РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Обсяг досліджень
Представлені у роботі клінічні дослідження проведені впродовж 2003 - 2005 років у пологовому будинку №1 - одній із клінічних баз кафедри акушерства та гінекології №1 Одеського державного медичного університету (ректор університету та завідувач кафедри - академік АМН України, д.м.н., професор В.М.Запорожан).
Лабораторні дослідження виконувались у багатопрофільній клінічній лабораторії пологового будинку №1 та лабораторії високих технологій "Панагея" (головний лікар - Заслужений лікар України, канд.мед.н., І.Л.Головатюк-Юзефпольска, зав. лабораторією О.В.Іонко). Ультразвукові дослідження, допплерометрію МПК та ФПК здійснювали у кабінеті функціональної діагностики пологового будинку №1.
Здійснений ретроспективний аналіз перебігу вагітності та пологів у 3455 жінок, що народжували впродовж 2002 - 2003 років у пологовому будинку №1.
Проспективне дослідження перебігу вагітності проведено 120 пацієнткам, серед яких у 40 виявлений антифосфоліпідний синдром (I група), у 20 - гіпергомоцистеїнемія (II група), у 40 мультигенна форма тромбофілії (III група). Контрольну групу склали 20 вагітних жінок, що не мали тромбофілій та утрат плоду в анамнезі (IV группа).
2.2. Клінічні методи дослідження вагітних
Згідно із завданнями дослідження здійснювали ретроспективний аналіз перебігу вагітності та пологів на підставі вивчення індивідуальних карт вагітних та породілей, історій пологів жінок, що народжували дітей в пологовому будинку №1 впродовж 2003 року. Проспективному аналізу підлягали пацієнтки, що народжували дітей у пологовому будинку №1 Одеси в 2004-2005 роках та мали в анамнезі втрату плоду - синдром утрати плоду (СУП).
Дані клінічного обстеження вносили в спеціально розроблену карту спостереження за вагітними групи високого ризику перинатальної патології. При клінічному обстеженні вивчали скарги хворих, соматичний і акушерсько-екологічний анамнез: спадковість, умови праці та відпочинку, алергологічний анамнез, уточнювали наявність перенесених екстрагенітальних та гінекологічних захворювань, особливості статевої, менструальної й репродуктивної функцій.
Особливу увагу приділяли вивченню перебігу та наслідків попередніх вагітностей і пологів, а також даної вагітності в кожному триместрі. Приводом для внесення пацієнтки до клінічних груп була наявність у них в анамнезі СУП.
При аналізі одержаних даних, поряд з традиційною клінічною характеристикою, паритетом, показниками збільшення маси тіла, враховували дані соматичного стану, менструальної функції, репродуктивного анамнезу, особливості перебігу даної вагітності, антропометричні характеристики та стан новонароджених у постнатальному періоді. При обстеженні вагітних особливу увагу звертали на загальний та спеціальний анамнез. В динаміці вимірювали масу тіла, рівень артеріального тиску (AT), |окружність живота, висоту дна матки над лоном, оцінювали їх відповідність гестаційному віку. В III триместрі вагітності встановлювали положення, передлежання, позицію плоду; оцінювали характер його серцевого ритму, рухової активності, об'єм навколоплідних вод [9, 11, 12, 71].
Параклінічні методи дослідження в динаміці вагітності включали загальні клінічні аналізи крові та сечі, визначення групи крові, резус-належності, дослідження крові на вірус імунодефіциту людини, австралійський антиген, реакцію Васермана. При біохімічному аналізі крові вивчали вміст загального білку та його фракцій, вміст глюкози, ліпідів різних фракцій. Вміст білірубіну визначали за Йєндрашиком. Вивчення показників функціонального стану печінки включало дослідження активності в сироватці крові ферментів печінки. Тимолову пробу виконували за уніфікованим методом із застосуванням стандартних наборів реактивів Біо-Ла-Тест "Тимолова проба" фірми "Лахема" (Чехія). Проводили бактеріоскопічне вивчення чистоти піхвових мазків та бактеріологічне дослідження піхвових виділень, імуноферментний скринінг на найбільш поширені захворювання, що передаються статевим шляхом (хламідіоз, мікоплазмоз, уреаплазмоз, бактеріальний вагіноз) [9, 12].
2.3. Методики визначення тромбофілії
Тромбофілію у вагітних жінок із СУП в анамнезі, діагностували на підставі даних специфічних коагуляційних тестів за допомогою наборів для імуноферментного аналізу (ІФА).
Діагноз АФС встановлювали за умови виявлення вовчакового антикоагулянту (ВА), аннексину чи ?2 - глікопротеїну - 1 [103, 105, 130].
Гіпергомоцистеїнемію (генетично обумовлений, спадковий варіант тромбофілії) виявляли на підставі підвищеного вмісту загального L - гомоцистеїну [156, 183].
Про наявність мультигенної форми тромбофілії говорили при виявленні ознак АФС та підвищеного вмісту гомоцистеїну у поєднанні з іншими порушеннями системи згортування крові [116, 130, 203].
Визначення вовчакового антикоагулянту (ВА) здійснювали за допомогою "Люпус-тесту". Принцип методу полягає у наступному. Гіпокоагуляція, яка обумовлена ВА та виявляється фосфоліпід-залежними тестами, не коригується нормальною бідною тромбоцитами плазмою (БТП), але виправляється додаванням плазми, що досліджується, зруйнованих нормальних тромбоцитів (тромбоцитину). В зв'язку з цим тести, які використовуються для діагностики ВА, розподіляються на дві групи. До першої відносять скринінгові фосфоліпід-залежні тести, що дають уявлення про порушення, зв'язані із ефектами ВА. До другої відносяться підтверджуючі тести. З їхньою допомогою встановлюють, що гіпокоагуляція в тестах першої групи усувається (чи значно коригується) додаванням фосфоліпідних мембран, але не нормальної контрольної БТП. Цим виключають гіпокоагуляцію, що обумовлена дефіцитом плазмених факторів згортання [151].
Із зазначеною метою кров вагітних для дослідження забирали із ліктьової вени у пластикову пробірку, що містила 3,8 % розчин цитрату натрію у співвідношенні 9:1. Піддавали центрифугуванню при 1000 об/хв. (240 g) впродовж 7 хвилин. Багату тромбоцитами плазму переносили в іншу