Ви є тут

Патогенетична спорідненість хронічних запальних процесів слизових оболонок носа та бронхів у ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи

Автор: 
Задорожна Анна Георгіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U005174
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Загальна характеристика спостережень
Матеріалом для предметного наукового пошуку слугували:
Архівні дані щодо 847 військовослужбовців - ліквідаторів наслідків
Чорнобильської катастрофи, які знаходились на обстеженні та лікуванні в
Головному клінічному шпиталі МО України у 1986 році (відносно яких існують
свідчення медичної документації по Військово-медичному управлінню України),
тобто безпосередньо після участі у виконанні післяаварійних робіт.
Основна група - дані поглибленого клінічного спостереження за 60 пацієнтами -
ЛНА, які лікувались у 2003-2006 рр. на наступних клінічних базах:
а) ЛОР-відділення Головного клінічного госпіталю МО України;
б) ЛОР-відділення військового госпіталю (м. Ірпінь Київської області);
в) ЛОР-клініки НМУ імені О.О. Богомольця – ЛОР-відділення Центральної міської
клінічної лікарні (ЦМКЛ);
г) відділення пульмонології НЦРМ АМН України.
Всі ці пацієнти хворіли на поєднану патологію ДШ – ХР і ХОЗЛ, що загалом
характерне для постраждалих від Чорнобильської катастрофи (табл. 2.1).
Контрольна група – результати поглибленого клінічного спостереження за 60
пацієнтами-киянами, які не брали участі в будь-яких заходах по ліквідації
наслідків аварії на ЧАЕС та не мешкали на контрольованих територіях. Ця група
хворих на ХР знаходилась на обстеженні і лікуванні у ЛОР-клініці НМУ імені
О.О. Богомольця у 2003-2006 рр. – ЦМКЛ. Вона розглядалась нами в якості
нозологічного контролю (групи порівняння) щодо пацієнтів - ЛНА.
Згідно катамнеза пацієнти-кияни та ЛНА захворіли на ХР після 1986 року. Група
пацієнтів-ЛНА максимально стандартизована за професійно-побутовими параметрами.
Групи однорідні за статтю (чоловіки). Середній вік обстежених – (45 ± 5) років.
Отже, групи, що порівнювались, були коректними й відповідними методології
дослідження (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Характеристики клінічних груп, задіяних у дослідженні (n=120)
Характерні ознаки
Клінічні групи
Основна
(ЛНА, n=60)
Контрольна (пересічні кияни,
n=60)
Патологія органів дихання
Хронічні риніти, бронхообструктивні процеси
Хронічні риніти
Супутня соматична патологія
Поліорганні порушення
Не характерна
Середній вік
45 ± 5
Стать
Чоловіки
Професійний спектр
Військовослужбовці
Представники різноманітних професій
Доза зовнішнього опромінення
? 25 сГр
Дози зовнішнього опромінення щодо учасників післяаварійних робіт у зоні ЧАЕС
документовані у межах 25 сГр, тобто належать до так званих малих доз низької
інтенсивності (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Поняття «малі дози низької інтенсивності» іонізуючого випромінювання
Складові поняття
Сутність
Малі дози
Загальновизнано – до 100 сГр (1,0 Гр) чи ж 100 сЗв (1,0 Зв)
Дози низької інтенсивності
Отримані не одномоментно, а впродовж певного часу (для ЛНА зазвичай протягом
двох тижнів перебування у зоні підвищеної радіації при вахтовому методі
роботи)
Дані про інтраопераційний матеріал СО носа та біоптати СО бронхів отримані від
пацієнтів-ЛНА та інтраопераційний матеріал СО носа, отриманий від пацієнтів
контрольної групи представлено у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Дані про об’єкти патоморфологічних досліджень
Клінічні групи
Кількість
Методи структурного аналізу
інтраопераційного матеріалу СО носа
біоптатів СО бронхів
Основна (ЛНА)
30
30
Оглядові гістологічні, селективні гістохімічні, електронномікроскопічні
Нозологічний контроль (пересічні пацієнти)
30
Інтраопераційний матеріал СО носа отримували під час хірургічних втручань (за
показаннями) у хворих на ХР з обох груп. Зрозуміло, що біопсійні дослідження СО
бронхів у представників групи нозологічного контролю відсутні (див. табл. 2.3),
тому що були відсутніми показання для їх здійснення.
2.2. Методи дослідження
Для документування результатів обстеження кожного хворого ми скористалися
картами обліку даних, які були розроблені, стандартизовані та автоматизовані на
кафедрі оториноларингології НМУ імені О.О. Богомольця та в ІЕПЛ (рис.2.1, 2.2)
[123, 141, 214, 208, 210].
Наступним етапом дослідження було кодування отриманої інформації і введення її
в таблиці програми «Microsoft Excel». За допомогою останньої був проведений
аналіз даних та підрахунок результатів обстеження пацієнтів (частка ХР в
структурі патології ЛОР-органів, розподіл форм ХР, супутня ЛОР-патологія у
хворих на ХР, супутня соматична патологія у хворих на ХР, показники загального
аналізу крові у хворих на ХР) та задіяні діаграми для більшої наочності
отриманої інформації [141].
1.Прізвище, ім’я, по-батькові
2.Стать: 2.1. – чоловіча, 2.2. – жіноча
3.Вік: 3.1. – 10-15, 3.2. – 16-20, 3.3. – 21-30, 3.4. – 31-40, 3.5. – 41-50,
3.6. – 51-60, 3.7. – 60 і більше
4.Діагноз: 4.1. – хронічний гіпертроф. риніт, 4.2. – вазомоторний риніт,
нейровегет. формама, 4.3. – вазомоторний риніт, алергічна форма, 4.4. –
хронічний атрофічний риніт, 4.5. – поліпозний етмоїдит, 4.6. – інші
5. № історії хвороби
6. Адреса
7. Дата вступу/виписки
8. Місце роботи__________________8.1. – не працює, 8.2. – пенсіонер, 8.3. –
робітник, 8.4. - службовець
9. Професійні шкідливості: 9.1. – ні, 9.2. – має; 9.2.1. -
.............................
10. Шкідливі звички: 10.1. – ні, 10.2. – має, 10.2.1. – паління, 10.2.2. –
зловживання алкоголем, 10.2.3. – інші.
11. Супутні ЛОР-захворювання: 11.1. – не має, 11.2. – має, 11.2.1. – синуїти,
11.2.2.–викривлення переділки носа, 11.2.3. – хронічний тонзиліт, 11.2.4 -
інші
12. Супутні соматичні захворювання: 12.1. – не має, 12.2. – має:12.2.1.
–трахео-бронхо-легеневі, 12.2.2. – шлунково-кишкові захворювання, 12.2.3. –
серцево-судинні захворювання
13.Перенесені ЛОР-операції, 13.1. – не були, 13.2. – були: 13.2.1. – ніс та
приносові пазухи; 13.2.1.1. – під