РОЗДІЛ 2
Матеріал і методи
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих.
В основі даного дослідження лежить аналіз даних історій хвороби, результатів комплексного клініко-лабораторного обстеження та лікування 102 потерпілих з травмою ПЗ, що перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні політравми та анестезіології на 12 ліжок ІТ для хворих з поєднаною травмою Харківської міської клінічної лікарні швидкої і невідкладної медичної допомоги ім. А.І. Мєщанінова. Умовами відбору пацієнтів для дослідження була відсутність в анамнезі хронічної патології панкреато-дуодено-біліарної зони, хвороб крові, обтяженої спадковості, захворювань серцево-судинної системи у стадії декомпенсації, цукрового діабету, алкоголізму.
З метою зіставлюваності досліджуваних пацієнтів враховувалися такі чинники, як тяжкість травми, сполучуваність, механогенез, супутня патологія, ступінь крововтрати, час, що минув від моменту травми, вид ушкодження ПЗ, факт алкогольного сп'яніння у момент травми, час доби для урахування впливів циркадних біоритмів на панкреатичну секрецію, вид оперативного втручання, анестезія, застосування вазопресорів.
На підставі даних літератури очевидно, що ПТП є одним з основних ускладнень травми ПЗ. Враховуючи терміни його розвитку, за час обстеження з дослідження нами були виключені 6 потерпілих з декомпенсованим травматичним шоком, які померли в перші 2-і доби від моменту надходження, 7 пацієнтів, у яких з моменту травми до надходження в стаціонар минуло більше 48 годин і 1 пацієнт, у якого інтраопераційно був діагностований травматичний геморагічний панкреонекроз, що робило неможливим застосування розробленої нами схеми лікування та вибраних нами для оцінювання її ефективності параметрів.
Пацієнти за принципом застосування у складі ІТ джерела екзогенних вуглеводів та методики КВБ були розподілені на дві групи, №1, контрольну, та №2, основну, які достовірно не відрізнялися за віком, антропометричними даними, характером і ступенем тяжкості ушкоджень, механогенезом травми, термінами від моменту надходження до стаціонару і за фактом виникнення ПТП були розподілені кожна на дві підгрупи: №1а, №1б і №2а, №2б (з позначкою "б" - з ПТП).
Таким чином, було обстежено 88 потерпілих з політравмою з провідною в діагнозі ЗАТ: 56 (63,5%) чоловіків і 32 (37,5%) жінок працездатного віку, при цьому пацієнтів віком від 18 до 30 років було 47 осіб, віком від 31 до 40 років - 19 осіб, віком від 41 до 50 років - 22 особи, що становило 53,4%, 21,6% і 25% від загальної кількості потерпілих відповідно (табл. 2.1.1).
Таблиця 2.1.1
Розподіл хворих за групами, статтю та віком
СтатьВік (років)
УсьогоКонтрольна група (n=32)Основна група (n=56)18 - 3031 - 4041 - 5018 - 3031 - 4041 - 50Чоловіки11
(12,5%)4
(4,5%)8
(9%)15
(17%)13
(14,8%)5
(5,7%)56
(63,5%)Жінки7
(8%)-2
(2,3%)14
(15,9%)2
(2,3%)7
(8%)32
(36,5%)
Інтраопераційно у всіх потерпілих була діагностована травма ПЗ. ЇЇ забій був наявний у 93,2%, розрив - у 5,7%, розтрощення - в 1,1% випадків. Ушкодження голівки при розриві органу було діагностовано у 1, тіла - у 2х, хвоста - у 2х пацієнтів, що становило 1,1%, 2,3% і 2,3% від загальної кількості потерпілих відповідно. Розрив ПЗ більш ніж в одному відділі у обстежених хворих не був діагностований (табл. 2.1.2).
Таблиця 2.1.2
Розподіл хворих за групами і характером травми підшлункової залози
Стать Характер ушкодженняВік (років)Контрольна група (n=32)Основна група (n=56)18 - 3031 - 4041 - 5018 - 3031 - 4041 - 50
ЧоловікиЗабій11
(12,5%)4
(4,5%)5
(5,7)13
(14,8%)13
(14,8%)4
(4,5%)Розрив-
-2
(2,3%)2
(2,3%)-1
(1,1%)Розтрощення--1
(1,1%)---
ЖінкиЗабій7
(8%)-2
(2,3%)14
(15,9%)2
(2,3%)7
(8%)Розрив------Розтрощення------
У потерпілих з політравмою ЗАТ з ушкодженням ПЗ була результатом ДТП у 70,5% випадків, побутової травми (побиття) у 18,1% випадків.
Кататравма становила 8%, інші причини - 3,4% випадків.
Протягом першої години від моменту отримання травми було доставлено 59,1%, від 1 до 6 годин - 31,8%, пізніше 6 годин - 9,1% потерпілих (табл. 2.1.3).
При відборі пацієнтів для дослідження велику увагу приділяли сполучуваності ушкоджень, різні варіанти і кількість яких має безпосередній вплив на перебіг, ускладнення та результат як самої травми ПЗ, так і ТХ у цілому (табл. 2.1.4).
Травма: А - абдомінальна,
Т - торакальна,
С - скелетна,
ЧМТ - черепно-мозкова.
Таблиця 2.1.3
Розподіл хворих за механогенезом закритої абдомінальної травми і термінами госпіталізації
Механогенез
травмиТерміни госпіталізації
(години)Групи
УсьогоКонтрольна (n=32)Основна (n=56)18-3031-4041-5018-3031-4041-50ДТП
(водії
- 58,2%, пішохіди - 12,3%)< 17 (8%)2 (2,3%)-19 (21,6%)11
(12,5%)4
(4,5%)43
(48,9%)62 (70,5%)1 - 65 (5,7%)-4 (4,5%)5 (5,7%)2 (2,3%)3 (3,4%)19(21,6%)> 6-------
Побитий < 1-2 (2,3%)----2 (2,3%)16 (18%)1 - 6--4 (4,5%)2 (2,3%)1 (1,1%)-7 (8%)> 6--2 (2,3%)--5 (5,7%)7 (8%)
Ката
травма < 14 (4,5%)--3 (3,4%)--7 (8%)7 (8%)1 - 6-------> 6
-------
Інші< 1-------3 (3,4%)1 - 61 (1,1%)---1 (1,1%)-2 (2,3%)> 61 (1,1%)-----1 (1,1%)
Таблиця 2.1.4
Розподіл хворих за типом позаабдомінальних ушкоджень
Характер травмиГрупи УсьогоКонтрольна (n=32)Основна (n=56)А7 (8%)20 (22,7%)27 (30,7%)А+С2 (2,3%)4 (4,5%)6 (6,8%)А+Т13 (14,8%)15 (17%)28 (31,8%)А+ЧМТ-2 (2,3%)2 (2,3%)А+С+Т1 (1,1%)3 (3,4%)4 (4,5%)А+С+ЧМТ-1 (1,1%)1 (1,1%)А+Т+ЧМТ4 (4,5%)6 (6,8%)10 (11,4%)А+Т+С+ЧМТ5 (5,7%)5 (5,7%)10 (11,4%)
На підставі даних, зведених у таблиці 2.1.4, можна зробити висновок, що травма ПЗ при ізольованій ЗАТ становила 30,7%, при сполученні з одним позаабдомінальним ушкодженням - 40,9% випадків, з них на ча