РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні і погодні умови
Польові дослідження проводили протягом 1999-2005 рр. в умовах
навчально-дослідного господарства „Самарський” ДДАУ, яке розташоване в
Дніпропетровському районі Дніпропетровської області.
Ґрунти господарства – чорноземи звичайні малогумусні середньопо-тужні
повнопрофільні різного ступеня еродованості. Механічний склад ґрунтів – від
легкосуглинкового до легкоглинистого, що позначається на гумусованості,
фізико-хімічних, фізичних і агрохімічних його властивостях. Так,
легкосуглинкові чорноземи в орному шарі містять лише 2,2-2,8% гумусу,
середньосуглинкові – 2,8-3,4%, важкосуглинкові і легкоглинисті – 3,8-5,0%.
Потужність гумусового профілю дослідної ділянки 92-105 см, гумусового горизонту
– 65-70 см. Механічний склад чорнозему – середньо –суглинковий (фізичної глини
39,6-41,2%). Вміст гумусу в шарі 0-30 см складає 4,4%, який з глибиною
поступово зменшується. Вміст поглинутих основ Са і Мg становить 18,0-4,0 мг-екв
на 100 г. ґрунту. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної ( рН » 6,8
).
Середньобагаторічні кліматичні умови степової території коливаються у широких
межах – гідротермічний коефіцієнт (ГТК) за Селяниновим за травень – вересень
змінюється від 0,89 до 0,45, річна сума опадів складає 490-530 мм, а середня
температура повітря за рік – 8,2-8,50С. Тривалість періоду з температурою
повітря вище + 100С дорівнює 173-178 днів. Сума активних температур за цей
період – 3000-31000С, кількість опадів – 260-270 мм.
Середня за рік величина випаровування з водної поверхні за теплий період
становить 923 мм, максимальна – 1368 мм, а мінімальна – 603 мм., коефіцієнт
зволоження за М.М. Івановим – 0,53 за рік, а за теплий період –0,37-0,41.
Абсолютна вологість повітря коливається від 4 до 5 мб в липні. В північному
Степу, в середньому за рік, спостерігається 55-60 посушливих днів з відносною
вологістю повітря 30% і нижче.
Безморозний період триває 175-185 днів. Перші осінні приморозки відмічаються в
другій декаді вересня, а останні весняні – в третій декаді травня. Середня
багаторічна дата створення стійкого снігового покриву – 3-5 січня, а його сходу
– 5-7 березня.
Зима характерна інтенсивними відлигами з підвищенням температури повітря до
10-12оC тепла. Після відлиг настає похолодання, що часто приводить до утворення
льодової кірки. Починаючи з березня, температура кожного наступного місяця
підвищується на 6-8оC.
Літній період характеризується високою температурою без значних змін її на
території зони. У липні – найтеплішому місяці року, середні температури повітря
становлять 21-22оC. Рекордні значення абсолютних максимумів температури повітря
досягають 39-41оC .
Перші осінні заморозки в північному Степу можливі в кінці серпня. Середня їх
дата припадає на жовтень. Закінчення весняних заморозків в середньому
спостерігається в квітні, а в окремі роки – навіть в першій декаді травня.
Кількість безморозних днів становить 165-200. На поверхні ґрунту весняні
заморозки закінчуються пізніше, а осінні спостерігаються на 10-25 днів раніше,
ніж у повітрі.
Основні дані, щодо кліматичних умов в роки проведення досліджень згідно з
даними Дніпропетровської метеостанції наведені в Додатку А, Б.
Таким чином, аналіз кліматичних умов свідчить, що вони є сприятливими для
вирощування пивоварного ячменю.
2.2. Методика досліджень
З метою визначення кращих доз мінеральних добрив для ярого ячменю пивоварного
напрямку, оптимального розміщення посівів, глибини загортання насіння та ширини
міжрядь, а також впливу регуляторів росту рослин, гербіциду на врожайність та
якість зерна, нами протягом 1999-2005 рр. були проведені польові дослідження в
умовах навчально-дослідного господарства „Самарський”.
Для виконання поставленої мети були закладені і проведені польові досліди,
математико-статистичні і лабораторні аналізи. Для отримання результатів були
закладені польові та модельні досліди за наступною методикою:
Дослід №1. Вплив мінеральних добрив на врожайність та пивоварні властивості
ярого ячменю.
Дослід двофакторний, ділянки розміщені систематично, повторність досліду
триразова, облікова площа ділянки – 40 м2, попередник в досліді – кукурудза на
зерно.
Варіанти досліду були наступні:
Фактор А – сорти:
Галактик
Одеський 115
Оболонь
Харківський 112
Бадьорий
Гетьман
Фактор Б – дози мінеральних добрив:
Контроль (без добрив)
N15P60
N30P60
N45P 60
N60P60
Дослід № 2. Вплив напрямку рядків при сівбі на врожайність зерна пивоварного
ячменю.
Дослід двофакторний, ділянки розміщені систематично, повторність досліду
шестиразова, залікова площа ділянки – 6 м2, попередник в досліді – кукурудза на
зерно.
Варіанти досліду:
Фактор А – сорти:
Одеський 115
Галактик
Рось
Спомин
Фактор Б – напрямок розміщення рядків при сівбі:
Північ – Південь (N-S)
Схід – Захід (O-W)
Південний Схід – Північний Захід (SO-NW)
Північний Схід – Південний Захід (NO-SW).
Дослід №3. Вплив глибини загортання насіння в грунт при сівбі на врожайність
зерна пивоварного ячменю.
Дослід двофакторний, повторність досліду шестиразова, залікова площа ділянки –
6 м2, попередник в досліді – кукурудза на зерно.
Варіанти досліду:
Фактор А – сорти:
Одеський 115
Галактик
Рось
Спомин.
Фактор Б – глибина загортання насіння, см: 4; 6; 8; 10; 12
Дослід №4. Вплив способів сівби на врожайність зерна пивоварного ячменю.
Дослід двофакторний, повторність досліду шестиразова, залікова площа ділянки –
6 м2, попередник в досліді – кукурудза на зерно.
Варіанти досліду:
Фактор А – сорти:
Одеський 115
Галактик
Рось
Спомин.
Фактор Б – способи сівби (ширина міжрядь, см): 7,5; 15,0 см.
Дослід №5. Влив регуляторів р
- Київ+380960830922