Ви є тут

Управління інноваційними процесами на підприємствах кольорової металургії

Автор: 
Безземельна Тетяна Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
3406U004408
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ГАЛУЗІ
2.1. Характеристика підприємств кольорової металургії
Кольорова металургія України складається з багатьох виробництв, технологічних
схем, процесів та представлена більш ніж 70 підприємствами різних форм
власності, на яких у 2005 р. працювало понад 50 тис. чоловік. Галузь містить
виробництва, які здійснюють розвідку родовищ, добування і збагачення руд
кольорових, рідкісних і коштовних металів, їх металургійну переробку та
виробництво сплавів на їхній основі тощо. Україна належить до регіонів, бідних
на сировину для кольорової металургії. На її території розробляються родовища
ртутних, титанових і нікелевих руд, магнієвої сировини, виявлено поклади
алюмінієвої сировини, золота. Кольорова металургія має велике значення в епоху
НТР для електрифікації країни, зміцнення її обороноздатності, розвитку атомної
техніки, авіації, ракетобудування.
В структурі кольорової металургії велике значення мають легкі метали (алюміній,
магній, титан) (рис.2.1). Для їх одержання потрібно багато електроенергії: для
отримання однієї тони алюмінію потрібно 18 тис. кВт/год електроенергії. Титан
дуже міцний, стійкий проти дії кислот метал, має високу температуру плавлення,
антимагнітні властивості. Через те його застосовують для виготовлення
реактивних двигунів, ядерних реакторів, у суднобудуванні.
Рис.2.1. Структура кольорової металургії
Руди важких металів відрізняються від легких малим вмістом металу. Для
одержання однієї тони міді потрібно близько 100 т руди; однієї тони олова – 300
т руди. Щоб не перевозити велику кількість пустої породи – руду збагачують.
Інша особливість руд важких кольорових металів – їх комплексність (присутність
в них десятків інших металів, сірки). Застосування важких металів різноманітне.
Мідь широко використовують в електротехніці та машинобудуванні. Біля 80% нікелю
використовує чорна металургія. Цинк застосовують для оцинковування залізних
виробів. Важливе значення надається дорогоцінним металам.
У структурі виробництва кольорових металів України провідне місце посідає
алюмінієва промисловість, що складається із виробництва глинозему й алюмінію.
На випуск цієї продукції припадає майже 20% усього виробництва кольорової
металургії. Основною алюмінієвою рудою є боксити, запаси яких в Україні
невеликі. Промислове значення мають Високопільське (Дніпропетровська область) і
Смілянське (Черкаська область) родовища.
Титано-магнієва промисловість – друга в Україні за алюмінієвою. Сировиною для
отримання магнію є потужні родовища калійно-магнієвих солей Прикарпаття (у
Стебнику, Калуші), мілководні водойми Приазов’я і Причорномор’я. Основна частка
титанової сировини (мінерали ільменіт і рутил) добувається на Іршанському
гірничо-збагачувальному комбінаті (Житомирська область). Руди Самотканського
родовища (Дніпропетровська область) характеризуються високим вмістом титану і
цирконію. На Верхньодніпровському гірничо-металургійному комбінаті,
розташованому у м. Вільногірську (Дніпропетровська область), виробляють
цирконієвий, рутиловий, ільменітовий концентрати. В Україні є значні родовища
ртутних (кіновар), поліметалевих руд, свинцю і цинку, що відомі у Донбасі та
Прикарпатті. У Кіровоградській області, в Побузькому, є поклади нікелевих руд.
Понад 75% підприємств кольорової металургії зосереджені в
Донецько-Придніпровському регіоні. У Донбасі ще в 1887 році побудований
Микитівський ртутний завод, який використовував місцеві поклади кіноварі.
Сьогодні це великий комбінат з рудниками та збагачувальною фабрикою. У
Костянтинівці працює цинковий завод “Укрцинк”. Сировиною для нього служать
довізні цинкові концентрати. Основний чинник, що зумовив розміщення цього
підприємства у Донбасі, - висока енергомісткість виробництва. Ще одне
підприємство з обробки кольорових металів (латуні, латунного та мідного
прокату) розміщене в Артемівську. Цей завод довозить із-за меж України
переважну частину міді і свинцю.
У Придніпровському районі кольорова металургія представлена Дніпровським
алюмінієвим заводом і магнієвим комбінатом, які були прив’язані до
енергетичного комплексу “Дніпрогес”. Алюмінієвий завод забезпечується сировиною
з Миколаївського глиноземного заводу, що працює на імпортованих гвінейських
бокситах. У зв’язку з відкриттям Високопільського (Дніпропетровська обл..) і
Смілянського (Черкаська обл..) родовищ бокситів, ніфеліно-сієнтів у
Придніпров’ї і Побужжі, алунітів у Карпатах, в Україні буде збільшуватись обсяг
переробки місцевої сировини. У післявоєнні роки Дніпровський магнієвий завод
освоїв виробництво титану і його перетворено у титано-магнієвий комбінат.
Магнієву сировину для переробки комбінат одержує з Калуша (Прикарпаття), Сиваша
(Кримська АР); титанову – з Іршанського (Житомирська обл..) та Самотканського
(Дніпропетровська обл..) родовищ та з Кримського заводу діоксиду титану. На
Дніпропетровщині збудовано Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат,
а на Кіровоградщині – Світловодський завод чистих металів. Ці енергомісткі
підприємства використовують енергію Придніпровської теплової та Кременчуцької
гідроелектростанцій. В Кіровоградській області споруджено Побузький нікелевий
завод, який працює на місцевих нікелевих рудах, донецькому паливі та
електроенергії теплових, гідравлічних і атомних станцій.
Прикарпаття – новий район розвитку кольорової металургії. Тут працює Калузьке
виробниче об’єднання “Хлорвініл”, а також збудовано магнієвий завод у
виробничому об’єднанні “Оріана”. Важливого значення набуває подальший розвиток
Іршанського гірничо-збагачувального комбінату у Ж