Ви є тут

Інноваційна політика в управлінні підприємствами в умовах маркетингової орієнтації

Автор: 
Лохман Наталя Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
3406U005219
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАКТИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УПРАВЛІННІ
ТОРГОВЕЛЬНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ
2.1 Діагностика процесу формування інноваційної політики підприємств
На роботу торговельних підприємств великий вплив чинить високий динамізм
конкурентного середовища, що потребує від керівників підприємств розробки
адекватної політики управління. Необхідним елементом даної стратегії безумовно
виступає інноваційна політика, що спроможна забезпечити підприємствам
ефективність використання їх конкурентного потенціалу, а отже і стійке
конкурентне положення підприємства на ринку. На доцільність і ефективність
інноваційної політики прямий вплив має технологія формування інноваційної
політики, що застосовується підприємствами. Тому дослідження процесу формування
інноваційної політики підприємствами, визначення його недоліків і переваг, має
для торговельних підприємств велике значення.
Перш ніж безпосередньо перейти до дослідження процесу формування інноваційної
політики підприємств, слід відзначити, що в якості об’єктів дослідження нами
було обрано шістнадцять торговельних підприємств Донецької області, що були
розподілені на чотири кластери (додаток В), в залежності від того типу
стратегічної конкурентної поведінки (за класифікацією Л.Г. Раменсь-кого) до
якого вони тяжіють. При здійсненні розподілу підприємств на кластери нами було
використано методику, що надана в додатку В.1 [132, с.314-315].
Для проведення дослідження ми обрали експертний метод. У якості експертів
виступали робітники підприємств, що обіймають керівні посади. Опитування
проводилось за допомогою розробленої нами анкети.
Діагностика процесу формування інноваційної політики підприємств передбачає:
дослідження інноваційної позиції підприємства, що передує будь-якій роботі щодо
формування інноваційної політики; аналіз підсистеми стратегічного планування
інноваційної політики; діагностику підсистеми прогнозування інноваційних
ризиків; аналіз інноваційної програми підприємства; моніторинг процесу
планування реалізації інноваційних проектів.
Дослідження інноваційної позиції підприємств здійснювалось нами на основі
дослідження стану інноваційного клімату та інноваційного потенціалу за
методиками, що надані відповідно в додатках Г.1, Г.3 .
Результати дослідження стану інноваційного клімату підприємств, а саме оцінки
ступеню сприятливості інноваційного клімату надані в табл. 2.1.
Отже, дослідження стану інноваційного клімату підприємств показало, що
підприємства кластерів А, С та D знаходяться в зоні нейтрального інноваційного
клімату. Підприємства кластеру В знаходяться в зоні сприятливого клімату. Більш
сприятливими факторами макроклімату підприємств виявилися фактори
технологічного середовища, менш сприятливими – політико-правового середовища.
Що стосується факторів мікроклімату, слід відзначити, що для підприємств
кластерів А та С найбільш сприятливими факторами виявились фактори зони
матеріально-технічних ресурсів, для підприємств кластеру В – фактори зони
господарювання, для підприємств кластеру D – фактори зони нових технологій і
науково-технічних інформаційних ресурсів. До найбільш несприятливих факторів
мікроклімату для підприємств кластеру А слід віднести фактори зони трудових
ресурсів, підприємств кластеру В – фактори зони інвестицій, підприємств
кластеру С – фактори зони трудових ресурсів і групи стратегічного впливу,
підприємств кластеру D – групи стратегічного впливу.
Результати оцінки стану інноваційного потенціалу надані в табл. 2.2 дозволили
зробити наступні висновки: більшість підприємства кластерів А та В мають
достатній потенціал для здійснення інноваційної діяльності, потенціал більшості
підприємств кластерів С та D можна оцінити як середній. В межах кожного
кластеру найбільший потенціал мають підприємства ТОВ „Авіто”, ТОВ ВКЦ „Оптіма”,
ТОВ „Сєдон”, ПП „Лєгон”. Слід відзначити, що підприємство ТОВ ВКЦ „Оптіма” має
високий потенціал, а ТОВ „Євромаркет” має недостатній потенціал.
Таблиця 2.1
Оцінка ступеню сприятливості інноваційного клімату досліджуваних підприємств,
бали
Кластери
Назва підприємств
Оцінка ступеню сприятливості макроклімату
Оцінка ступеню сприятливості мікроклімату
Загальна оцінка сприятливості інноваційного клімату
Політико-правове середовище
Економічне середовище
Соціально-культурне та екологічне середовище
Технологічне середовище
Зона господарювання
Зона інвестицій
Зона нових технологій і науково-техніч-них інформацій-них ресурсів
Зона матеріально-технічних ресурсів
Зона трудових ресурсів
Групи страте-гічного впливу
ТОВ „Альянс”
4,2
5,6
9,5
18,9
18,5
15,6
16,8
18,6
16,1
17,1
13,3333
ТОВ „Авіто”
4,1
6,1
10,3
18,5
17,5
14,6
17,2
19,1
15,9
15,6
13,2
МП ТОВ „Лія”
4,3
5,5
11,3
19,9
19,2
13,2
16,9
18,5
16,7
17,3
13,6083
ТОВ ТЗБ „Донецьк-Сервіс”
4,1
6,3
11
21,3
17,4
17,4
18,5
18,5
16,8
17,9
14,2125
Середня оцінка за кластером А
4,175
5,875
10,525
19,6
18,15
15,2
17,35
18,675
16,3
16,9
13,5885
ТОВ „Ландора”
4,8
6,3
11,3
19,9
20,3
14,9
19,1
17,9
16,1
17,5
14,1042
ЗАТ „Донецькриба”
4,6
6,4
13,4
21,2
22,1
12,3
18,6
20,3
17,1
18,9
14,8083
ТОВ „Оскар-Дон”
4,5
5,9
11,6
24,2
20,6
16,8
18,7
21,2
16,9
18,8
15,1917
ТОВ ВКЦ „Оптіма”
5,8
6,2
12,1
21,3
23,9
21,2
21,1
23,5
16,1
18,9
16,0667
Середня оцінка за кластером В
4,925
6,2
12,1
21,6
21,725
16,3
19,375
20,725
16,5
18,5
15,0427
ТОВ „Сєдон”
4,4
5,8
10,3
18,9
22,1
15,6
17,5
20,3
15,5
14,1
13,6833
МПП „Базіс”
4,6
6,3
11,3
17,9
18,9
18,9
21,1
22,5
14,9
18,1
14,5458
ПП „Технік 2002”
4,6
6,6
10,5
20,3
17,3
20,6
22,5
21,