РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дана робота відповідає міжнародним нормам проведення біологічних та
експериментальних досліджень, що засвідчено комісією з питань етики ВНДЗ
України „Українська медичнаї стоматологічна академія” (протокол №46 від
20.02.2007 р.)
2.1. Загальна характеристика дослідження
Експеримент був проведений на 48 безпорідних статевозрілих собаках обох статей
вагою 8 – 14 кг.
Дослідження проводилися на кафедрі оперативної хірургії і топографічної
анатомії спільно з клінікою ветеринарної медицини ВДНЗУ „Українська медична
стоматологічна академія”.
Тварини знаходилися на карантині близько двох тижнів у віварії на звичайному
харчовому та світловому режимі. Перед проведенням експерименту у тварин була
витримана голодна пауза близько 1 доби і дотримання питного режиму за 4 години
до початку експерименту.
Всі тварини були розподілені на чотири групи: контрольну та експериментальні
(з використанням нитки вікрил, з використанням нитки біофіл і групи, де
застосовували біофіл, модифікований етонієм). Розподіл тварин щодо застосування
різних шовних матеріалів представлений в таблиці 2.1.
У першій групі проводились усі етапи оперативного доступу до сечоводу без його
розсікання і використання шовного матеріалу.
У другій групі тварин для зшивання рани сечовода використовувалася
розсмоктувальна нитка із твердої мозкової оболонки - біофіл.
У третій групі для зшивання рани сечовода використовували нитку з гомополімера
полігліколевої кислоти – вікріл.
Таблиця 2.1
Групи експериментальних тварин з
використанням різних хірургічних ниток
№ групи
Використаний шовний матеріал
К-сть тварин
Без використання шовного матеріалу на сечоводі
12
З використанням біофілу
12
З використанням вікрилу
12
З використанням біофілу, модифікованого етонієм
12
У четвертій групі нами була застосована нитка біофіл, модифікована етонієм.
Всі РШМ застосовувались з атравматичною голкою метричного розміру – 3 згідно з
ЕP (умовний номер згідно з USP – 3/0 для біологічних РШМ). Калібр нитки
вимірювали в п’яти точках по його довжині мікрометром МК 25-1 і отримані дані
середнього арифметичного перевіряли за таблицею типорозмірів хірургічних ниток
[63]. Після проведення оперативного втручання ми проводили вивчення стану рани
й утвореного рубця на 1, 3, 7, 14, 30, 90 добу.
Евтаназію тварин не проводили, під час повторної операції у визначені строки
брали тканини сечоводу із ділянки накладання швів і сформованого рубця.
За 30 хвилин до проведення експерименту тварині проводили премедикацію за
методикою, що використовується на кафедрі при експериментальних оперативних
втручаннях – 0,5 ml 0,1% розчин атропіну сульфату на 10-15 кг ваги собаки, 1%
розчин димедролу, 0,8 ml + 2 ml 50% розчину анальгіну на 10-15 кг ваги
тварини.
Через 30-35 хвилин починали проведення ввідного наркозу розчином фентанілу +
седуксеном з розрахунку (1,3 ml + 1,5 ml на 10-15 кг). Коли починалася перша
стадія наркозу, тварині пункціювали вену і підключали стерильний ізотонічний
розчин натрію хлориду 0,9% зі швидкістю 50-60 крапель на хвилину. Для
підтримання наркозу був уведений тіопентал натрію із розрахунку 0,09 г на 10 кг
ваги тварини. Наркоз проводили на безпечному для тварини рівні, зовнішньо
орієнтуючись на появу “третьої повіки” в оці. Потім собаку клали на спеціальний
операційний стіл, кінцівки фіксували спеціальними лямками до столу. Волосяний
покрів видаляли машинкою до появи чистих покровів.
2.2. Методика іммобілізації етонію на шовному матеріалі
Етоній іммобілізували на хірургічних нитках біофіл за допомогою імпрегнатора
текстильних матеріалів ПИРГ 443 235 002 ТУ. Нарізані фрагменти твердої оболонки
спинного мозку великої рогатої худоби (ламели) перед формуванням нитки
(крученням) піддавали модифікації етонієм у намотаному на вугільний електрод
вигляді.
В цих умовах матеріал набуває додаткового електричного заряду, який збільшує
зв’язування протилежного заряду іонів препарату. Для іммобілізації етонію
матеріал поміщали на катоді. Час експлуатації – 20 хв., електродна щільність
струму – 6-8 мА/см2.
Після іммобілізації у заводських умовах (цех для виробництва шовних матеріалів
КП “Полтавський м’ясокомбінат”) проводили формування ниток, їх сушили (при
температурі 18-22°С протягом 24 годин), шліфували і полірували, відбирали ХШМ
відповідно до потрібних калібрів, стерилізували іонізуючою радіацією дозою 25
кГр, після чого матеріал поміщали в умовах стерильних приміщень (“чистих”
кімнат) в індивідуальну тару (стерильні ампули) з подальшою заливкою стерильним
консервуючим розчином [255].
Цей метод іммобілізації етонію на біофіл дозволяє отримати концентрацію
препарату, яка становить 0,032 ± 0,002 г/м нитки.
2.3. Методика оперативного втручання на тваринах
Розсічення та шов сечовода. Тварину фіксували на спині, кінцівки в витягнотому
положенні. Після обробки операційного поля по білій лінії живота проводили
пошарове вскриття черевної порожнини, від пупка в каудальному направленні
довжиною 10 – 12 см, у кобеля по сосковій лінії. Кишку відсували в сторону та
на місці перехрестя сечовода з загальною здухвинною артерією після лінійного
вскриття очеревини тупим шляхом оголяли сечовід.
Проводили розсікання стінки сечовода до його просвіту за загальноприйнятою
методикою, для чого вводили тонкий (1-2мм) еластичний катетер через отвір в
сечоводі та розсікали стінку сечовода поздовжнім розрізом 1,5 – 2см. Кінці
розсіченного сечоводу зводили та зшивали над катетером окремими вузловими швами
з використанням відповідного РШМ.
Далі сечовідний катетер вилучали і дефект стінки зшивали в поперечному
напрямку. Далі рану пошарово у
- Київ+380960830922