РОЗДІЛ 2
ДЕРЖАВНЕ КАЗНАЧЕЙСТВО ЯК ЧИННИК ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ
ЗРУШЕНЬ В УКРАЇНСЬКІЙ ЕКОНОМІЦІ
2.1. Бюджетний процес і казначейська система
З огляду на те значення, яке державні фінанси, бюджет, бюджетний процес відіграють у процесі економічного творення, розглянемо їх безпосередньо, виділивши при цьому місце і роль казначейської системи.
Л. Ю. Наумова зазначає: "Провідна роль у системі фінансів належить загальнодержавним фінансам і, передусім, державному бюджету. Тому саме бюджетний механізм потребує удосконалення і посилення його впливу
на підвищення раціонального використання усіх видів фінансових
ресурсів" [88, с.19].
Жодна держава за наявності товарно-грошових відносин не може існувати, якщо вона не буде мати не тільки відповідної фінансової бази, вираженої в бюджетному фонді, але й механізму його використання, як інструмента державного регулювання економіки, стимулювання виробничих і соціальних процесів.
У цьому аспекті ми підтримуємо О. Крайник, яка зазначає, що "однією з центральних ланок системи управління є бюджет, який завжди є інструментом впливу на розвиток економіки та соціальної сфери. Від ефективності його функціонування в значній ступені залежить стабільність соціально-економічних відношень. Разом з тим можна констатувати, що бюджетна система недосконала як в правовому і управлінському, так і економічному, технологічному відношенні. Особливо багато питань виникає з проблем бюджетного процесу. Бюджетний процес повинен забезпечувати рішення нагальних проблем уряду. Це означає, що увага повинна приділятися його гнучкості і адаптивності" [71, с.67].
Через маневрування отриманими в розпорядження держави грошовими коштами здійснюється цілеспрямований вплив на темпи розвитку суспільного виробництва, зміна народногосподарських пропорцій. Складений у формі балансу доходів та видатків, державний бюджет може виступати дійовим засобом загальнодержавного фінансового контролю, формуючи, з одного боку, фінансову базу країни, а з іншого - задовольняючи загальнодержавні потреби.
С. І. Юрій вказує, що "економічний зміст бюджету не може бути визначений однозначно, його суть виявляється, перш за все, в процесах, що формують, використовують кошти централізованого загальнодержавного фонду фінансових ресурсів. Виділення у визначенні державного бюджету тільки одного з положень, що відображають його суть, зменшує значущість такої економічної категорії розширеного відтворення. Адже процес розширеного відтворення потребує безпосереднього розв'язання важливої об'єктивної суперечності, що полягає в необхідності обов'язкового збереження і неухильного порушення еквівалентності в економічних відносинах, що організовують та здійснюють процес виробництва.
Тільки зберігаючи еквівалентність, можна об'єктивно оцінити виробничий потенціал первинної ланки відтворення. Одночасно, не порушивши еквівалентності, неможливо створювати доходи держави, які необхідні для її об'єктивного існування" [155, с.6].
Економічний зміст державного бюджету визначається системою господарювання, сутністю та функціями держави, дією економічних законів, виробничими відносинами, що склалися.
Як економічна категорія, державний бюджет виражає фінансові (грошові) відносини, які пов'язані зі створенням і використанням централізованого фонду грошових ресурсів країни з метою задоволення загальнодержавних потреб. Ці відносини складаються між державою, з одного боку, і підприємствами, організаціями та населенням - з іншого.
"Якщо кошториси, бізнес-плани окремих господарських структур обслуговують індивідуальний кругообіг виробничих фондів на розширеній основі, то бюджет опосередковує кругообіг усіх суспільних фондів. Перерозподіл коштів у загальнодержавному масштабі - необхідна умова забезпечення кругообігу фондів, що сприяє досягненню відповідних пропорцій і темпів структурних відтворень. Із потреб процесу відтворення об'єктивно випливає необхідність загальнодержавних фінансів і використання через державний бюджет централізованого чистого доходу. Тим самим бюджет відображає зміст економічної бази, а не випливає із суті існування держави" [156, с.5].
При цьому необхідно зважати, що система економічних відносин, які відображаються в бюджеті, не є раз і назавжди даною. Вони видозмінюються разом зі зміною бюджетно-податкової політики, яка, у свою чергу, зумовлена існуючими на даному етапі формами і методами управління фінансовою діяльністю держави.
Ми підтримуємо трактування В. Чернадчука, який відмічає, що "нові умови розвитку держави та її впливу на суспільство потребують адекватних підходів до системи державного контролю через систему державних органів за виконанням державного та місцевих бюджетів" [140, с.69].
Бюджетні відносини охоплюють основні елементи вартості сукупного суспільного продукту (ССП) і різні напрями (споживання, нагромадження) та рівні його використання (державний, місцевий.) Головна частина бюджетних відносин виникає в процесі розподілу вартості національного доходу (НД) і особливо його найважливішої частини - доданого продукту. На стадії первинного розподілу національного доходу функція бюджетних відносин полягає в концентрації визначеної маси доданого продукту в централізованому фонді грошових ресурсів у вигляді податку на додану вартість, акцизного збору, обов'язкових відрахувань до фондів спеціального призначення тощо.
У процесі вторинного розподілу національного доходу через бюджетні відносини частина доходів підприємств і населення у вигляді податку на прибуток, прибуткового податку тощо вилучається і спрямовується до централізованого фонду грошових ресурсів для подальшого перерозподілу.
Слід розрізняти поняття державного бюджету як економічної категорії та Державного бюджету як основного фінансового плану. У першому випадку мова йде про систему грошових (фінансових) відносин, які мають об'єктивний характер, у другому - про результат свідомої діяльності людей, яка знаходить своє відображення в плані формування та