Вы здесь

Механізм маркетингового ціноутворення

Автор: 
Вороніна Алевтина Вікторівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U003544
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ
2.1. Дослідження та оцінка рівня розвитку металургійної галузі

Металургійна промисловість є найважливішим компонентом світової економіки, в ній виробляється близько половини всієї продукції промисловості і більше половини всіх товарів, що експортуються в світі. За оцінками фахівців на метали приходиться більш 90% конструкційних матеріалів, а в промислово розвинених країнах продукція з металів складає 2/3 продуктової структури ВВП. Гірничо-металургійна галузь посідає головне місце у господарській сфері держави, в її промисловому та експортному потенціалі. Її частка становить близько 22% всього промислового виробництва України і майже 63% її експорту; в ній працює близько 550 тис.чол. [38].
Значення цієї галузі в сучасній економіці визначається, насамперед тим, що вона є головним постачальником матеріалів для машинобудування й одним з основних постачальників конструкційних матеріалів для будівництва. В цьому плані чорна металургія відчуває в останні десятиліття зростаючу конкуренцію з боку кольорової металургії, що поставляє матеріали на основі сплавів легких металів (в основному, алюмінію), з боку хімічної промисловості, що випускає конструкційні пластмаси, а також з боку ряду новітніх виробництв, що створюють матеріали на основі кераміки і різного роду композиційних матеріалів.
Тенденції світового виробництва і споживання сталі свідчать про зростання обсягів виробництва і кінцевого споживання, однак цей процес є нестабільним. Тенденції відбивають циклічність виробництва і досить синхронні з ним коливання споживання. Однак обсяги кінцевого споживання зростають більш високими темпами, що нарешті може змінити тенденцію надвиробництва, що спостерігається протягом багатьох десятиліть, на протилежну, тобто попит буде випереджати пропозицію.
По виробництву продукції чорної металургії Україна займає п'яте місце у світі після Японії, США, Китаю і Росії, при цьому випереджаючи такі високорозвинені країни, як Німеччина, Італія, Франція.
Україна виробляє близько 30% світового видобутку марганцевої руди. Сталепродукція, що випускається в Україні, відповідає міжнародним стандартам, а по окремих її видах має міжнародну сертифікацію. Ця промисловість має досить великий експортний потенціал. В даний час галузь експортує близько 90% виробленої продукції. Підприємства галузі поставляють на світовий ринок: залізну руду, феросплави, чавун, прокатну заготовку, ряд видів прокату (труби, лист, арматуру, вісі, рейки, сорт і ін.).
Чорна металургія належить до базових галузей. Її частка в промисловості України складає: виробництво товарної продукції - 29,8%, основні фонди - 13%, чисельність працівників - 6,5%, споживання енергії - 15,6%, витрата палива -14,2% [39].
В табл. 2.1 наведені структурні зрушення в українській промисловості, що характеризуються зростанням питомої ваги важкої індустрії (енергетика, паливна, чорна металургія) та різким падінням частки машинобудування і легкої промисловості. Галузі української економіки, що більш гнучко реагують на зміни в ринковому середовищі, нарощують потенціал зростання і стають прикладом для інших секторів економіки. Чорна металургія тут має неабиякі переваги, що виражаються в значному експортному потенціалі цієї галузі. Зростання частки чорної металургії в загальному обсязі виробництва відбувається на тлі падіння виробництва промислової продукції, що обумовлене загальним кризовим станом економіки України. Тобто виходить, що металургійна галузь України є найбільш пристосованою до нових умов господарювання. Однак таку структурну еволюцію промисловості не можна вважати позитивною. Вибір напрямку в розвитку промисловості, метою якого є розвиток традиційних базових галузей, неодмінно приведе до зменшення обсягів виробництва в майбутньому. Зазначені галузі ніколи не будуть давати такого обсягу виробництва, що компенсував би падіння в машинобудуванні, легкій і харчовій промисловості. Для порівняння, в табл. 2.2 наведено структурний міжгалузевий розподіл економік розвинених країн.
Таблиця 2.1
Структура промислового виробництва України в 1990-2001рр.*
ГалузіРоки199019931995199719992001Електроенергетика2,910,111,418,916,312,2Паливна7,49,313,212,311,410,1Металургійна9,41821,923,326,029,9Машинобудівна28,219,416,013,213,813,2Легка11,26,12,71,41,41,6Харчова22,919,215,012,915,217,4Інші18,017,719,818,115,915,6 * за 1990-1997рр. показники наведені на підставі даних журналу "Економіст" №6, 1998р., с.59; за 1999-2001рр. - дані Держкомстату України

Таблиця 2.2
Структура промисловості у світі, розвинених країнах та в Україні в 2001р., %
Галузі промисловостіСвіт в ціломуРозвинені країниУкраїнаПромисловість100100100 у тому числіХарчова10,79,117,4Легка7,86,51,6хімічна, нафтохімічна11,211,65,9Металургія76,929,9Машинобудування29,134,313,2Інші34,231,632,0
Політика економічного зростання невід'ємна від поліпшення структури промислового виробництва, насправді вона тільки погіршується. Галузева структура промисловості України занадто обтяжена виробництвом первинних сировинних ресурсів і напівфабрикатів, зокрема продукцією металургійного комплексу. З 1990 року доля металургії (найбільш енергомісткої галузі, що споживає майже 40% електроенергії та природного газу, необхідних промисловості України) зросла з 9,4 до 29,9%, в той же час майже в 2 рази скоротилась частка машинобудування та в 7 раз - легкої промисловості (таблиця 2.2). В США, Великобританії, Франції, Германії доля металургії складає лише 4-7%.
Сучасний гірничо-металургійний комплекс України - це 365 підприємств і організацій, з яких: 26 гірничорудних виробництв, 14 металургійних комбінатів і заводів, 16 - коксохімічних, 17 - з виробництв вогнетривів, 7 - трубних, 10 - метизних, 3 - феросплавних, 20 заводів кольорової метал