Вы здесь

Механізми та моделі регулювання функціональних станів організму жінок при дії ендогенних та екзогенних факторів

Автор: 
Герасимов Ігор Григорович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2003
Артикул:
0503U000062
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Виходячи з поставлених задач, була розроблена методологія дослідження, що
полягала: у вимірюванні показників, які відбивають функціональний стан (ФС)
організму в нормальному менструальному циклі (МЦ) жінок і оцінюванні ФС у цьому
процесі, що було контролем при вивченні останнього в динаміці багаторазових
впливів зниженого тиску (ЗТ); у вивченні впливу зниженого тиску на
функціональний стан організму жінок і зіставленні ефектів впливу велоергометрії
і зниженого тиску, що дозволило задавати параметри ЗТ адекватно індивідуальному
ФС; у зіставленні показників гемодинаміки та газообміну, що надало можливість
оцінити споживання кисню організмом при зниженому тиску; у вивченні й
оцінюванні функціонального стану організму жінок при субмаксимальному зниженому
тиску, що з'явилося експериментальною основою для розробки фізіологічно
обумовленої системи індивідуального спрямованого регулювання ФС організму
людини за допомогою ЗТ.
2.1. Об'єкт дослідження
Оскільки однією з поставлених задач було встановлення закономірностей
саморегуляції й оцінці функціонального стану жінок протягом менструального
циклу, досліджували жінок у віці 20 - 40 років із нормальним МЦ. У таблиці 2.1
приведений вік обстежених жінок, а також наведено їхнє число при фізіологічних,
біохімічних, цитологічних та психологічних дослідженнях.
Таблиця 2.1
Вид дослідження, вік і кількість обстежених
Дослідження
Вік, роки
Кількість обстежених
Кількість досліджень
Показники в динаміці МЦ
20 – 40
104
704
Температурна залежність pH крові
22 – 37
18
18
Кінетика відновлення нітросинього тетразолію
20 – 35
16
Реакції на ЗТ у переривчастому режимі
20 – 40
57
114
Реакції на ЗТ у постійному режимі
20 – 40
36
72
Взаємозв'язок велоергометрії і ЗТ
21 – 36
26
48
Взаємозв'язок між показниками гемодинаміки та газообміну
25 – 40
16
16
Реакції на ЗТ при субмаксимальному навантаженні
20 – 40
38
190
Усього
20 – 40
283
1176
2.2. Методи і методики дослідження
Методи і методики дослідження визначалися поставленими задачами та викладеною
методологією. Методи включили в себе проведення велоергометрічного тестування і
вивчення впливу зниженого тиску на організм жінок по показниках кровообігу та
газообміну, температури тіла і pH крові, показниках обміну речовин і параметрів
клітин; у динаміці менструального циклу вивчали біохімічні та цитологічні
показники, температуру тіла і pH крові, а також проводили психологічне
тестування. Методики були обрані відповідно методам і об'єкту дослідження.
Схема дослідження функціонального стану організму жінок подана на рис. 2.1.
Біохімічні та цитологічні показники в динаміці менструального циклу вимірювали
в крові, узятої о 9 - 10 годині, два рази на тиждень протягом календарного
місяця. Вплив зниженого тиску вивчали, починаючи з 1 - 3 дня після закінчення
місячних кровотеч до (контроль), під час та після дії ЗТ. Знижений тиск
застосовували 20 разів
Рис. 2.1. Схема дослідження функціонального стану організму жінок під дією
зниженого тиску: ЗТ - знижений тиск, РГ - реографічні показники, АТ -
артеріальний тиск, RR - RR-інтервали, pH - pH крові, БХ - біохімічні і
цитологічні показники крові, T – температура, СпО2 – споживання кисню.
відносно кожного дня окрім суботи та неділі. Дослідження проводили при 1-му,
5-му, 10-му, 15-му та 20-му впливах.
2.2.1. М е т о д и к а п р о в е д е н н я в е л о е р г о м е т р і ї, п р и с
т р і й і з а с о б и з а с т о с у в а н н я з н и ж е н о г о т и с к у.
Велоергометрію (ВЕМ) проводили за допомогою велоергометра "РИТМ ВЕ-05" поза
менструальними кровотечами на початку, в середині або наприкінці менструального
циклу. Використовували двохступінчате субмаксимальне навантаження з тривалістю
кожного ступеню й інтервалу між ними 5 хв. Потужність першого ступеня (N1)
складала 1/3 субмаксимальної, другого (N2) - 2/3. Нормована частота обертання
маховика - 60 об/хв. Потужність субмаксимального велоергометрічного
навантаження (N, Вт) розраховували по формулі, що отримали на підставі таблиць
[182]:
N = 3,14·W·e-0,0133Y - 0,0674·Y2 + 5,406·Y - 108,050,
(2.1 )
де W – маса тіла, кг;
Y – вік, літ;
е - основа натурального логарифиму.
Величини навантажень першої (N1) та другої (N2) ступенів задавали відповідно до
відомих рівнянь [182]:
N1 = 0,22· (N - 10),
N2 = 0,67· (N - 10).
(2.2 а) (2.2 б)
Значення N коректували (N%) по відхиленню маси тіла від ідеальної (Wід) [183]:
N% = -0,322·{[(W – Wід)/W] ·100}1,28.
(2.3 )
В свою чергу, знаходили Wід по рівнянню [183]:
Wід = b·L + c,
(2.4 )
де
b, c - залежать від ширини кістки;
L - ріст, см.
Для створення зниженого тиску в різноманітних режимах використовували
комбіновану камеру зональної декомпресії (ККЗД, "Артем"). Впливу зниженого
тиску після 10 хв відпочинку жінок в горизонтальному положенні піддавали
кругову зону, обмежену знизу верхньою третиною стегон, поверх - нижнім краєм
реберних дуг. Час дії зниженого тиску складав 10 хв. При першому впливі, 15 хв
- при другому, 20 хв - при третьому та наступних. Жінок, що обстежували,
піддавали впливу в першій половині дня щодня (окрім суботи та неділі).
Всі жінки були умовно здоровими волонтерами й не мали відхилень від нормальних
значень показників серцево-судинної системи, та біохімічних і цитологічних
показників, що вивчалися.
В попередніх дослідженнях встановили, що максимально стерпла по суб'єктивних
критеріях величина зниженого тиску складає 16 кПа. Цій величині відповідає
найбільше субмаксимальне (75% від максимальної) розрідженню з інтегральним
показником дії зниженого тиску, що дорівнює W = 12 кПа. Мінімальне значення