РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ВЛАСНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих
В основу даної роботи покладені результати клініко-інструментальних та
експериментальних досліджень.
Під час виконання даної роботи були проведені клініко-інструментальні
дослідження у 293 хворих з периферійними КІН (116 Ї хворих з вертеброгенною
попереково-крижовою радикулопатією, 83 Ї з синдромом зап’ясткового тунелю та 94
Ї з невропатією лицевого нерва), які перебували під нашим наглядом,
обстежувалися та отримували лікування в неврологічних і реабілітаційному
відділеннях Київської клінічної лікарні № 8, а також в неврологічних
відділеннях та відділенні відновлювального лікування Київського міського
шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної війни (Пуща-Водиця). Крім того, була
обстежена група практично здорових осіб (40 чоловік) в якості контрольної.
У роботі використовувалася сучасна класифікація захворювань периферичної
нервової системи [16, 17, 18, 347].
Для виконання поставлених у рамках теперішнього дослідження задач кожна з трьох
форм периферичних КІН (ВПКР, СЗТ, НЛН) була поділена на три групи. Хворі І
групи отримували тільки традиційне комплексне лікування, але без ЛП і НМЕС.
Пацієнти ІІ групи отримували традиційне комплексне лікування, яке включало ще
ЛП. До ІІІ основної групи входили хворі, комплексне лікування яких включало ЛП
і НМЕС. Пацієнти усіх трьох груп кожної нозологічної форми КІН за віком,
статтю, професійною належністю, тяжкістю та тривалістю клінічних проявів
захворювання були ідентичними.
2.1.1. Характеристика хворих з ВПКР
Для дослідження бралися хворі з ВПКР з тривалим (затягнутим) перебігом.
З 116 хворих чоловіків було 75 (64,7%), жінок Ї 41 (35,3%). Середній вік хворих
становив 43,3±4,9 роки. Розподіл хворих за віком та статтю представлено в
таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Розподіл хворих з ВПКР за віком та статтю
Стать
Вік хворих, років
Всього
Менше 30
31Ї40
41Ї50
51Ї60
61 і більше
Абс.
число
Абс.
число
Абс.
число
Абс.
число
Абс.
число
Чоло- віки
2,7
23
30,7
35
46,7
12
16
75
(64,7%)
Жінки
2,4
14
34,1
20
48,8
12,2
2,4
41
(35,3%)
Всьо-го
2,6
37
31,9
55
47,4
17
14,7
3,5
116
Найбільше хворих, які обстежувалися та лікувалися, були у віці від 31 до 50
років Ї 92 (79,3%), а це особи працездатного віку. Від 51 до 60 років
попереково-крижова радикулопатія спостерігалася рідше Ї у 17 (14,7%). Що
стосується осіб молодших за 30 років та старших за 60, то ця патологія
реєструвалася зовсім рідко. Хоча, з нашої точки зору, в осіб старших за 60
років ще могла б зустрічатися ця патологія, але вона має хронічний перебіг і
для хворого цей процес знаходиться в стабільно компенсованому стані. У молодому
віці (до 30 років) звичайно переважають рефлекторні синдроми остеохондрозу
хребта, тому їх було теж небагато Ї 3 (2,6%).
Серед обстежених фізичною працею займалися 87 осіб (75%). Розумовою працею та у
сфері обслуговування було зайнято 26 осіб (22,4%). Не працюючих було 3 чоловіка
(2,6%), із них 2 були пенсіонери.
У 43 хворих (37%) початку захворювання та загострення передували різні фізичні
перевантаження: підняття та переміщення вантажу, особливо впереді себе, тривалі
статичні навантаження на хребет, стереотипні, часто повторяємі рухи в
поперековому відділі хребта та тривале перебування в незручному положенні. З
переохолодженням пов’язували загострення 32 осіби (27,6%), поєднання фізичного
перенапруження з переохолодженням зазначали 35 осіб (30,2%). Не виявлено
провокуючого чинника 6 осіб (5,2%). Фізична праця для більшості (87 осіб Ї 75%)
була звичною їхньою професійною діяльністю. Ураження лівих корінців
спостерігалося дещо частіше, ніж правих, відповідно 69 (59,5%) та 47 (40,5%)
хворих.
Більшість пацієнтів уже тривалий час хворіли на ВПКР і кілька разів лікувались
амбулаторно чи стаціонарно в з’язку з загостренням (таблиця 2.2). У 82 (70,7%)
пацієнтів тривалість захворювання становила від 5 років і більше. Це вже досить
тривалий перебіг як для хронічного захворювання. Від 1 до 5 років ВПКР була в
19 осіб (16,4%). Зовсім невелику групу складали пацієнти з тривалістю
захворювання до 1 року Ї 15 (12,9%).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за тривалістю захворювання
Тривалість захворювання
Абсолютне число
До 6 місяців
4,3
Від 6 місяців до 1 року
10
8,6
Від 1 року до 5 років
19
16,4
Від 6 до 10 років
38
32,8
Від 11 років і більше
44
37,9
Всього
116
100
Для прогнозу на подальше видужання має значення тривалість теперішнього
загострення (таблиця 2.3) та вираженість периферійного неврологічного дефіциту
(вираженість парезу, чутливих, вегетативних, статодинамічних порушень Ї
наведено в розділі 4).
Таблиця 2.3
Розподіл хворих за тривалістю теперішнього загострення при госпіталізації в
клініку
Тривалість загострення
Абсолютне число
Від декількох днів до 1 місяця
19
16,4
Від 1 до 3 місяців
64
55,1
Від 3 до 6 місяців
28
24,1
Від 6 місяців до 1 року
4,3
Всього
116
100
До І групи хворих на ВПКР, яким проводилося традиційне комплексне лікування без
ЛП та ЕС, входило 35 пацієнтів віком від 27 до 62 років, із них 12 (34,3%) були
жінки, 23 (65,7%) Ї чоловіки. У 24 хворих діагностовано ураження одного корінця
(L5 – у 10, S1 – у 14), у 11 хворих – двох корінців (L5-S1).
До ІІ групи хворих, у комплексне лікування яких включали ЛП, входило 42 особи
віком від 29 до 61 року, із них 15 (35,7%) були жінки, 27 (64,3%) Ї чоловіки. У
хворих був виражений та різко виражений больовий синдром, парез м’язів гомілки.
У 32 хворих діагностовано ураження одного корінця (L5 – у 11, S1 –