РОЗДІЛ 2
Формування та сучасний стан організаційно-економічного механізму управління інноваційним потенціалом ВАТ
2.1. Структура і характеристика внутрішньокорпоративного організаційно-економічного механізму управління ІП
Організаційно-економічний механізм (ОЕМ) управління ІП підприємства можемо визначити як сукупність організаційних форм, економічних методів і важелів зовнішнього й внутрішнього впливу на ІП, які спрямовані на найбільш повну його реалізацію та розвиток з метою підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності ВАТ.
Розглянуті в п.1.2. чинники, які сприяють розвитку і ефективному використанню ІП, діють через відповідні зовнішні та внутрішні елементи ОЕМ. Тому, весь ОЕМ управління ІП можна поділити на дві складові: внутрішній (внутрішньокорпоративний) і зовнішній механізм. Суб'єктом застосування зовнішнього механізму управління ІП виступає держава, і він складається з усіх регулювальних важелів, за допомогою яких держава створює відповідні економічні та організаційні умови для підвищення інноваційної активності підприємств.
Ця частина ОЕМ не залежить від внутрішніх зусиль ВАТ і має сприйматися ним як умова зовнішнього середовища, яка впливає на фінансово-господарську діяльність підприємства.
Внутрішньокорпоративний ОЕМ створюється самим ВАТ, його ефективність залежить від форм, методів і інструментів, які використовує кожне конкретне товариство. Основні елементи, з яких складається внутрішньокорпоративний організаційно-економічний механізм, ми відобразили у вигляді схеми (рис.2.1).
ОЕМ управління ІП звичайно не може бути відокремлений від загального внутрішньокорпоративного організаційно-економічного механізму ВАТ, він органічно вбудовується в нього і складає його невід'ємну частину.
Вважаємо, що створення ОЕМ, який може забезпечити ефективне управління ІП, це - індивідуальний процес, він базується на врахуванні специфіки кожного ВАТ. При цьому менеджери можуть використовувати форми, методи, економічні важелі, вже відомі в економічній науці та практиці, переймати досвід інших підприємств, або запроваджувати організаційні та економічні новації (тобто побудова ОЕМ управління ІП сама по собі може бути інноваційною діяльністю).
Рис.2.1. Структура внутрішньокорпоративного організаційно-економічного механізму
ОЕМ управління ІП має працювати злагоджено, як цілісна система, що забезпечує безперервність інноваційного процесу - від отримання результатів досліджень та розробки інноваційного продукту до його комерційного використання.
До головних умов, що необхідні для інноваційної діяльності ВАТ, на нашу думку, слід віднести такі:
- наявність стратегії розвитку корпорації;
- економічна зацікавленість у інноваціях;
- готовність і здатність менеджменту до сприйняття нововведень;
- гнучкість організаційної структури управління корпорацією.
ОЕМ управління ІП повинен бути націлений, насамперед, на:
1) проведення єдиної інноваційної політики: координація діяльності в цій галузі в виробничих підрозділах;
2) вивчення проектів створення нових продуктів;
3) розробку планів і програм інноваційної діяльності;
4) контроль за ходом розробки нової продукції і її впровадженням;
5) забезпечення інноваційної діяльності кваліфікованим персоналом;
6) забезпечення фінансами і матеріальними ресурсами програм нововведень.
Вдосконалення ОЕМ полягає, з нашого погляду, у поліпшенні традиційних, а також у застосуванні нових специфічних організаційних форм, економічних методів і стимулів, спрямованих на забезпечення чіткого функціонування системи "НДДКР - виробництво - збут - післяреалізаційне обслуговування". Слід зазначити, що в сучасних умовах першочерговим завданням вітчизняних ВАТ є необхідність кардинальної зміни підходів до використання кадрів, що передбачає виявлення мотивуючих принципів організаційної культури, підтримку і вдосконалення творчої ділової атмосфери, створення дієздатних "команд", пошук і стимулювання творчих осіб, активна діяльність яких сприяє швидкому і ефективному впровадженню нововведень.
Враховуючи, що закордонні корпорації накопичили великий досвід раціональної організації інноваційної діяльності, стимулювання досліджень і розробок, отримання нових технологій і продуктів, зміцнення своїх конкурентних позицій, вважаємо за доцільне вивчення і використання на практиці зарубіжного досвіду, звичайно з урахуванням особливостей вітчизняних умов розвитку економіки.
Зокрема, практика функціонування провідних компаній розвинених країн показує, що їх успіхи пов'язані з розробкою цілісної системи управління інноваціями. В цих компаніях створена така інноваційна структура і культура управління, в якій напрями технологічного розвитку інтегруються в загальні стратегічні плани, політика росту безпосередньо пов'язується з постійною розробкою перспективної продукції і проникненням до нових сфер бізнесу. Для них характерні децентралізація управління творчою діяльністю і широке використання принципів малого підприємництва, заснованого на використанні так званого "ризикового капіталу" - вільних коштів фірми та її відділень.
Нині, за нашими спостереженнями, вдосконалення управління нововведеннями для більшості компаній є важливим засобом підтримки їх активності в освоєних галузях і експансії на нових напрямках. Величезне значення для підвищення ефективності інновацій має комплексне використання нових принципів менеджменту. Основними з них є наступні:
- створення атмосфери, яка стимулює пошук і освоєння новацій;
- спрямованість всієї інноваційної діяльності на потреби споживача;
- визначення пріоритетних напрямків інноваційної роботи виходячи з цілей і завдань фірми;
- скорочення числа рівнів в управлінні з метою прискорення процесу "дослідження - виробництво - збут";
- максимальне скорочення строків розробки і впровадження нововведень, організація роботи не за "естафетним" принципом, а на основі одночасного паралельного розв'язання інноваційних завдань.
В напр