РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ І МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика обстежених та методологія формування груп
Обстеження були проведені в структурі комплексних планових наукових
дослідницьких робіт, кафедри нервових хвороб №1 Національної медичної академії
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, та міжнародних програм вивчення
наслідків аварії на ЧАЕС відділу невроотології Клініки Захворювань Голови
Баварського Університету ім. Ю.Максимілліана в м.Вюрцбурзі (Німеччина). Основою
всієї праці була тема: “Присінкові порушення, як рання ознака та прогностичний
критерій неврологічного дефіциту у осіб, що зазнали впливу іонізуючого
випромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виконана кафедрою нервових
хвороб №1 Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.
Водночас, за підтримки з боку Академії Наук Німеччини (DAAD grant No 325 – su 6
mj from 17 December 1991) та фінансовою підтримкою недержавних структур (Hennig
Arzneimittel, Intersan, ENT Clinic Univ. Hosp Groningen, Beaufour IPSEN, Heel),
на базі Баварського Університету ім. Ю.Максимілліана була організована
міжнародна група з вивчення питань ураження присінка у персоналу та УЛНА ЧАЕС,
а також інших потерпілих контингентів. В 1992-1998 рр. автор координував роботу
цієї групи. Робота виконана, в основному, на базі лабораторії №14
психо-фізіологічного відбору ЧАЕС (відповідальний від лабораторії д-р
В.М.Данилов). До співпраці були залучені також і інші клінічні установи
України. Зокрема, в умовах стаціонару Донецької обласної клінічної лікарні
професійних захворювань і радіаційної медицини спільно з персоналом лікарні
(відповідальний доктор мед. наук В.Ю. Ніколенко) було проконсультовано і
поглиблено обстежено 26 осіб УЛНА ЧАЕС гірників, мешканців м. Донецька, що
працюють у вугільних шахтах Донбасу з підземним стажем роботи від 7 до 19
років. Ця група за параметрами присінкових порушень не відрізнялась від інших
УЛНА ЧАЕС і входила в групу 530 хворих, що були описані раніше.
Цей контингент мав документовані найвищі дози і складався з 26 осіб, серед яких
24 чоловіки та 2 жінки (відселені з м. Прип’ять з ідентичною симптоматикою), в
період від 07.08.92 до 16.12.92. Отримана доза була 140,5±77,3 мЗв (мін. 41,4,
макс. 250 мЗв, за даними медичних карток). Середній рік початку хвороби був
1988,2±5,0, при тому що роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС шахтарі
виконували влітку 1986 року. Це вказує на те, що ми мали справу з віддаленими
наслідками дії малих доз ІВ. Описані хворі мали основний неврологічний діагноз
ВСД.
В ході роботи, в період 1983-2003 рр. було проведено комплексне обстеження 793
осіб (табл. 2.1). З них 70 осіб – здорові добровольці, а 723 – хворі з
неврологічними та отологічними діагнозами. Всі хворі скаржились на
запаморочення чи головокружіння, порушення координації рухів, головні болі або
приступи мігрені, слабкість, дратівливість. Ця симптоматика вкладалась в рамки
вегетативно-вестибулярного, вестибуло-атактичного, цефалгічного, астенічного,
неврастенічного синдромів.
За вийнятком контрольної групи хворих (58 осіб) зі стандартними точно
встановленими діагнозами (наприклад, хірургічна енуклеація лабіринтів),
найчастіше у решти 665 хворих в медичних картках був поставлений діагноз
вегетативно-судинна дистонія.
Наявність вестибулярного компоненту дозволяє згідно МКХ-10 використати для
уточнення такі нозологічні одиниці як вестибулопатія (Н 81), дисфункція
лабіринту (Н 83.0-2), ністагм (Н 55), порушення координації рухів (R 27.8),
мігрень (G 44), неврози (F 41.1-4)
Таблиця 2.1
Групи обстежених хворих і їх розподіл за віком та роками спостережень
Група обстежених
Число обстежених
Вік (роки)
Контрольна група 1983-1988 рр.
128
14-38
- Здорові добровольці
70
25,75±8,77
- Хворі з встановленими діагнозами
58
Хворі, що зазнали дії ІВ 1991-1995 рр.
530
41,10±12,21
- УЛНА ЧАЕС
124
46,11±9,64
- Персонал ЧАЕС
67
36,23±9,25
- Відселенці м. Прип’ять
113
41,11±11,78
- Мешканці м. Київ
109
41,02±14,58
- Мешканці м. Славутич
117
39,97±11,08
Додаткова група хворих 1996-2003 рр.
135
40,59±13,49
Хворі на вестибулопатію 2003 р.
25
34,36±11,23
Хворі м. Київ 1996-1998 рр.
110
42,01±14,00
З метою вивчення особливостей вестибулярних розладів у УЛНА ЧАЕС окрім самих
УЛНА ЧАЕС були вибрані декілька контрольних контингентів: здорові добровольці,
жителі міст Києва та Славутича, які скаржились на запаморочення та кружіння
голови, відселенці міста Прип’яті та персонал ЧАЕС (не мали в анамнезі діагнозу
ПХ).
В період 1984-88 рр. обстежена 128 осіб, серед них 70 осіб контрольна група
здорових добровольців, 58 - хворі зі встановленими неврологічними та
отоларингологічними діагнозами.
Контрольна група: здорові співробітники НДІ отоларингології - 29 осіб (22-38
років), здорові співробітники НДІ гігієни праці – 14 осіб (22-36 років),
спортсмени бобслеїсти – 7 осіб (14-15 років), студенти вузів 7 осіб (17-18
років), курсанти Київського морського військово-політичного училища 13 осіб
(19-20 років).
Хворі з встановленими діагнозами 58 осіб: отит – 2 особи, хвороба Меньєра – 4
особи, статоакустичний неврит – 4 особи, вестибулопатія – 4 особи,
фарингіт-ларингіт – 3 особи, арефлексія лабіринтів – 2 особи, вібраційна
хвороба – 39 осіб.
За 1991-1996 рр. нами спостерігались 530 хворих в 844 обстеженнях, серед них
чоловіків - 225, жінок - 305. Середній вік для цілої групи складав 41,10±12,21.
Середній рік початку симптоматики - 1988,2±5,0 (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл перший візиту хворих до невроотолога по роках
Рік звернення
Кількість хворих
Вік
Початок симптоматики
1991
60
34,6±11,1
- Київ+380960830922