РОЗДІЛ 2
СТАНОВЛЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ КОНСАЛТИНГОВОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ
2.1. Консалтинг як складова інформаційного підприємництва
Роль підприємництва в суспільстві, узагальнюючи різні думки, полягає в наступному:
створюється сприятливе середовище для розвитку конкуренції;
сприяє ринковим перетворенням;
на підставі попиту, пропозиції та стратегічних цілей країни впливає на структурну перебудову в економіці в напрямку її економічного розвитку;
сприяє формуванню "середнього класу" в суспільстві;
забезпечує стимулювання праці робітників;
заохочує підприємців до інноваційної діяльності;
створює нові робочі місця тощо.
Відповідно до чинного законодавства України підприємці мають чітко визначені права щодо:
самостійного здійснення підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;
самостійного вибору цілей, задач, видів діяльності, стратегії управління;
заохочення всіх видів капіталу у підприємницьку діяльність;
розпорядження прибутком згідно з законодавством України та засновницькими документами;
відкриття банківських рахунків, отримання кредитів на договірних засадах;
об'єднання в асоціації, спілки тощо;
використання майна юридичних та фізичних осіб на умовах оренди, лізингу;
страхування підприємницького ризику за допомогою страхових компаній;
здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
Необхідно і важливо відрізняти підприємництво від менеджменту, а підприємця від менеджера. Підприємець - це самостійний агент ринку, котрий діє на свій страх і ризик, під особисту відповідальність за результати бізнесової діяльності. Менеджер - найманий працівник, котрий організовує реалізацію завдань, поставлених підприємцем. Він, як правило, не несе майнової відповідальності за свої дії. Якщо діяльність фізичних або юридичних осіб не пов'язана з отриманням прибутку, то вона не може вважатися підприємницькою.
Таким чином, сучасна економічна наука визначає підприємництво як особливий вид діяльності, в основу якого покладено такі ознаки [31]:
свобода вибору напрямків і методів діяльності, самостійність у прийнятті рішень;
постійна присутність чинника ризику;
орієнтування на досягнення комерційного успіху;
інноваційний характер діяльності.
Підприємництво має власні стиль і тип господарської поведінки, яким притаманні такі риси [167]:
ініціативність і пошук нетрадиційних рішень у сфері бізнесу;
готовність наражатися на власний ризик;
гнучкість і постійне самооновлення;
цілеспрямованість і наполегливість у бізнесовій діяльності.
Економічна наука виокремлює три головні функції сфери підприємницької діяльності, а саме:
ресурсну (формування і продуктивне використання капіталу, трудових, матеріальних та інформаційних ресурсів);
організаційну (організація виробництва, маркетингу, збуту, реклами тощо);
творчу (новаторські ідеї, генерування і активне використання ініціативи, вміння ризикувати).
Об'єктами підприємницької діяльності можуть бути: товар, продукт, послуга. Сучасна система господарювання не може ефективно функціонувати без широкого розвитку інформаційного підприємництва як професійного виду діяльності. Інформаційне підприємництво інтегрує різні напрямки, що здатні розвиватися на самостійній основі: маркетингові дослідження, видавнича діяльність, консалтинг, комунікації, надання юридичних послуг, професійна освіта і підвищення кваліфікації.
В нашому дослідженні терміни "підприємництво" і "бізнес" ми будемо розглядати як тотожні.
Інформаційний бізнес для України представляє порівняно нову сферу підприємницької діяльності у вигляді найбільшого багатогалузевого комплексу зі своєю інфраструктурою, що склалася. Інформаційний бізнес, з одного боку, входить в інфраструктуру всієї підприємницької діяльності нарівні з банками, біржами, аудиторськими компаніями тощо, а з іншого боку, є самостійною сферою бізнесу [187].
Заслуговує уваги дослідження інформаційного бізнесу, проведене С.Ф. Лазарєвою [127], в якому викладено теоретичні, методологічні та практичні питання економіки та організації інформаційного бізнесу. С.Ф.Лазарєва виділяє такі основні особливості інформаційного бізнесу як виду підприємницької діяльності:
1. Інформаційний бізнес є складовою виробничої інфраструктури і забезпечує інформаційні потреби суб'єктів господарювання та фізичних осіб.
2. Інформаційний бізнес має тенденції, які є рушійною силою у розширенні виробництва та в використанні інформаційних технологій, а саме: глобалізація, конвергенція, ускладнення інформаційних технологій та інформаційних продуктів і послуг, ліквідація проміжних ланок, здатність до взаємодії.
В нашому дослідженні ми розглянемо консалтинг (консультування) як один із видів інформаційного підприємництва. Існує багато визначень консультування та його застосування. Ми зупинимось на таких трьох підходах до консультування.
В першому підході використовується широкий функціональний погляд на консультування. Фріц Стеєле визначає його так: "Під процесом консультування я розумію будь-яку форму надання допомоги у відношенні змісту, процесу, або структури задачі, під час яких консультант сам не відповідає за виконання задачі, але допомагає тим, хто відповідальний за це" [286]. Пітер Блок зазначає: "Ви займаєтесь консультуванням кожного разу, коли намагаєтесь змінити або покращити ситуацію, але безпосередньо не керуєтесь виконанням" [266]. Ці та схожі визначення підкреслюють, що консультанти є помічниками і припускають, що така допомога може надаватись особами, які виконують різноманітну роботу.
Другий підхід розглядає консультування як особливу професійну діяльність та виділяє низку характерних рис, які їй притаманні. Згідно Л. Грейнеру і Р. Метцгеру "управлінське консультування - це консультаційна с