Вы здесь

Візуальні й морфологічні закономірності орнаменту гуцульської різьби та їх використання в сучасній мистецько-освітній практиці.

Автор: 
Юрченко Ігор Андрійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U004309
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ОРНАМЕНТАЛЬНИХ МОТИВІВ ГУЦУЛЬСЬКОЇ РІЗЬБИ
Проблема пошуку шляхів збереження та втілення етномистецьких традицій
орнаментації творів декоративно-ужиткового мистецтва в сучасній
проектно-художній і, зокрема, мистецько-освітній практиках залишається
актуальною і сьогодні. І якщо питанням, що торкаються особливостей проектування
предметів матеріальної культури чи законів створення гармонійної форми виробів
присвячена чимала кількість літератури, то дослідження художньо-виразних
особливостей орнаментальної мови декору з метою пошуку нових можливостей їх
використання в сучасній художній практиці залишаються ще малочисельними.
Практичне розв’язання окресленої проблеми тісно пов’язане із теоретичними
напрацюваннями мистецтвознавчої науки в галузі декоративно-ужиткового мистецтва
і, зокрема, орнаментології. Пізнання загальних принципів декорування орнаментом
творів декоративно-ужиткового мистецтва, розкриття специфічних художніх
властивостей орнаментальних мов конкретних етнічних регіонів України є
невід’ємною складовою частиною цих напрацювань.
У даному розділі дисертаційної роботи досліджуються художньо-виразні
особливості орнаментальної мови плоскої гуцульської різьби, яка неодноразово
виступала об’єктом дослідження мистецтвознавців. Однак вперше предметом
мистецтвознавчого аналізу виступають візуальні й морфологічні закономірності
побудови гуцульських орнаментальних мотивів “сухої різьби” й інкрустації. З
метою розкриття цих закономірностей автором запропонована методика аналізу
художніх властивостей орнаменту, яка полягає у визначенні основних етапів
проведення візуально-морфологічного аналізу орнаментальних мотивів та
формулюванні дослідницьких завдань на кожному з етапів.
Так, на першому етапі дослідження необхідно здійснити загальну візуальну
характеристику художньо-виразних особливостей орнаментальної мови гуцульської
різьби на підставі врахування історичних тенденцій розвитку гуцульської різьби,
особливостей техніки та матеріалів декорування.
Другий етап дослідження охоплює аналіз закономірностей візуального сприйняття
орнаменту гуцульської різьби. Його основні завдання:
визначення об’єктивних факторів формування візуальних образів орнаментального
декору;
з’ясування впливу принципів групування та розташування складових елементів
гуцульських орнаментальних мотивів на цілісне візуальне сприйняття декорованої
поверхні виробу.
Третій етап дослідження пов’язаний із виявом візуальних й морфологічних
закономірностей базової основи орнаментальних мотивів гуцульської різьби й
інкрустації. Дослідницькі завдання на цьому етапі полягають у:
визначенні основних просторових параметрів морфології орнаментальних мотивів;
розкритті загальних візуально-морфологічних властивостей кола, трикутника і
квадрата як базових геометричних фігур гуцульського орнаменту;
визначенні основних формоутворюючих факторів, що визначають
візуально-морфологічні закономірності побудови орнаментальних мотивів
гуцульської різьби на підставі порівняльного аналізу одного і того ж
конкретного мотиву, що зустрічається при декоруванні різноманітних виробів;
вияві й побудові найхарактерніших графем мотивів, що виявляють стереотипи
гуцульської орнаментальної традиції.
2.1. Загальна візуальна характеристика гуцульської різьби
В історії розвитку світової художньої культури в силу неповторності характеру
свого візуального образу твори гуцульських майстрів різьби по дереву займають
особливе місце. Навіть при поверхневому огляді їхнього декоративного оздоблення
вражає самобутня гра поєднаних між собою різних за своїми художніми
властивостями матеріалів, геометричних форм, технік різьби (рис. Б.2.1-Б.2.66).
Характерною візуальною ознакою гуцульської різьби є геометричність декоративних
мотивів, яка походить від простоти технологічного виконання техніки “сухої
різьби” й інкрустації. Геометричними фігурами, які складають базову основу
формоутворення елементів і мотивів гуцульської різьби, є квадрат, коло,
трикутник, ромб. На основі елементарних геометричних фігур будуються і форми
широкого асортименту виробів декоративно-ужиткового мистецтва, оздоблених
гуцульською різьбою.
В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. на території Гуцульщини формувалися
школи-осередки гуцульської різьби й інкрустації: Яворівська (с.Яворів),
Річківська (с.Річка), Брустурська (с.Брустури), Косівська (м.Косів), Вижницька
(м.Вижниця), Коломийська (м.Коломия) [19, 46]1 [1) [19] Домашевський М. Історія
Гуцульщини: Т.1 – Чікаго: Гуцульський дослідний інститут, 1975. – C. 245-290.
[46] Шмагало Р.Т. Мистецька освіта в Україні середини ХІХ – середини ХХ ст.:
структурування, методологія, художні позиції. – Львів: Українські технології,
2005. – С. 196-200, 204-207, 210-213.]).
Формування і розвиток гуцульської різьби періоду кінця ХІХ – початку ХХ ст.
умовно можна розділити на три періоди [15]2 [2) [15] Каленіченко Л. Художня
різьба гуцулів // НТ. – 1941. – №1. – С. 62-65.]). Перший період припадає на
формування техніки “сухої різьби”. Зародження і розвиток цієї техніки базується
на основі місцевих традицій декорування виробів, коли в якості інструменту
застосовували звичайний ніж. Декорування виробів “сухою різьбою” здійснюється
чотирма способами: контурною різьбою; тригранно-виїмчастою різьбою;
нігтеподібною різьбою; різьбою невисокого рельєфу [21]3 [3) [21] Скільський
Д.М. Гуцульська народна різьба // НТЕ. – 1981. – №6 (172). – С. 44-48.]), (див.
рис. Б. 2.1-Б.2.8). Інколи для надання виразності декорованій поверхні техніку
“сухої різьби” поєднували з втиранням в заглиблення чорної сажі. З візуальної
точки