Ви є тут

Структурно-функціональні зміни серця при експериментальній дисліпопротеїдемії та за умов її корекції препаратами з політропною дією

Автор: 
Шевчук Тетяна Ігорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U001390
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Об'єкт і предмет дослідження

Досліди проведені на 28 кролях-самцях породи "шиншила" масою 3,0 - 4,7 кг. Утримання тварин та маніпуляції проводилися у відповідності до положень "Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей" (Страсбург, 1985 р.), "Загальних етичних принципів експериментів на тваринах", ухвалених Першим Національним конгресом з біоетики (Київ, 2001 р.). Тварини знаходились в науково-експериментальній клініці Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова під постійним наглядом та регулярно зважувались.
Стан експериментальної дисліпопротеїдемії (ЕДЛП) моделювали за класичною методикою М.М.Анічкова. Дослід тривав 4 місяці. Холестерин вводили тваринам перорально, змішуючи його з тертою морквою і соняшниковою олією, в дозі 0,5 г/кг маси тіла протягом перших 3 місяців. Через 1,5 місяці від моменту згодовування з досліду були виключені "нулери", тобто тварини, стійкі до гіперхолестеринемії. В наступні 30 днів піддослідні тварини були розділені на такі групи: 1- першу групу склали інтактні тварини, які не підлягали ніякому впливу, 2 група - тварини з ЕДЛП без подальшого лікування, 3, 4 і 5 групи на тлі змодельованої патології отримували відповідно вінборон, пентоксифілін і вінпоцетін у зазначених дозах протягом місяця [22, 29, 151] (табл. 2.1). Останні два лікарських препарати використані як фармакологічний контроль. По закінченню досліду всі піддослідні та інтактні тварини забивались шляхом передозування тіопенталового наркозу [59]. Після розтину грудної клітки забирали серця для подальшого морфологічного дослідження.

Таблиця 2.1
Розподіл тварин по групах дослідження


п/пГрупи кролів
Кількість тварин в групіДози препаратів мг/кг1.Інтактні52.ЕДЛП без лікування53.Вінборон654.Пентоксифілін655.Вінпоцетін62
Вінборон ( гідрохлорид 2-феніл-3-карбетокси-4-диметиламінометил-5-оксибензофурану) - новий вітчизняний препарат, ресинтезований за новою технологією на НВЦ "Борщагівський ХФЗ", м. Київ [119] . Даний препарат володіє спазмолітичною, протизапальною, антиоксидантною, антигіпоксичною, антиагрегантною, коронаророзширюючою, протиаритмічною, імуностимулюючою дією [17].
Препарати порівняння - це відомі лікарські засоби, які завдяки широкому спектру фармакологічних властивостей використовуються в клініці при різних патологічних станах, що супроводжуються гіпоксією та ішемією тканин.
Пентоксифілін - похідний ксантину, основні фармакологічні ефекти якого обумовлені механізмом дії, який полягає в блокаді аденозинових рецепторів та інгібуванні фосфодіестерази. Тому застосування пентоксифіліну сприяє зниженню скорочувальної активності гладенької мускулатури, що призводить до судинорозширюючого ефекту і покращення мікроциркуляції. Крім того, препарат поліпшує реологічні властивості крові, знижує агрегацію тромбоцитів, підвищує еластичність еритроцитів, покращує кровопостачання та киснезабезпечення тканин [62, 72].
Вінпоцетін - напівсинтетичний похідний алкалоїда девінкана, який міститься в рослині - барвінку. Екстракти барвінку мають судинорозширюючу, гіпотензивну, седативну дії. Судинорозширююча дія вінпоцетіну пов'язана з прямою релаксуючою дією на гладеньку мускулатуру шляхом інгібування фосфодіестерази з наступним накопиченням циклічного аденозинмонофосфату і гальмуванням з'єднання актину і міозину. Як і пентоксифілін, вінпоцетін посилює кровотік в розширених судинах, покращує постачання тканин киснем, сприяє утилізації глюкози, має дезагрегантну дію і незначну гіпотензивну [65].
Всі використані лікарські засоби вводились внутрішньо-м'язево. Перед введенням вінборону вміст флакону (0,01 г) розчиняли ізотонічним розчином натрію хлориду. Референс-препарати використовували у вигляді готових ампульних розчинів: пентоксифілін - ампули по 5 мл 2 % розчину, вінпоцетін - ампули по 2 мл 0,5 % розчину.

2.2 Методи дослідження

Для вивчення структурно-функціональних змін серця були використані наступні методи дослідження:
1. Макроморфометричний (планіметрично-масова кардіометрія);
2. Гістологічний і гістохімічний;
3. Мікроморфометричний (вимірювання показників кардіоміоцитів і судин);
4. Електронномікроскопічний.
5. Біохімічний метод визначення ліпідного спектру сироватки крові;
6. Електрокардіографічний;

2.2.1 Макроморфометричний метод дослідження структурної перебудови серця

В більшості випадків при різних серцево-судинних захворюваннях недостатність серця розвивається на тлі гіпертрофії або ділятації міокарда. Традиційні методи визначення гіпертрофії або ділятації серця (вимірювання товщини, довжини, ширини серця, товщини стінок лівого чи правого шлуночків, загальної маси серця) не дають вичерпної інформації про кількісні зміни ураженого органу, тому що часто при захворюваннях серця спостерігається нерівномірність гіпертрофічного процесу, відносна гіпертрофія або ділятація певного відділу. Тому ми морфометричну оцінку структурної перебудови частин серця на макрометричному рівні проводили, використовуючи метод планіметрично-масової кардіометрії ?50?. За даним методом серця препарували по Г.Г.Автанділову ?1, 2?, в результаті чого отримували чотири частини: передсердя з перегородкою, вільні частини правого та лівого шлуночків і міжшлуночкової перегородки. Кожну з отриманих частин зважували на аптечних терезах. Для обчислення планіметричних показників серця ендокардіальна поверхня відповідного відділу наносилась на міліметровий папір з наступним підрахунком її площі. Вимірювали наступні морфометричні показники: абсолютну масу правого шлуночка (ПШ), лівого шлуночка (ЛШ) (маса шлуночка з пропорційною його масі частиною міжшлуночкової перегородки), площу стінок ЛШ і ПШ, а також площу правої та лівої стінок міжшлуночкової перегородки (МШП