РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Лабораторні експерименти проводили протягом 1999 - 2001 років на кафедрі селекції і фітомедицини Державного агроекологічного університету. Польові досліди закладали на базі дослідного поля ДАУ, земельний масив якого знаходиться в селі Велика Горбаша Черняхівського району, Житомирської області.
Грунти дослідної ділянки - дерново-підзолисті супіщані. Такий тип характерний для більшої частини зони Полісся України. Механічний склад включає: 38,8-52,8% піску, 44,2-55,4% пилу, та 3,4-5,8% мулистої фракції.
Орний шар грунту на 100 г містить: гумусу - 0,8-1,4%, сума рухомих форм фосфору (за Кірсановим) - 4,2-6,2; обмінного калію (за Масловою) 4,2-7,8 мг., рН сольової витяжки 4,2 - 5,2%. Мала структурність грунту обумовлювала швидку втрату вологи, що в свою чергу для картоплі є не досить сприятливим фактором під час вегетації в засушливі роки.
Погодні умови в роки проведення досліджень були різні. Особливо значні коливання спостерігалися по відношенню до опадів та середньодобової температури повітря протягом вегетаційного періоду у 2000 та 2001 роках (таблиця 2.1). Тривалість безморозного періоду в середньому становить 162 дні. Найкоротшим він був протягом 120 днів, а найбільшим - 207 днів. Останній весняний заморозок триває до 27-29 квітня, а перші осінні приморозки починаються 7-10 вересня. Гідротермічний коефіцієнт в цей період був в межах 1,45 - 1,54.
Вивчення поширення і ступеня шкідливості кільцевої гнилі проводили методом бульбових аналізів зразків картоплі, відібраних у господарствах різних форм власності Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської областей. Фітоекспертизу бульб проводили двічі - перший раз восени, через місяць після збирання врожаю, другий - навесні, після зимового зберігання, згідно методик Інституту картоплярства УААН та у відповідності до Державного стандарту України "Картопля насінна". Для цього від партій картоплі вагою до однієї тонни відбирали по 100 бульб. У партіях вагою до 10 тонн брали зразки в кількості 200 бульб, але не менш як в десяти різних місцях з таким розрахунком, щоб вони відображали середній стан партій.
Таблиця 2.1
Характеристика погодних умов за 1999 - 2001 рр.
МісяцьДекадаСередня температура повітря,
оСТемпература грунту на глибині
10 см,
оСОпади,
ммВідносна вологість повітря, %1234561999 рікквітень18,7-13,165210,4-21.276311,9-7.672травень18,911.30.362210,011.323.873316,619.311.463червень119,622.12.758222,425.31.263320,022.650.474
Продовження таблиці 2.1
123456липень123,527.326.367219,923.316.867320,623.52.775серпень119,923.24.872218,019.8122.279315,719.48.374вересень116,718.239.1752000 рікквітень16,3-34,786213,2-4,367315,6-9,372травень111,6--54214,718,48,855316,819,735,170червень118,223,08,861216,421,110,364316,621,76,967липень117,319,835,779217,219,238,075319,121,516,873
Продовження таблиці 2.1
123456серпень118,921,411,473220,823,8-68317,621,05,369вересень114,115,955,4832001 рікквітень19,8-3,86127,97,617,970312,312,230,175травень114,515,520,167213,014,512,567312,315,410,663червень113,414,966,785217,218,550,476316,818,348,179липень121,120,442,077223,726,23,871323,025,510,475серпень121,224,51,869219,823,213,975317,221,017,576вересень115,016,877,282 При закладці польових дослідів попередниками виступали: у 1999 році - озима пшениця, а у 2000 і 2001 роках - озиме жито на зерно.
Для активізації збудника кільцевої гнилі відібрані зразки перед аналізом витримували в термостаті при відносній вологості 90 - 95 % та температурі 18 - 20оС протягом двох тижнів. Після цього бульби розрізали навпіл і визначали наявність кільцевої гнилі. В період вегетації виявлення хворих рослин здійснювали за методикою апробації картоплі [54].
Розповсюдженість хвороб розраховували за формулою:
(2.1)
де: А - розповсюдженість хвороб, %;
В - кількість хворих рослин в пробах, шт.;
С - загальна кількість обстежених рослин в пробах, шт.
Розповсюдженість хвороб у господарстві, районі визначали як середньозважений показник (крім фітофторозу і макроспоріозу) з розрахунком зараженої площі за формулою:
(2.2)
де: M -середньозважена розповсюдженість хвороби, %;
- сума добутків площ в гектарах на відповідний відсоток розповсюдження хвороби (T);
S - загальна кількість уражених площ, га.
Виділення збудника Cor. sepedonicum бульб в чисту культуру здійснювали за методиками, описаними К. І. Бельтюковою [12, 13]. Для цього з бульби ураженої кільцевою гниллю на межі здорової і хворої тканини відокремлювали м'якуш. Потім його промивали стерильною водою і розтирали у фарфоровій ступці з краплиною стерильної води до утворення однорідної маси, яку використовували в якості посівного матеріалу на пластинки картопляного агару. Чашки Петрі з інфікованим середовищем витримували в термостаті протягом 10 діб при температурі 23-25оС. Протягом всього інкубаційного періоду спостерігали за формуванням та ростом колоній бактерій.
Кожен з виділених ізолятів декілька разів пересівали на пластинки картопляного агару, для встановлення їх видової належності.
Морфологічні і культуральні властивості бактерій вивчали на основі загально прийнятих методик. Це проводили під час росту їх на картопляному агарі та м'ясопептонному бульйоні (МПБ), середовищах Омелянского, Кларка [12, 13].
Забарвлення бактерій по Граму здійснювали за методикою Климента, одночасно відмічаючи величину і форму клітин. Взаємне розміщення клітин та їх рухомість досліджували шляхом мікроскопічного аналізу одн
- Київ+380960830922