РОЗДІЛ 2
ВИТОКИ І РОЗВИТОК ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У ДОХРИСТИЯНСЬКУ ДОБУ
2.1. Виникнення фізичного виховання в епоху кам’яного віку
Історія існування людини бере початок з епохи палеоліту - давнього кам’яного
віку, що датується часом від 3 млн. до 10 тис. років тому. Палеоліт, в свою
чергу, поділяється на ранній і пізній. Відповідно до змін у характері знарядь
праці і фізичному типові людей ранній палеоліт розмежовується на кілька епох:
дошельську ( 3 млн. - 500 тис. років тому), шельську (500-300 тис. років тому),
ашельську (300-150 тис. років тому) і мустьєрську (150-35 тис. років тому)
[15].
Найдавніші сліди розселення людей на території України відносяться до шельської
і ашельської епох (Королеве і Рокосове на Закарпатті, Житомирська стоянка та
Лука-Врублівецька). Фізичний тип людей цієї доби належав до архантропів, які
мали здатність до прямоходіння, розвинуту руку з протиставленим великим пальцем
та значний об’єм мозку (900-1100 см3). Для них характерні значний надбрівний
валик, відсутність підборіддя. На зріст архантропи були приблизно 165 см.
Зважаючи на добре розвинену мускулатуру і характер будови тіла, можна
припустити, що ці люди могли добре бігати.
Архантропи жили в печерах та інших захищених місцях. Займалися мисливством і
збиральництвом, використовуючи ручні двобічно оброблені рубила, сокировидні
знаряддя, масивні відщепи й нуклеуси.
Результати досліджень свідчать, що у шельській епосі з’являються перші елементи
ігор та забав, де поєднувалися людський колективний крик, ритмічний рух і
ритмічний гук. Ці елементарні забави, що беруть початок у зоологічному
існуванні ссавців і птахів, на думку М.Грушевського [139], пізніше стають
найважливішими факторами соціальної і колективної творчості в житті давніх
людей. Як зазначає Дж. Ліндсей [319], у первісної людини була потреба новими й
складними шляхами творити танцювальні форми, рухаючись у ряд або кругом, що
спостерігається в багатьох стадних тварин або зграйних птахів. Людина виводила
танцювальні форми, танцювальні образи, тісно пов’язані з власними виробничими
потребами й діями. Як птахи і звірі ритмічними колективними рухами і
колективним ревом чи співом піднімають настрій і дисципліну почуттям своєї
спільноти й однодушності, так робили й первісні люди. Людина, відчуваючи себе
частиною однодушно настроєного колективу, набиралася самовпевненості, доброї
думки і настрою, підвищувала свою психічну і фізичну енергію.
Таким чином, первісна забава (гра) - це сукупність ритмічного руху тіла,
музичного гуку і голосного крику. Причому людський крик став одним із
складників гри раніше, ніж взагалі людина стала володіти артикульованим
словом.
Завершальною частиною раннього палеоліту є мустьєрська епоха. Її назва походить
від печерної стоянки Ле-Мутьє в південно-західній Франції. Носіями мустьєрської
культури вважають неандертальців (перші знахідки решток людей цього типу були в
долині Неандерталь поблизу Дюссельдорфа).
На території України неандертальські стоянки виявлені в Криму, на Закарпатті,
на Дністрі, Дніпрі, Десні, Сіверському Дінці (Кіїк-Коба, Шайтан-Коба, Вовчий
Грот, Старосілівська, Заскельна V, Молодова, Королеве та інші). Так, у Криму, в
печері Киїк-Коба розкопане поховання в ямі, видовбаній у підлозі гроту, в ній
покоївся кістяк жінки віком близько 35 років, скорчений на правому боці. На
відстані кількох десятків сантиметрів в іншій ямі перебував кістяк дитини віком
6-8 місяців, скорчений на лівому боці.Решта кістяків п’яти дітей віком від двох
до дванадцяти років, які за своїм фізичним типом нагадують Киїк-Кобинських,
збереглися в третьому шарі стоянки Заскельна VI, кістяк 11-20-місячної дитини -
під культурним шаром на дні Старосільської печери [579].
За своєю фізичною будовою ці люди займали проміжне місце між первісними людьми
і людьми сучасного типу. Неандертальці мали декілька різновидів і частина з них
стала предками людини сучасного фізичного типу. Потрібно зауважити, що початок
мустьєрської епохи відноситься до часу, коли в Європі ще був теплий і сухий
клімат. Але поступово настало погіршення клімату, і на пізніших етапах своєї
історії люди мустьєрської доби, неандертальці, жили в суворих кліматичних
умовах льодового періоду [93].
Основна частина знарядь праці виготовлялася на відщепах за допомогою ретуші.
З’явилися перші вироби, властиві пізньому палеоліту (подовжені платини,
проколки, скребки з опуклим лезом). Характерною рисою епохи неандертальців
стала поява довгочасних жител. Таке житло розкопане, наприклад, у Подністров’ї,
на поселенні Молодова І [579].
У неандертальців вже існувала своєрідна духовна культура. Внаслідок
археологічних розкопок знайдені зразки первісного мистецтва (малюнки,
статуетки, музичні інструменти), які були тісно пов’язані з магічними діями.
Широко побутували похоронні обряди, обряди, пов’язані з народженням дитини,
посвятою в мисливці, вибір вождя тощо.
Проте найбільшого розповсюдження набули ритуали, пов’язані з полюванням. Це
зумовлювалося тим, що неандертальці вимушені були харчуватися переважно м’ясом,
бо морозні зими і глибокі сніги позбавляли їх рослинної їжі. Удача або невдача
на полюванні стосувалася, в однаковій мірі, всіх членів групи. Тому було дуже
важливо, щоб чоловіки-мисливці поверталися додому здорові, неушкоджені і зі
здобиччю. Можна припустити, що в неандертальців існувала своєрідна мисливська
магія [265]. Люди намагалися забезпечити собі успіх на полюванні за допомогою
особливих обрядів, у зміст яких обов’язково входили різноманітні фізичні
вправи.
Особливого розвитку набули танці - своєрідні колективні дійства, де органічно
поєднувалися пантоміміка, ритмічний рух, музичний гук і
- Київ+380960830922