Ви є тут

Міжнародне спортивне право як основа для формування національної галузі права "Спортивне право України".

Автор: 
Сокуренко Олександр Дмитрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2009
Артикул:
3409U002565
129 грн
Додати в кошик

Вміст

ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ І. Історія формування галузі міжнародного спортивного права
1.1. Історія виникнення галузі міжнародного спортивного права1.2. Співвідношення міжнародного та національного спортивного права
Розділ ІІ. Правові аспекти формування національної галузі спортивного права
2.1. Підвалини виникнення та розвитку спортивного права в Україні2.2. Поняття, предмет, метод та система спортивного права як самостійної галузі права
2.3. Специфіка джерел спортивного права2.4. Принципи спортивного права2.5. Спортивні правовідносини2.6. Місце галузі спортивного права в національній правовій системі
Розділ ІІІ. Вплив нормотворчої діяльності спеціалізованих міжнародних організацій з розвитку міжнародного спортивного права на формування національного спортивного законодавства
3.1. Імплементація норм міжнародного спортивного права до внутрішнього спортивного законодавства України
3.2. Значення "європейського доробку" для національного спортивного права
3.3. Акти міжнародного спортивного законодавства як джерельно-правова основа для розвитку галузі спортивного права України
ВИСНОВКИ
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
ВСТУП
Формування галузей права почало відбуватися ще за часів Римської імперії. Тоді предмет та метод правового регулювання визначалися поділом права на дві підсистеми - публічну та приватну. Галузь права, серед іншого, визначається особливим предметом регулювання, який становить сукупність якісно однорідних суспільних відносин, урегульованих правовими нормами. Розвиток та виокремлення нових галузей права невпинний і відбувається постійно із розвитком світового суспільства.
Багато вчених сучасників, спираючись на досвід вчених минулого, стоять на позиції існування лише двох галузей права - публічного та приватного, як і було за часів Римської імперії. Вони впевнені, що решта галузей є похідними, оскільки містять ознаки як публічного так і приватного права і подальший процес поділу галузей права не є корисним ні для науки ні для практики [, С.].
Відтак, в правовій науці, склалась певна контрпозиція доктринальних підходів, один з яких, принаймні, визнає поділ системи права на класичні галузі (цивільне, кримінальне, адміністративне тощо), але заперечує проти можливості подальшого галузевого дроблення, а інший - обстоює можливість і доцільність виділення нових галузей права, іноді комплексного характеру. Звичайно, це супроводжується багатоманітною аргументацією з обох сторін. Так, скажімо, становленню господарського права передувала більш ніж тридцятирічна дискусія з цього питання.
Поділяючи точку зору, що розвиток суспільних відносин обумовлює динамічність розвитку системи права, за мету написання дисертації ставиться спроба довести доцільність виділення нової самостійної комплексної галузі права України - спортивного, виокремлення якої об'єктивно обумовлено впливом розвитку аналогічної галузі міжнародного права, та низкою об'єктивних факторів, що склалися в реаліях національного правового регулювання відповідної сфери життєдіяльності і правлять за достатні критерії виділення спортивного права в якості самостійної галузі національного права України.
Зокрема, вважаємо необхідним дослідити особливості джерел спортивного права (їх "поліфонічність", домінування актів саморегуляції, які приймають спортивні організації міжнародного та національного рівнів, залежність, водночас, від рекомендаційних за формою та імперативних за змістом міжнародних правових актів); відмінність предмету правового регулювання; своєрідність правовідносин в сфері спортивної діяльності; специфічність (частково - унікальну для української правової доктрини) методу правового регулювання спортивних відносин, який характеризується незвичним поєднанням диспозитивної та імперативної складових в регулюванні спортивних відносин; особливостей принципів правового регулювання спорту тощо.
Поряд з аргументацією наявності об'єктивних підстав для виділення спортивного права в якості самостійної комплексної галузі права України, в дисертації досліджуються оптимальні шляхи та практичні механізми імплементації міжнародно-правових актів зі спортивного права в український законодавчий масив, та аналізуються специфічні особливості такої імплементації, пов'язані зі складністю механізму міжнародної регламентації спортивної діяльності.
Значущість та актуальність