РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА НА РИНКАХ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ
2.1. Особливості розвитку ринків житлово-комунальних послуг в Україні
Дослідження формування конкурентного середовища на житлово-комунальних ринках потребує проведення комплексного аналізу загальних тенденцій розвитку цих ринків, виокремлення специфічних умов їх функціонування та аналізу їх впливу на розвиток конкуренції.
Вирішення поставленого завдання потребує дослідження тенденцій розвитку житлово-комунального господарства України, виявлення причин накопичення заборгованості по оплаті спожитих послуг, аналіз нормативно-правової бази регулювання ринків ЖКП, визначення причин неефективного управління житлово-комунальними підприємствами.
В галузі житлово-комунального господарства України підприємства та організації різних форм власності надають споживачам більше 40 видів послуг [36]. В структурі споживання основними з таких послуг є тепло-, водо-, електро-, газопостачання, водовідведення та послуги з обслуговування житла. До останніх належать вивезення та утилізація сміття, обслуговування ліфтів, поточний ремонт житлових будинків, обслуговування внутрішньобудинкових систем та ін.
Ринки послуг з обслуговування житла, в своїй більшості, належать до конкурентних ринків. Наприклад, у Львові доволі успішно функціонують кілька приватних фірм із обслуговування ліфтового господарства та вивезення сміття [37]. А у Києві послуги з вивезення сміття надають аж 32 підприємства різних форм власності [38].
Суттєвим поштовхом до запровадження конкуренції на інших ринках послуг з обслуговування житла стане повноцінне утвердження інституту об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (далі - ОСББ). Тим паче, що для цього з прийняттям 29 листопада 2001 року Верховною Радою України Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" [39] створено законодавче підґрунтя і ведеться відповідна робота по втіленню його положень місцевими органами влади.
Зокрема, в Одесі місцева влада пішла шляхом утворення дирекцій єдиного замовника на зміну житлово-експлуатаційним конторам [40]. За задумкою дирекції єдиного замовника прийматимуть від мешканців міста замовлення на певні види робіт в будинках і обиратимуть на конкурсних засадах виконавців. Поступово ці функції передаватимуться новоствореним об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків.
Дещо інший підхід реалізовано в Луганську [41]. До штату міського комунального підприємства "Луганськжитлофонд", якому делеговані повноваження з організації належної експлуатації житлового фонду, введені посади управляючих будинками, які є прототипами майбутніх управляючих ОСББ. На кожного управляючого покладено функції, які згідно з діючим законодавством, повинен виконувати управляючий ОСББ. Серед головних - підтримка в належній експлуатації житлового комплексу та накопичення необхідних коштів на проведення поточних та капітальних ремонтів.
При цьому, на кожен багатоквартирний будинок відкрито окремий розрахунковий рахунок, що дозволяє управляючому контролювати надходження квартплати чи плати за утримання будинку та прибудинкової території від кожної квартири.
На формування та розвиток конкурентного середовища на згаданих ринках ЖКП визначальний вплив має сучасний стан житлово-комунального господарства вцілому.
Сьогодні, житловий фонд України перевищує 1 млрд кв. м загальної площі. В середньому на одного українця приходиться 21,3 кв. м загальної площі. За даними Держкомстату України на початок 2001 року близько 1 млн. кв. м житлового фонду віднесено до категорії аварійного, ще 3,7 млн. кв. м - до категорії ветхого.
В житлово-комунальному господарстві (далі - ЖКГ) зайнято більше 4% працездатного населення України [42, 383]. Близько 100 тисяч підприємств надають щороку населенню колективних, громадських та особистих послуг на суму понад 6 млрд. грн. [43] При цьому, хоча в державній чи комунальній власності знаходиться лише 8% підприємств, на них зосереджено 74,3% основних фондів галузі [44]. Кількість та обсяги повністю амортизованих основних фондів і обладнання теплоенергетики, водопостачання та водовідведення в 1,5-2 рази більші, ніж в будь-якій іншій галузі.
Протягом 1991-2002 років різко скоротилася генерація електроенергії - з 279 млрд.кВт/год на початок періоду до 173 млрд.кВт/год - на кінець. При цьому, частка вітчизняних домогосподарств у сукупному споживанні електроенергії становила лише близько 16% у 2001 році в порівнянні з 29% в Німеччині. Втрати електроенергії в мережах в 2002 році становили 19,9% від обсягу виробництва, тоді як в країнах ЄС цей показник коливається від 5 до 7% [45, 66].
Лише 3% сіл забезпечені централізованим водопостачанням та водовідведенням [46]. Більш ніж у 35% міст України вода подається у будинки за графіком, лише 18 із 26 обласних центрів забезпечуються водою цілодобово, не зважаючи на той факт, що чим менше і з більшими перервами подається води, тим більше вона забруднюється. Втрати води у мережах складають від 10 до 70 м3/км в день (близько 30% поданої води), порівняно з 2-10 м3/км/день в Західній Європі. Як наслідок, згідно даних Всесвітньої організації охорони здоров'я, низька якість води загрожує здоровю більш ніж 25% населення України [45, 67]. Такі оцінки повністю підтверджуються даними Центральної санепідстанції Міністерства охорони здоров'я України, згідно яких, за період від 2000 року в країні зареєстровано 17 спалахів гострих кишкових інфекцій, повязаних зі вживанням забрудненої питної води [47]. Загальновідомий випадок спалаху гепатиту А в м.Свердловську Луганської області. Спричинило його забруднення мереж водопостачання під час проривів систем водозабезпечення та каналізування, що повязане з нерегулярною подачею питної води та несвоєчасним усуненням аварійних ситуацій на водопровідній та каналізаційній мережах.
За даними Держжитлокомунгоспу, на 1 січня 2002 року було повністю замортизовано 35% водонасосних агрегатів т