РОЗДІЛ 2
ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТАНОВЛЕННЯ МОТИВАЦІЙНИХ СИСТЕМ ПРАЦІ
2.1. Класифікація праці за ознаками мотиваційного механізму її виникнення
Безперечне розходження в глибинних механізмах виникнення і функціонування
інтринсивної та екстринсивної мотивації, як рушійної та спонукальної сили
виникнення праці, дозволяє нам дещо по-іншому розглядати і саму працю як
категорію економічної теорії.
Категорія “праця” по праву займає одне з провідних місць у більшості
економічних теорій. Самe у ній в найбільш сконцентрованому вигляді сфокусовані
основні виробничі відносини суспільства, причому виражені у невідривній від
особистості людини формі. А. Сміт, Д. Рикардо, К. Маркс та інші класики
економічної теорії намагалися розкрити роль праці у розвитку людського
суспільства. Проте, незважаючи на велику кількість робіт, присвячених цьому
питанню, все ще має місце певна невизначеність термінології. Внаслідок цього
поняття “праця” використовується в досить різних контекстах і досить часто під
даним терміном розуміють будь-яку свідому діяльність людини взагалі.
Дж.К. Гелбрейт в одній із своїх праць так змальовує ситуацію, що склалася
навколо терміну “праця”: “Слід констатувати факт принципової важливості, що
рідко згадується в економічній літературі: існує проблема з терміном “праця”.
Його застосовують для позначення двох абсолютно різних явищ, по суті
кардинально протилежних форм людської активності. Праця може приносити
задоволення, відчуття самореалізації; позбавлена цього людина втрачає
впевненість у своїх силах, відчуває себе викинутою з суспільства, впадає в
депресію та нудьгу. Саме такого роду праця визначає соціальний стан керівника
корпорації, фінансиста, поета, вченого або журналіста. Але, окрім них, існують
іще і безіменні маси трудящих, приречених на монотонну та виснажливу працю.
Часто чуєш думку про те, що добрий робітник отримує задоволення від своєї
праці. Таке твердження, зазвичай, належить тому, хто ніколи в житті на займався
тяжкою фізичною працею за економічною необхідністю. Термін “праця” позначає
протилежні види діяльності; за своєю неоднозначністю він навряд чи має багато
аналогів в якій-небудь мові” [163, с. 90–91].
Якщо звернутися до робіт зарубіжних авторів, то можна помітити, що ситуація з
терміном “праця” в їх роботах невизначена. Деяким чином це зумовлюється
використанням синонімів іноземного походження для описання широкого характеру
самого явища, що позначається цим терміном. Наприклад, в англійській мові існує
декілька синонімів для позначення явища “праця” – work, job, labour. При цьому
поняття “work” виступає як більш широке, а поняття “labour” – як більш вузьке,
що використовується для описання діяльності, що викликана перш за все
економічною необхідністю [61, с. 158].
Дійсно, уявити, начебто діяльність людини може набувати будь-якої форми, окрім
праці, досить нелегко. Проте, ми стверджуємо, що факторами, які відрізняють
працю від інших видів людської діяльності, виступають в першу чергу причини, що
цю діяльність викликають, принципи її мотивації та характер мети, тобто
особливості функціонування механізму мотиваці. Виділення у рамках
запропонованого інтегрального механізму мотивації праці інтринсивної та
екстринсивної мотивації дозволяє нам чітко розмежувати спонукальні причини
виникнення діяльності та її результати.
Так спонукальною причиною екстринсивної мотивації є задана ззовні (по
відношенню до суб'єкта мотивування) мета, у вигляді винагороди, наказу, вимоги
чи навіть прямого примусу, тобто все те, що ми називаємо об'єктивними
чинниками. Очевидно, що для сприйняття такої мети за власну суб'єкт мотивування
має співвіднести існуючу власну систему потреб з очікуваною винагородою. Так як
у процесі праці зовнішню мету встановлює організація чи підприємство у особі
роботодавця, то спрямована вона на максимізацію прибутку шляхом отримання
економічних результатів. Ці результати є матеріальними і можуть бути відчужені
роботодавцем на свою користь. Власне в цьому і полягає процес експлуатації –
привласнення результатів примусової праці.
Такий механізм мотивації є цілком прийнятним для співставлення з класичним
визначенням праці у вузькому значенні цього слова (“labour”), яке було
приведено на початку ХХ ст. А.Маршаллом: “праця (labour) – це будь-яке розумове
або фізичне зусилля, що здійснюється частково або повністю з метою досягнення
яких-небудь благ, окрім задоволення від самого процесу роботи” [94, с. 124].
А.Маршалл підкреслює, що “більшість людей працює набагато більше, ніж якби вони
працювали лише через безпосереднє задоволення від процесу праці” [94, с. 125].
Для ілюстрації цього твердження він пише далі, що селянин працює в саду в
основному для отримання матеріального результату, а от “багата людина, що
виконує ту ж саму роботу, хоча і може відчувати гордість від того, що виконує
її добре, проте, вочевидь, мало зацікавлена в отриманій від цієї праці економії
грошей” [94, с. 125–127].
Основною проблемою мотивування такої праці є пом'якшення дії
мотиваційно-цільового резонансу, виникнення якого зумовлено самим
функціонуванням механізму мотивації, а тому повністю уникнути якого, на нашу
думку, не можливо. Проблема мотиваційно-цільового резонансу породжується
зіткненням матеріальних інтересів суб'єкту та об'єкту мотивування, як з приводу
необхідності отримання результату, так і з приводу його розподілу,
відшкодування або відчуження. Коли певна матеріальна потреба одного не може
бути повністю задоволена без обмеження потреб іншого, то відносини набувають
форми вилучення у безпосереднього виробника певної
- Київ+380960830922