Розділ 2. ОСНОВНІ МОДЕЛІ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
У світі ще не створені універсальні принципи розвитку ІКТ, які б були однаково
ефективними для всіх країн. Кожна держава будує стратегію інформаційного
розвитку, виходячи з власних економічних, політичних, соціальних, культурних
інтересів. Досвід високорозвинених країн вказує на те, що всі вони при
створенні та впровадженні національних стратегій керувалися такими принципами:
1) реальне бачення цілей і методів; 2) стратегічне партнерство всіх
зацікавлених сторін; 3) політична воля до втілення стратегії.
При розробці національної моделі ІС використовується комплексний підхід, що
враховує баланс інтересів держави, суспільства, підприємницьких структур,
соціальних груп і пересічних громадян. Подібні концептуальні підходи і моделі
розроблені і втілюються на практиці в США, Великобританії, Канаді, Франції,
Японії, Німеччині, Фінляндії тощо. Основні фактори, що впливають на формування
моделей ІС такі:
Макроекономічна політика держави в контексті формування ІС;
Особливості ідеології побудови ІС;
Специфіка законодавства, що забезпечує (або перешкоджає) рух до ІС;
Характеристики національної культури і ментальності, що визначають розвиток ІС.
Національні моделі відрізняються політичними стратегіями, специфікою
національних ринків, розвитком інфоінфраструктури, економічними ресурсами,
проте незалежно від національних особливостей простежуються дві основні
тенденції: 1) поєднання державних і суспільних інтересів з приватною
ініціативою; 2) розвиток міжнародної конкуренції для трансформації ринкових
структур і подальшої конвергенції комунікаційної сфери.
2.1. Західна модель інформаційного суспільства (американо-європейський шлях)
Сьогодні дослідники виділяють дві моделі побудови ІС: західну і східну.
Західною моделлю називають шлях, яким йдуть індустріально розвинені країни.
Однак, використовуючи чотири вищезгадані фактори, можна виділити модель
континентальної Європи і американо-англійську.
Західна модель становлення ІС узагальнює стратегії і програми індустріально
розвинених країн – США, Канади, Великої Британії, ФРН, Франції, країн Північної
Європи.
Американо-англійська модель визначається загальною концепцією
соціально-економічного розвитку, яка передбачає превалювання приватного сектору
над функціями держави в усіх напрямках розвитку суспільства. Американський
вплив у галузі комунікаційних технологій та інформаційної сфери відчутний в
глобальних процесах, міжнародній політиці, світовій економіці.
Ця модель передбачає інтенсивний розвиток електронних комунікацій для
встановлення соціальних, політичних, культурних зв`язків у суспільстві.
Проблема розвитку універсальних послуг має важливе значення в програмах ІС США
та Великої Британії, вона вирішується за допомогою стратегії поліпшення якості
інформаційних послуг, соціальної орієнтації суспільства.
Специфічною рисою американо-англійської моделі ІС є вплив чинного законодавства
на розвиток перспективних галузей економіки, права інтелектуальної власності,
соціального захисту населення.
Досліджуючи місце і роль США у світовому інформаційному процесі, американські
вчені (Д.Тапскот, М.Кастельс, Г.Шиллер, В.Дайзард) вважають, що її роль у ньому
– це експорт ІС. При цьому вони намагаються довести, що США не мають імперських
устремлінь і сповідують гуманістичні цілі. Виходячи з того, що США мають
найбільший досвід інформатизації суспільства, тому саме цій країні, вважають
вони, належить історична роль очолити людство в процесі перетворення його з
індустріального стану в постіндустріальний – інформаційний [174, с. 40-41].
Інформаційна модель інтернаціоналізації світу вперше з`явилася саме в США
(північноамериканську модель ІС нерідко називають “модель Силіконової долини”
як відкрите ІС, що грунтується на законах ринку і найвищих стандартах досягнень
сучасних інформаційно-комунікаційних технологій), а інші країни світу тільки
зараз починають її оцінювати, констатують американські вчені. Для підтримки
своїх глобальних інтересів, говорить американський соціолог В.Дайзард, США
мають потребу в розгалуженій світовій системі комунікацій. Зростає економічне
значення експорту продукції комунікації і сервісу. У політичному плані
комунікації – це нервова система у взаємозалежному світовому порядку, що є
ланкою між індустріально розвинутими країнами і тими, що розвиваються.
Американські комунікаційні мережі розповсюджують американські ідеї і цінності
методами набагато більш переконливішими, ніж це зроблено дотепер, пише
В.Дайзард. Зрозуміло, як і в минулому, ці ідеї викликають реакції від
захоплення до обурення. “Те, що робить Америку унікальною в наш час, так це те,
що конфронтація з новим є частина щоденного американського експерименту”, –
писав З.Бжезинский. Краще або гірше, але інший світ вивчає шляхом спостереження
те, що є в резерві США, додає Г.Шиллер – дослідник в галузі комунікацій з
Каліфорнійського університету. Критикуючи американську комунікаційну практику
за кордоном, він стверджує, що США експортують не просто продукти і сервіс до
інших регіонів світу, а стереотипи масової культури (включаючи ідеологію, що
проповідує американські цінності), які є чужероднми для інших культур, особливо
для країн, що розвиваються.
При визначенні ролі США у світовому розвитку необхідно врахувати принаймні три
фактори.
Перший з них – це змішане зростання світових комунікацій і інформаційних
ресурсів. Якщо за показник взяти обсяг світової торгівлі, то він щороку
збільшується на 10-15%. При цьому комунікації й інформація проявляються як
головні зростаючі сектори, що впливають на інші види промисловості.
- Київ+380960830922