Розділ 2. Системна спільність об’єктів внутрішнього
ЕКОНОМІЧНОГО контролю
2.1. Об’єкти внутрішнього економічного контролю
Метою написання параграфа є уточнення понять предмета й об’єктів внутрішнього
контролю і розробка їх класифікації. Досягнення цієї мети повинно
супроводжуватись рішенням ряду задач: проведенням аналізу існуючих у сучасній
науці контролю розробок класифікації його об’єктів; осмисленням результатів
цього аналізу; розробкою тлумачення понять „предмет” і „об’єкти” внутрішнього
економічного контролю; побудовою базової класифікаційної моделі об’єктів.
Стартові положення даного дослідження наступні:
підприємство – складна організаційна система, яка характеризується високим
рівнем різноманітності. Звідси – система об’єктів внутрішнього економічного
контролю повинна мати такий рівень різноманітності, який дає можливість
всебічного дослідження діяльності;
поняття „предмет” і „об’єкти” тісно переплітаються у їх висхідному тлумаченні,
а саме: у перекладі з латинської „об’єкт” означає будь-який предмет дослідження
[371, с. 473], а не навпаки, як стверджують автори в окремих виданнях [326, с.
47]. Виходячи з цього, у визначенні предмету конкретної науки повинна знайти
відображення уся розмаїтість її об'єктів;
повинна бути розроблена класифікація, глибока за сукупністю класифікаційних
ознак і така, яка б розкривала всю різноманітність системи об’єктів,
характеризувала систему об’єктів з організаційних, управлінських, економічних,
інформаційних сторін функціонування підприємства та була універсальною для
застосування різними за структурною складністю суб’єктами.
Отже, першочергового дослідження потребує предмет внутрішнього економічного
контролю. Одразу слід зауважити, що визначення предмета контролю залишається не
достатньо розробленим. Автори існуючих навчальних посібників та підручників
зовсім не розглядають це питання або розкривають його частково (додаток Б).
Відсутні розробка та конкретне визначення предмету контролю і в спеціальних
посібниках з теорії. Наприклад, в учбово-методичному посібнику "Організація
бухгалтерського обліку і контроль в умовах ринкової економіки"
(науково-впроваджувальна фірма "Екоукрприватизація", 1992 р.) взагалі немає
розгляду предмета контролю; завуальована й організація контролю.
При вирішенні поставлених задач та вимог у методологічному плані можуть бути
корисними існуючі наукові розробки, окремі з яких доцільно розглянути
детальніше. Уявляється доцільним короткий розгляд тлумачень, наявних у
спеціальній і навчальній літературі з економічного контролю й менеджменту
(додаток Б). Аналіз показує наступну залежність: автори більш ранніх видань
посилаються на соціалістичну власність і обіг суспільних фондів в процесі
виконання господарських планів [294, с. 22]; на забезпечення й ефективність
використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів [42, с. 3] і т. п.
Сучасні автори дають добре обґрунтовані теоретичні розробки з окремих видів та
форм контролю. Так, справедливим є визначення предмету незалежного виду
контролю у формі аудиторських перевірок. Взагалі “предметом аудиторської
діяльності є стан економічних, організаційних, інформаційних та інших
характеристик системи, яка знаходиться у сфері аудиторської оцінки” [24, с.
18]. У той же час робиться порівняння предмета аудиту з предметом ревізії,
минаючи предмет економічного контролю. Безумовно, ні в якому разі не слід
принижувати значення та роль ревізії. Однак, на наш погляд, слушно мати на
увазі, що ревізія – це, насамперед, одна з форм подальшого контролю. І саме з
предметом контролю у предмета аудиторської діяльності простежується найбільше
спільного – обом притаманні: дослідження одних і тих же процесів і явищ з
використанням прийомів документального та фактичного контролю; виявлення
недоліків, розбіжностей, порушень; розробка заходів щодо урегулювання відхилень
та їх запобігання в подальшому.
Управлінці стверджують, що предметом контролю може бути не лише виконавча
діяльність, а й робота менеджерів [211, с. 425]. На жаль, автори обмежуються
наведеним зауваженням і не дають повного визначення предмету внутрішнього
контролю. Те ж саме вони проробляють і з класифікацією об’єктів. Так, об’єкти
контролю класифікуються лише за двома ознаками: контролем за реалізацією
планів; контролем за успішним ситуаційним управлінням [Там же, С. 430]. Така
концепція є хибною через те, що: по-перше, зроблена класифікація контролю, а не
об’єктів; по-друге, в контролі за реалізацією планів виділяються заходи, які, в
свою чергу, розподіляються на графік, витрати, ресурси. Наявне як змішування
понять “класифікація контролю” і “класифікація об’єктів”, так і часткове
висвітлення об’єктів, що класифікуються за різними ознаками.
Виявлені у результаті проведеного аналізу закономірності наводять на думку про
необхідність розгляду предмета внутрішнього економічного контролю з огляду на
існуючі тлумачення та з урахуванням реалій сьогодення в управлінні промисловими
підприємствами. Справедливим є зауваження стосовно того, що економічний
контроль – важливий фактор успішного рішення задач впровадження та розвитку
ринкових відносин. Він сприяє додержанню та закріпленню законності,
правопорядку, державної, договірної та виконавчої дисципліни. Добре
організований та системно функціонуючий контроль формує у працівників усіх
ланок управління високий професіоналізм, компетентність, оперативність
прийняття рішень та їх виконання, що гарантує імовірність позитивно
результативної фінансово-господарської діяльності підприємства. Характерним
напрямком зосередження контролю є
- Київ+380960830922