на
2005-2010 роки від 17 лис­то­пада 2004 р., Наказ Про розробку проекту Програми
“Зерно України - 2005-2010” від 29 квітня 2004 р., Проект Стратегії
економічного і соціального розвитку Житомирської області на 2004-2015 роки.
Установлення взаємовигідних економічних від­но­син між учас­ни­ка­ми
хлі­­бопродуктового підкомплексу ускладнюється праг­нен­ням до ав­то­но­мії
кож­­­ного з суб’єктів, неузгодженістю економічних ін­те­ре­сів та прагненням
роз­­поділу значної частини прибутку на свою користь. Внаслідок чого
зни­жу­ють­­ся зв’язків між сільсь­ким гос­по­дарст­вом та обслуговуючими
га­лу­зя­ми та за­­галь­ний економічний ефект. Ви­рішення питань пок­ра­щен­ня
ефективності функ­­ціонування, пож­вав­лен­ня інвестиційної ді­яль­нос­ті
можливе шляхом на­­ла­годження зв’язків із за­ці­кав­леними організаціями
під­комплексу (рис. 2.3).
Рис. 2.3. Організаційно-технологічні цикли в хлібопродуктовому підкомплексі
Джерело: узагальнено автором.
Саме забезпечення переробки, збу­ту, виробничо-тех­нічного об­слу­го­ву­ван­