Ви є тут

Картографування території України: історія, перспективи, наукови основи

Автор: 
Сосса Ростислав Іванович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0504U000147
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
СУЧАСНИЙ СТАН картографування території УКРАЇНи
1 листопада 1991 р. постановою Кабінету Міністрів України № 306 для
топографо-геодезичного та картографічного забезпечення потреб господарства
країни створено Головне управління геодезії, картографії та кадастру при
Кабінеті Міністрів України (Укргеодезкартографія), структурними підрозділами
якого стали вісім підприємств і організацій колишнього Комітету геодезії та
картографії СРСР, що діяли на території України (рис. 2.1). Головними
завданнями Укргеодезкартографії стали розроблення основних напрямів розвитку
топографо-геодезичного виробництва, картографічних і маркшейдерських робіт,
кадастрових знімань; керівництво державними топографо-геодезичними,
маркшейдерськими роботами, кадастровими зніманнями та ведення картографічного
моніторингу території України; забезпечення потреб господарства, населення,
науки, освіти і оборони картографічною інформацією; здійснення державного
геодезичного нагляду.
Для повного та ефективного забезпечення потреб держави та суспільства
картографічною та топографо-геодезичною інформацією очевидною стала потреба
реструктуризації галузі. Нині до сфери управління державної
картографо-геодезичної служби належить 32 установи та організації.
Після проголошення незалежності України відбувається формування Топографічної
служби (ТС) Збройних Сил (ЗС) України. Сучасна ТС ЗС України сформувалася на
базі трьох розрізнених топографічних служб Київського, Одеського та
Прикарпатського воєнних округів і топографічних служб об’єднань і з’єднань
видів ЗС СРСР, які дислокувались на території України. На базі топографічного
відділу штабу Київського воєнного округу у 1991 р. сформовано Топографічне
управління. На кінець травня 1992 р. у підпорядкуванні топографічного
управління перебувало 8 частин (рис. 2.2).
У подальшому було організовано частини, відсутні у складі ТС
(Редакційно-видавничий відділ – для здійснення технічного керівництва та

Рис. 2.2. Структура Топографічного управління
Головного штабу ЗС України, станом на травень 1992 р.
редакційного й інформаційного забезпечення служби, база топографічних карт
тощо). У спеціальному відношенні топографічному управлінню підпоряд-ковуються
топографічні служби видів ЗС України (Сили протиповітряної оборони,
Військово-повітряні сили, Сухопутні війська), воєнних округів, об’єднань і
з’єднань зі своїми частинами та підрозділами. Загальна організаційна структура
топографічної служби представлена на рис. 2.3.
Для топогеодезичного та гідрометеорологічного забезпечення Військово-морських
сил України створена гідрографічна служба ВМС України.
Наприкінці 1999 р. Укргеодезкартографія увійшла до складу новоство-реного
Міністерства екології та природних ресурсів України як Департамент геодезії,
картографії та кадастру (повторено негативний досвід державної
картографо-геодезичної служби Росії, коли у 1998 р. Роскартографія перебувала у
складі Міністерства земельної політики, будівництва та житлово-комунального
господарства).
На розвиток картографічної галузі значний вплив справили два Укази Президента
України від 1 серпня 2001 р. [196, 197]. Першим із них – “Про національний
атлас України” (№ 574/2001) – прийнято рішення про створення до кінця 2004 р.
Національного атласу України для забезпечення інформаційної підтримки розвитку
держави та її національного престижу. Другий Указ Президента України “Про
поліпшення картографічного забезпечення державних та інших потреб в Україні” (№
575/2001), створив юридичні засади розвитку картографічної галузі, як важливої
складової державного будівництва, на найближчу перспективу.
З метою вдосконалення державного управління у сфері топографо-геодезичної та
картографічної діяльності у складі Міністерства екології та природних ресурсів
27 грудня 2001 р. утворено Державну службу геодезії, картографії та кадастру –
як урядовий орган державного управління. Надання Укргеодезкартографії статусу
національної картографо-геодезичної служби дозволяє їй значною мірою
здійснювати функцію загальнодержавного органу. Картографо-геодезична служба
передусім забезпечує реалізацію державної
Рис. 2.3. Структура Топографічної служби Збройних Сил України, станом на 1999
р.
(за Ящуком В.М. [312])
політики в галузі топографо-геодезичної та картографічної діяльності.
Згідно Указу Президента України розроблена Державна науково-технічна програма
розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування на
2003–2010 рр., затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня
2003 р., №37 [195]. До того діяла Програма топографо-геодезичного та
картографічного забезпечення України на 1998–2002 рр.
2.1. Стан топографічної вивченості території України
Територія України станом на 1.04.2003 р. повністю забезпечена топографічними
картами в системі координат 1942 р. у масштабах: 1:100 000 (636 арк.), 1:200
000 (157 арк.), 1:500 000 (26 арк.), 1:1 000 000 (9 арк.); практично пов-ністю
– картою масштабу 1:50 000 (у наявності 1974 арк. карти із необхідних 1975
арк.). Топографічних карт масштабу 1:25 000 у системі координат 1942 р. видано
6 680 арк. із 7 554 арк. (88,4 %), а в масштабі 1:10 000 – 16 115 арк. із
29 402 арк. (54,8 %). Міські населені пункти, а також промислові зони
забезпечені топографічними планами у масштабах 1:5 000 і 1:2 000.
В умовах різкого скорочення обсягів бюджетного фінансування державній
картографо-геодезичній службі на виконання топографо-геодезичних робіт з року в
рік зм