розділ 2.2) підприємств ми
визначили типи стратегічної реакції підприємств для кожного виду ризику:
реакція уникнення, реакція попередження, реакція прийняття та реакція передачі
ризику. Кожному типу реакції відповідає певна терміновість здійснення заходів,
яка
Таблиця 3.8
Стратегії управління ризиками інноваційної діяльності досліджуваних
підприємств
Підприємства
Ризик-позиція
Види ризиків
Політичний ризик
Економічний ризик
Конкурентний ризик
Виробничий ризик
Фінансовий ризик
Техніко-технологічний ризик
Маркетинговий ризик
Кадровий ризик
Специфічний ризик
Підприємства, які здійснюють інновації нульового, першого і другого порядку:
1. ДПО “Артемсіль”
2. ЗАТ “Славмолоко”
3. ЗАТ “Насолода”
4. ТОВ“Енергосоюз”
середня
1. ЗАТ “Хліб”
2. ТОВ “Слов’янський Індустріальний Союз “Сода”
3. ЗАТ “Славагропромсервіс”
сильна
Підприємства, які здійснюють інновації третього порядку:
1. ЗАТ “ Артемівський м’ясокомбінат”
2. ТОВ “Тамара”
слабка
1.ЗАТ “СКВЗ”
2.ЗАТ “Славолія”
3.ЗАТ “Реактив”
4.ПП ПТКФ “Укрстройторг”
середня
1. ЗАТ “Южно-Октябрські Глини «ЮГ»
2.АТ “Побутова техніка”
сильна
Продовження табл.3.8
Підприємства, які здійснюють інновації четвертого порядку:
1.ВАТ “Тореласт”
2.ВАТ “Славважмаш”
3.ВАТ “СЗВІ”
4. ТОВ “Ізопласт”
слабка
1.ВАТ“Старокраматорський машинобудівний завод”
2.ВАТ «Слов’янський
механічний завод”
середня
1.ЗАТ “Кераммаш”
2.ВАТ «Норд»
сильна
Умовні позначки: - реакція уникнення відповідно з терміновістю дій в 1, 2 і 3
бала
- - реакція попередження відповідно з терміновістю дій в 1, 2 і 3 бала
- реакція прийняття відповідно з терміновістю дій в 1, 2 і 3 бала
- реакція передачі ризику відповідно з терміновістю дій в 1, 2 і 3 бала
визначається у балах: 1 бал – нетермінові заходи, 2 бали – заходи середньої
терміновості, 3 бали – негайні заходи.
Реакція уникнення ризику означає відмову від реалізації інноваційного проекту
або передбачає розробку заходів внутрішнього характеру, які повністю виключають
конкретний вид ризику.
Реакція попередження збитків зводиться до дій, що виконуються для зменшення
ймовірності втрат і для мінімізації їх наслідків.
Реакція прийняття ризику полягає у покритті збитків за рахунок власних
ресурсів.
Реакція передачі ризику на інших осіб реалізується шляхом формування ефективної
системи страхування усіх видів ризику.
Як бачимо з табл. 3.9 для підприємств зі слабкою ризик-позицією: ВАТ
“Славважмаш”, ЗАТ “ Артемівський м’ясокомбінат”, ВАТ “Тореласт”, ВАТ “СЗВІ”,
ТОВ “Ізопласт”, ТОВ “Тамара” – доцільно проводити заходи по диверсифікації і
уникненню, які передбачають:
диверсифікацію видів діяльності і зон господарювання;
диверсифікацію постачальників;
інноваційну диверсифікацію;
відмовлення від ненадійних бізнес-партнерів;
відмовлення від інноваційних проектів з високим ступенем ризикованості;
пошук гарантів.
Тим підприємствам, у яких визначено середню ризик-позицію ( ЗАТ “СКВЗ”, ВАТ
“Старокраматорський машинобудівний завод”, ВАТ “Слов’янський механічний завод”,
ЗАТ “Славолія”, ТОВ “Енергосоюз”, ДПО “Артемсіль”, ЗАТ “Славмолоко”, ЗАТ
“Славагропромсервіс”, ЗАТ “Реактив”, ЗАТ “Насолода”) необхідно використовувати
зовнішнє страхування і лімітування, в рамках яких здійснюється наступне:
страхування ризиків, які виникають внаслідок форс-мажорних обставин;
страхування ризиків, пов’язаних з відповідальністю постачальників і
маркетингових посередників, також фінансового ризику;
встановлення ліміту активів, сформованих за рахунок обігового капіталу;
лімітування розміру товарного або споживчого кредиту, який надається одному
покупцю;
лімітування обсягів поставок з одним постачальником.
Стратегія управління ризиками інноваційної діяльності для підприємств з сильною
ризик-позицією (ЗАТ “Южно-Октябрські Глини «ЮГ», ТОВ “Слов’янський
Індустріальний Союз “Сода”, ЗАТ “Кераммаш”, ЗАТ “Хліб”, АТ “Побутова техніка”,
АТ «Норд») передбачає наступні заходи, спрямовані на зниження ризику:
забезпечення компенсації можливих фінансових втрат за рахунок відповідної
“премії за ризик”;
застосування системи штрафних санкцій щодо компенсації фінансових втрат;
резервування частини коштів для подолання негативних фінансових наслідків;
створення спеціальних структурних підрозділів для виконання ризикованих
проектів;
резервування у виробничих, комерційних і фінансових планах часу на операції,
які підлягають підвищеним ризикам.
Існує також ряд неформалізованих методів мінімізації ризиків, що розуміються
нами як процеси, які побічно впливають на якість організації ризик-менеджменту
й управління підприємством у цілому. До таких методів можна віднести:
оптимізація організаційної структури;
стратегічне планування інноваційної діяльності на основі моніторингу
зовнішнього середовища;
здійснення активного цілеспрямованого маркетингу на ринку інновацій;
підвищення ефективності використання кадрового потенціалу;
створення творчої атмосфери на підприємстві, шляхом застосування
“бутлегерства”.
Для ефективного управління ризиками інноваційної діяльності необхідна
спеціалізована аналітична служба, яка б координувала діяльність з управління
ризиками підприємства. Тому на наш погляд у крупних досліджуваних підприємствах
доцільно створити спеціалізовану службу (відділ) по управлінню ризиками, яка
покликана забезпечувати керівництво інформацією і аналітичним матеріалом,
необхідним для