РОЗДІЛ 2
УМОВИ МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Агрометеорологічні умови проведення дослідів
Досліди проводили протягом 2004-2006 років на дослідному полі
навчально-дослідного господарства “Ювілейне“ Полтавської державної аграрної
академії, що знаходиться в центральній частині лісостепової зони України.
Рельєф місцевості – хвилястий.
Ґрунт дослідних ділянок представлений чорноземом опідзоленим на карбонатному
лесі, характеризується такими морфологічними ознаками:
* верхній гумусоелювіальний горизонт (Нр 0...20) темно-сірого кольору, грудочко
– пилововидної структури в орному шарі і зернистої в підорному, важко
суглинкового механічного складу, перехід до наступного генетичного горизонту –
поступовий;
* верхня частина перехідного горизонту (Нр 20...30) темно-сірого кольору,
грудочко- пиловидної структури в орному шарі і зернистої в підорному,
важкосуглинкового механічного складу, перехід до наступного чорнозему
поступовий.
* нижня частина перехідного горизонту (Нр 30...40) – іллювіальна, брудно-бура,
щільна, призмовидної структури з полуторними окисами заліза бурого кольору,
перехід до слабоіллювіальної породи помітних.
Материнська порода – лес, пилуватоважкосуглинкового механічного складу,
палевого забарвлення.
Орний шар має таку агрохімічну характеристику: рH – 5,7...6,8, гідролітична
кислотність – 4,37...4,9 м/екв, сума поглинутих основ – 24,2...29,7 м/екв на
100 г ґрунту ступінь насиченості грунтів основами – 84...87%, вміст гумусу –
3,07...3,23%, вміст рухомого фосфору – 7...10 мг, рухомого калію – 12...16 мг
на 100г ґрунту.
Глибина залягання ґрунтових вод – 20...22 м. Основний тип природної рослинності
– луговий степ, який часто перемежовується з масивами лісів та кущів.
Найбільшу центральну частину території (близько 70%) займають потужні мало- та
середньогумусні чорноземи. Навколо Полтави на підвищених водорозділах значну
площу займають сірі та темно-сірі лісні ґрунти.
Клімат області помірно теплий з нестійким і недостатнім зволоженням. Максимум
прямої сонячної радіації припадає на липень; мінімум на грудень. Річні
коливання співпадають з коливанням хмарності. Стійкий перехід середньодобових
температур повітря через +5 °С спостерігається 7 квітня та 26 жовтня.
Тривалість теплого періоду 237...255 днів. Сума активних температур (вище 10
єС) становить 2600...3000 °С. Безморозний період триває 174 дні у повітрі і 156
на поверхні ґрунту. Середня багаторічна температура складає + 7 °С. Максимальна
глибина промерзання ґрунту – 135 см, середня – 75 і найменша – 30 см.
Мінімальна температура взимку становить -38 °С, максимальна влітку +40 °С.
Середньобагаторічна кількість опадів знаходиться в межах 547...645 мм, за
період вегетації ярких культур (квітень – жовтень) – 338 мм. Найбільші запаси
вологи формуються, як правило, навесні.
До несприятливих умов слід віднести малосніжні зими з відлигами із послідуючим
утворенням крижаної кірки; нерівномірний розподіл опадів протягом теплого
періоду; часті зливи в період збору врожаю, суховії. Залягання снігового
покриву нерівномірне, що ускладнює перезимівлю озимих культур, середня висота
снігового покриву – 9...14 см.
Аналіз погодних умов в роки досліджень проведений згідно даних Полтавської
метеорологічної станції, що знаходиться в 18 км від місця проведення
експерименту. За роки досліджень (2004- 2006 рр.) погодні умови були різними
(рис. 2.1, 2.2).
2004 р. характеризується несприятливими умовами для отримання високих врожаїв
ярої пшениці.
У квітні випало 19,3 мм опадів. При цьому верхній шар ґрунту із 14.04 був в
слабо зволоженому стані, що негативно вплинуло на проростання насіння ярої
пшениці. Середньомісячна температура повітря була на 0,7 °С вище норми.
У травні спостерігалась нестійка, спочатку – прохолодна із заморозками, а потім
помірно тепла погода. В другій половині першої декади температура повітря була
вище норми на 0,7 °С, опадів випало 187 % від норми. У другій – третій декадах
утримувалась нестійка, із чередуванням прохолодних та відносно теплих періодів,
із рясними дощами погода. Середньодекадна температура повітря була на 1,9 °С
нижче норми, опадів випало 197% від норми. Умови вегетації ярої пшениці мало
задовільні, недостаток тепла стримував розвиток рослин.
У червні спостерігалась прохолодна, переважно суха із росами та сильним вітром
погода. В першій декаді температура повітря була на 2,9 °С нижче норми, опадів
було 22% від норми. Наростання ефективного тепла відбувалось дуже повільно,
тому сума активних температур вище 10 °С була 186 °С. Температура в другій
декаді була на 1,1 °С нище норми, опадів випало 5 % від норми. Запас
продуктивної вологи в орному шарі ґрунту зменшився, в порівнянні із минулою
декадою, на 5-7 мм. Протягом третьої декади продовжувала утримуватися
прохолодна, із рясними дощами та грозами погода. Середньодекадна температура
повітря була на 0,8 °С нижче норми, опадів випало 202% норми. Сума ефективних
температур наростаючим підсумком становила 335 °С, що на 13% менше норми. Отже,
нестача тепла стримувала розвиток та пригнічувала ріст рослин ярої м'якої
пшениці.
Липень характеризувався прохолодною із сильними дощами і грозами та туманом
погода. Середня температура повітря була на 1,9 °С нижче норми, опадів випало
98,7 мм. Початок жнив стримувався частими зливами та перезволоженістю орного
шару ґрунту. Набули поширення хвороби та забур'яненість. Лише в кінці третьої
декади були сприятливі умови для збирання врожаю.
Рис. 2.1. Подекадна динаміка температури повітря, єС 2004-2006 рр. і
середня багаторічна (1967-2006 рр.)
Рис. 2.2. Подекадна динаміка опадів, мм 2004-2006 рр. і
середня бага
- Київ+380960830922