РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Досліди проводилися у 1992-2005 рр. у Миронівському інституті пшениці ім. В.М.
Ремесла Української академії аграрних наук у лабораторії селекції інтенсивних
сортів озимої пшениці.
2.1. Грунтово-кліматичні умови
Поля Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла знаходяться в
південно-східній частині Київської області на водорозділі річок Рось і Росава.
Рельєф місцевості – широкохвильове, досить підвищене плато (151 м над рівнем
моря), так званий, Дніпровсько-Канівський язик, розділений глибокими балками на
північно-східну і північно-західну частини у межиріччі річок Рось і Росава.
Мікрорельєф території характеризується неглибокими пониженнями блюдцеподібної
або видовженої форми площею 0,2-1,0 га.
Грунтовий покрив території в основному представлений чорноземами слабко-,
середньо- і сильно вилугованими. Потужність гумусового горизонту становить
38-40 см. Карбонатний шар залягає на глибині 45-65 см. Грунтоутворюючою породою
є палевий карбонатний лес легкосуглинкового механічного складу. Грунтові води
залягають на глибині 50-60 м і на грунтоутворюючий процес впливу не чинять.
У названих чорноземах високі відсотки складають фракції більше 7 мм і менше
0,25 мм. Так, у шарі 0-20 см їхня сума становить 49,3-52,5%. Водостійких
агрегатів у цьому шарі 19,0-22,6%, а у шарі 20-40 см – удвічі більше.
Слабка структурність верхнього шару грунту несприятливо позначається на
водопроникності (0,3-0,4 мм/хв. на оранці і 0,07 мм/хв. на стерні), що знижує
ефективність опадів, особливо зливового характеру, і призводить до запливання й
вимивання мулистої фракції поверхневим стоком води.
Питома вага твердої фракції грунту становить 2,62-2,71 г/см2. Об’ємна вага
грунту за профілем не перевищує 1,29 г/см3; майже таку саму щільність (1,27
г/см3) має орний шар грунту. Зниження вологості сприяє ущільненню верхнього
шару до 1,35 г/см3 і більше.
Ці грунти мають високу та середню забезпеченість елементами мінерального
живлення і відзначаються слабко кислою, близькою до нейтральної, реакцією
грунтового розчину, що добре позначається на продуктивності озимої пшениці.
Грунт дослідного поля, де закладались досліди лабораторії селекції інтенсивних
сортів озимої пшениці, – чорнозем глибокий, мало гумусний, слабко вилугований,
що має таку характеристику: вміст гумусу 3,6-4,5%, легкодоступного азоту –
5,5-6,4 мг, фосфору – 19,0-27,1 мг і обмінного калію – 11,2-18,0 мг на 100 г
грунту, рН сольове – 5,3-6,4, сума поглинутих основ 23,1-28,6 мг-екв. на 100 г
грунту, ступінь насичення основами – 86,2-94,4%.
Характерною рисою клімату Київщини, зокрема Миронівського району, є його
помірна континентальність, що виражається у відносно поступовій зміні зими
весною і далі літом та в помірній кількості атмосферних опадів. Середньорічна
температура повітря в регіоні становить від 6 до 8оС, а тривалість безморозного
періоду – близько 165 днів. У середньому за рік випадає від 310 до 500 мм
опадів, причому більша частина (близько 380 мм) – у теплий період
(квітень-жовтень). Сума опадів за квітень-липень становить близько 300 мм, або
60% їхньої річної кількості. Максимум опадів, як правило, припадає на червень
(202 мм у 2001 р.), іноді – на липень (159 мм у 1998 р.).
У роки проведення польових дослідів середня добова температура повітря
коливалась у таких межах: у зимовий період – від 0,1 до –10,6оС, весняний – від
18,5 до –3,4оС (табл. 2.1). Найбільшу мінливість температури повітря відмічено
у 1994 і 1996 рр. Вона різко падала до мінус 9,5-10,6оС у
Таблиця 2.1
Середня добова температура повітря в роки проведення досліджень
(за даними Миронівської метеостанції Київської області), єС
Рік
Місяць
Сере-днє за рік
січень
лютий
Березень
квітень
травень
червень
липень
серпень
вересень
жовтень
листопад
грудень
1992
-1,6
-2,6
-0,2
7,6
15,9
16,6
18,1
19,7
13,8
6,9
2,2
-3,9
7,7
1993
1,2
-2,7
0,3
7,6
16,0
16,6
18,1
17,6
12,2
8,2
-6,3
0,0
7,4
1994
-9,5
-5,9
1,8
11,1
13,3
16,2
20,4
19,1
18,5
8,4
0,9
-3,5
7,6
1995
-4,1
1,8
3,6
8,8
14,2
20,0
20,1
19,5
14,1
8,3
-0,1
-5,8
10,4
1996
-10,6
-7,3
-3,4
8,6
18,0
18,6
19,6
19,2
11,1
8,5
7,1
-3,3
7,2
1997
-6,4
-1,6
1,6
5,9
15,9
17,9
19,0
18,3
11,7
6,1
3,5
-3,8
7,3
1998
-1,1
0,1
-0,3
10,6
15,6
19,9
19,9
18,5
14,5
8,0
-3,2
-6,5
1999
-2,5
-1,2
3,2
11,5
12,6
21,9
22,5
19,5
15,6
8,4
-0,3
-4,5
8,9
2000
-4,7
-0,3
1,8
12,5
15,1
17,6
19,3
20,3
12,6
9,0
6,6
1,4
9,3
2001
-0,6
-2,4
3,2
11,1
13,6
16,7
24,0
20,1
14,1
9,3
2,2
-7,3
8,7
2002
-3,1
3,6
5,3
9,5
16,2
18,2
23,6
20,2
14,0
7,3
4,3
-8,7
9,2
2003
-4,0
-7,0
-0,3
6,7
19,5
18,0
20,6
19,6
13,8
7,4
3,4
-0,8
8,1
2004
-3,9
-2,9
3,9
8,7
13,3
17,2
19,0
19,8
14,0
9,4
3,1
0,1
8,5
2005
-0,2
-5,7
-1,7
10,2
15,9
17,1
20,5
20,2
15,4
10,21
Середня багаторічна (за 70 років)
-3,7
-2,4
1,3
9,3
15,4
18,0
20,3
19,4
14,0
8,1
1,8
-3,6
8,5
Примітка: 1 - середнє за 9 місяців
січні та лютому, а найвищою була у липні 1999 і 2001 рр. – до плюс 22,5 і
24,0оС відповідно. Річна сума опадів теж змінювалася по роках (табл. 2.2).
Найбільша кількість їх випала у 1997, 2000 і 2001 рр. – в 1,3-1,5 разу більше
за середньорічну норму, а найменша – у 1992-1994 рр. Крім того, опади значною
мірою варіювали по місяцях. Дуже багато дощів випадало у червні 2001 р. – майже
втричі більше за багаторічну норму. Найбільш посушливим був червень 2003 р.,
коли сума опадів була вдвічі меншою від норми.
У цілому теплозабезпечення території добре, а вологозабезпечення за
вегетаційний період достатнє. Перехід