РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ І МЕТОДИЧНИЙ АПАРАТ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОГО
СТАНОВЛЕННЯ ТРЕНЕРА-ВИКЛАДАЧА
2.1. Методологія дослідження професіогенезу тренера як суб’єкта
спортивно-педагогічної діяльності
Методологія з позицій сучасної науки охоплює щонайменше три рівні аналізу.
По-перше, це загальна методологія, або метаметодологія наукового дослідження,
що репрезентує собою філософський підхід до явищ дійсності. Другий рівень
методології можна визначити як системно-структурні методологічні розробки
окремої наукової дисципліни, що представляють собою реалізацію
загально-філософських принципів при дослідженні специфічного предмета. Третій
рівень методології – сукупність конкретних методів (способів отримання
емпіричних даних) дослідження, що становлять важливу суттєву частину будь-якої
системи наукового знання.
Зупинимося на ще одному важливому методологічному моменті. Мовиться про
головний принцип психологічного дослідження, який полягає у відображенні
об’єктивної істини, перевірці закономірностей, що вивчаються на практиці,
суворої об’єктивності при вивченні психічної реальності у процесі
життєдіяльності суб’єкта [18, с. 194].
У цьому контексті доцільно розглянути й ті вимоги, що висуваються до методів
дослідження психічних явищ. С.Д.Максименко наголошує на необхідності
дотримуватися таких основних вимог: психічні явища необхідно вивчати в їх
розвитку, взаємозв’язку і взаємозалежності; метод психологічного дослідження
повинен бути адекватним предмету дослідження, розкривати суттєві, а не
випадкові, другорядні особливості психічного процесу, стану чи якості, що
досліджується [243, с. 49].
Отже, методологія як надпредметна структура охоплює як предмети, так і
різноманітні практики, й відтак передбачає не одне якесь відношення до них, а
масу різних відношень – не тільки дослідницьке, але й конструктивне, проектне,
рефлексивне, організаційне та ін. [419, с. 44]. Методологічне знання об’єднує і
знімає багато різних та різноманітних знань, воно внутрішньо гетерогенне та
гетерархіроване. Але одночасно, як зазначає Г.Щедровицький, повинно бути єдиним
та цілісним, не зважаючи на всю свою внутрішню складність і різноманітність
[419, с. 37]. Дослідження в рамках методології завжди обслуговує проектування
та нормування, воно спрямовується на створення дуже складних композицій або
суперструктур із знань різного типу, на абсолютне нове поєднання
природничо-наукових, конструктивно-технічних, історичних та
практично-методичних знань.
Розпочинаючи дослідження з позиції вимог першого рівня методологічного
аналізу, вважаємо за необхідне здійснення системного підходу до аналізу
проблеми суб’єкта. Такий підхід орієнтує дослідження на розкриття цілісності
суб’єкта спортивно-педагогічної діяльності, який знаходиться на етапі зрілості,
коли його індивідні, особистісні та суб’єктні характеристики вивчаються в
єдності, в усіх взаємозв’язках і опосередкуваннях, в інтересах досягнення вищих
рівнів, на які може піднятися спортивний педагог, на виявлення багатоманітності
взаємозв’язків і зведення їх у єдину концептуальну систему.
З позиції другого рівня методологічного аналізу вважається за необхідне
обґрунтування вибору методологічних передумов дослідження з врахуванням його
інтегративного характеру, що проводиться на стику психологічної, педагогічної
науки і теорії спорту. Методологічну основу дослідження склали
загальнопсихологічні положення про сутність і розвиток особистості як суб’єкта
власної життєдіяльності (Г.С.Костюк [193], В.О.Моляко [264], В.А.Роменець
[336], В.О.Татенко [371], Т.С.Яценко [432]); суб’єктно-діяльнісна психологічна
концепція С.Л.Рубінштейна, системно-структурна методологічна розробка
проблеми людини як суб’єкта психічної активності А.В.Брушлінського [59];
концепція людини як суб’єкта психічної діяльності, положення про суб’єкта як
джерело розвитку і саморозвитку та власної життєтворчості
К.А.Абульханової-Славської; принципи психологічної теорії діяльності (Г.О.Балл
[31], О.М.Леонтьєв [212], С.Д.Максименко [244], В.А.Семиченко [347],
В.Д.Шадриков [411]); життєвий та професійний розвиток особистості в межах
онтогенетичних досліджень проблем життєвого шляху (Є.І.Головаха, О.О.Кроник
[120], О.М.Лактіонов [208], В.А.Роменець [337], В.В. Рибалка [329],
О.П.Саннікова [342], Т.М.Титаренко [375]); ідеї щодо сутності процесу
професійної соціалізації як активного засвоєння індивідом цінностей та норм
професійної спільноти (А.Л.Журавльов, В.В.Москаленко, О.В.Шорохова);
методологічні принципи організації психологічного дослідження (Л.Ф.Бурлачук
[67], Б.Ф.Ломов [236], С.Д.Максименко [244] та ін.); концептуальні засади і
методи дослідження особистості тренера-викладача і тренерської діяльності
загалом (Г.Д.Бабушкін [26], Б.О.Вяткін [227], Г.В.Ложкін, Л.В.Маріщук [247],
М.В.Прохорова [310], І.Н.Решетень [326], О.Я.Чебикін [402] та ін.).
На третьому рівні методологічного аналізу розроблено процедуру діагностики та
моніторингу дослідження психологічних засад професійного становлення
тренера-викладача, яка відповідає унікальності об’єкта вивчення. При
організації дослідження було використано поєднання строгоформалізованих і
малоформалізованих засобів діагностики [316]. Строгоформалізовані (об’єктивні)
засоби діагностики дозволяють отримувати інформацію, за допомогою якої можна
кількісно і якісно порівняти досліджуваних один з одним. Для них характерні
регламентація, об’єктивізація і стандартизація процедури. Малоформалізовані
(діалогічні) зас
- Київ+380960830922