РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика кліматичних умов
При проведенні заходів щодо подальшого розвитку та інтенсифікації сільського
господарства необхідно враховувати агрокліматичні умови території в сучасних
умовах зміни клімату. Це дасть змогу найповніше використати природні ресурси і
послабити вплив несприятливих метеорологічних умов на розвиток
сільськогосподарських культур та їхню врожайність.
Клімат зони рисосіяння півдня України помірно-континентальний, посушливий з
достатньою кількістю тепла та сонячного світла. Тривалість безморозного періоду
коливається від 185 до 210 діб; сума середньодобових температур за період з
температурами повітря вище > 15оС коливається від 2460 до 3000°С [4, 63, 74,
86, 98].
Для нормального росту і розвитку рослин рису велике значення має
теплозабезпеченість, як за фазами вегетації, так і на протязі всього періоду
вегетації. З травня по жовтень середньобагаторічна тривалість сонячного світла
сягає 1700-1900 годин. При вивченні кліматичних факторів [83, 132, 134, 170]
встановлений вплив агрокліматичних умов на ріст, розвиток рису та його
продуктивність. Вегетаційний період рису, а також міжфазні періоди його
розвитку закінчуються при накопичені рослинами відповідної кількості ФАР, яка
залежить від стиглості сорту. Так, для проходження вегетаційного циклу
посів-воскова стиглість на півдні України для пізніх сортів потрібна сума ФАР
1425-1466 мдж/м2, а для ранньостигих вона становить 1300 мдж/м2 [137]. Але при
відносно сприятливих кліматичних умовах для вирощування рису за роками
спостерігаються значні коливання температурного режиму. Коливання його,
особливо в період викидання волоті та цвітіння рису приводять до збільшення
пустозерності, зменшення продуктивності рослин та врожаю рису [7].
Територія з сумою активних температур 2600-3000°С в Україні охоплює землі
Кримської, Херсонської, південних частин Одеської, Миколаївської, Запорізької
областей. Загальна площа можливого рисосіяння була визначена в розмірі 370 тис.
га, але під рисовими системами зайнято лише 62 тис. га [17].
Зона Степу України входить у степову атлантико-континентальну область клімату.
Клімат цього реґіону характеризується найбільшою континентальністю. Серед
найрізноманітніших природних багатств вагоме значення мають кліматичні ресурси,
в першу чергу сонячне тепло і волога. Від того, як вони використовуються,
багато в чому залежать результати господарської діяльності людини.
Найтеплішим за 200 років в Україні, як і в глобальному масштабі, було останнє
десятиріччя (1990-2000). В зоні України найхолоднішими у XX ст. були перші два
десятиріччя та сорокові роки. Середня температура повітря за рік з початку
минулого сторіччя в Степу України збільшилась на 0,2-0,3°С. Найбільше
підвищення температури відбулось у зимовий (на 1,2°-1,3°С) та весняний (на
0,8-0,9°С) сезони. Влітку температура понизилась на 0,2-0,3°С. Восени
температура повітря залишилась на тому самому рівні, що і на початку XX ст.
[111].
Важливою характеристикою теплового режиму території Степу України, стосовно до
вирощування різних сільськогосподарських культур, є тривалість теплого періоду
року взагалі та періоду вегетації зокрема.
Період вегетації теплолюбивих культур обмежується переходами середньої добової
температури повітря через плюс 10°С (як правило, в цю пору заморозків не
буває), а період найбільшої активної вегетації – переходами температури через
плюс 15°С.
У другій половині XX ст. початок, кінець і тривалість теплого й холодного
періодів року у степовій зоні змінився на 5 днів. У зв'язку з цим тривалість
вегетаційного періоду в різних частинах зони зростає з північного сходу на
південний захід від 210 до 250 днів. Літо закінчується в середині вересня, а на
півдні – в кінці вересня – на початку жовтня, тривалість його становив 120-140
днів.
У степовій частині території України ресурсів тепла достатньо для вирощування
теплолюбивих культур.
Для визначення теплозабезпеченості сільськогосподарських культур найчастіше
використовують суми середніх добових температур повітря вище +10°С. Середні
багаторічні суми активних температур у північному Степу коливаються від 2870 до
3060°С, а в південному – від 3180 до 3300°С. Сума ефективних температур понад
5°С становить відповідно 2300-2500°С; понад 10°С – 1300-1500°С, а понад 15°С –
600-700°С [111].
Середня багаторічна сума опадів за рік становить до 416мм на крайньому півдні.
У теплий період (квітень-листопад) опади мають особливо важливе значення для
сільського господарства. За теплу пору року сума опадів становить до 261мм на
півдні (Генічеськ Херсонської області). У більшості районів добовий максимум
становить 100-160мм. У теплий період року нерідко спостерігаються зливи у
супроводі граду, гроз, шквалистого посилення вітру та буревіїв, що призводять
до значних збитків.
Клімат зони рисосіяння півдня України помірно-континентальний, посушливий з
достатньою кількістю тепла та сонячного світла. Значний вплив на клімат має
близькість Чорного моря. Тривалість безморозного періоду коливається від 185 до
210 діб. За багаторічними даними середньомісячна температура повітря
найхолоднішого місяця січня коливається від -4° до -2°С, а найтеплішого – липня
від 21° до 23°С [7].
Весна, коротка (1-1,5 місяці). Характерна особливість цієї пори року – швидке
збільшення температури повітря. Початок весни пов’язаний з датою стійкого
переходу середньодобової температури повітря через 0°С. На кінець третьої
декади березня середня добова температура повітря переходить через 5°С. В кінці
другої декади квітня середня добова температура переходить через 10°С.
- Київ+380960830922