РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ РЕІНЖИНІРИНГУ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ У СУЧАСНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ
2.1. Передумови сучасної концепції реінжинірингу бізнес-процесів
Велике значення для повнозначної оцінки сучасної теорії реінжинірингу бізнес-процесів та успішного практичного застосування має розгляд передумов її виникнення та трансформування до вимог сучасного розвитку. Відмінна риса концепції реінжинірингу бізнес-процесів - це її багата історія, різноманіття попередніх ідей та теорій, іноді суперечливих і не завжди сприйнятливих для сьогодення. Тому перш ніж звернутися до неї з точки зору використання на практиці, потрібно теоретично визначити її корені, сутність та можливі наслідки застосування цієї концепції.
Реінжиніринг бізнес - процесів базується на двох основних положеннях:
1) перебудові менеджменту, його переорієнтації на процесний підхід, що передбачає відмову від традиційної функціонально-ієрархічної організації управління;
2) застосування сучасних інформаційних технологій.
Розвиток науково-технічного прогресу, поява високотехнологічних наукоємних виробництв загострили ситуацію на ринках збуту. В умовах жорсткої конкуренції вигравали лише ті компанії, які були здатні більш оперативно й оптимально перебудувати своє виробництво на нові або більш досконалі види продукції чи послуг. Ефективне ведення бізнесу неможливо без адекватного своєчасного і гнучкого реагування на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища, причому часом рахунок ведеться не на дні, а на години. Для прийняття оптимальних рішень необхідно максимально швидке, повне і достовірне інформаційне забезпечення бізнес - процесів, що ставить значення "інформаційної швидкості" в один ряд із ціною та якістю в конкурентній боротьбі.
Взявши за основу синтез теорії процесного підходу, принципів Е.Демінга ("Трансформація і безперервне удосконалення бізнес-процесів"), Програми Поступових Поліпшень та Системи Загальної Якості, класики теорії реінжинірингу запропонували новий глобальний рівень реорганізації менеджменту та поліпшення його якості.
Майже паралельно з появою класичною концепції реінжинірингу Міжнародна організація із стандартизаціі-ISO (The International Organization for Standardization) взяла на себе зобов'язання допомагати країнам, що розвиваються, у створенні та розвитку інфраструктури стандартизації для конкретних потреб економіки їхніх держав.
З виходом міжнародних стандартів ISO серії 9000:2000 постале завдання ефективного впровадження процесного підходу в процеси менеджменту, в тому числі менеджменту якості. Модель системи менеджменту якості, що орієнтовано на застосування процесного підходу відповідно стандарту ISO серії 9000:2000, надано на рис. 2.1 [212].
Рис. 2.1. Модель системи менеджменту якості, що орієнтовано на застосування процесного підходу
Міжнародні стандарти щодо менеджменту якості відбивали новий погляд на умови досягнення конкурентоспроможності, в тому числі і за рахунок принципів безперервного поліпшення якості ("continuous improvement").
Ключові угоди поліпшення якості, зафіксовані в окремих розділах ISO 9004-4:1993 є відображенням поняття необхідності змін у менталітеті, перш за все, вищого керівництва та топ-менеджерів, переорієнтації на задоволення індивідуальних потреб споживачів, прийняття за основу процесно - орієнтованого підходу тощо. Як підтвердження розглянемо деякі з цих положень [131]:
1. Відповідальність керівництва і лідерство:
- створення умов для проведення поліпшень є відповідальністю вищого керівництва.
2. Цінності, позиції і поведінка:
- фокус на задоволенні вимог внутрішніх і зовнішніх споживачів;
- залучення всіх учасників ланцюжка від постачальників до споживачів у поліпшення якості;
- демонстрація зобов'язань, лідерства і зваблення керівництва;
- підкреслення, що підвищення якості - частина роботи кожного як у команді, так і індивідуально;
- рішення проблем через поліпшення процесів;
- безперервне поліпшення всіх процесів;
- встановлення відкритих взаємодій на основі даних і інформації;
- підтримка командної роботи і повага до індивідуальності;
- прийняття рішень на основі аналізу фактів.
3. Цілі поліпшення якості:
- встановлені в організації;
- пов'язані з цілями бізнесу;
- концентровані на задоволенні споживача і поліпшенні процесів;
- зрозумілі;
- мають зрозумілу і погоджену стратегію досягнення;
- повинні регулярно переглядатися і відбивати зміни чекань споживача.
4. Комунікації і командна робота:
- необхідно створити умови для руйнування організаційних і особистих бар'єрів;
- встановити необхідну ступінь довіри.
5. Визнання і підкреслення успіхів.
- система винагород сполучена з визнанням поліпшення процесів;
- уникнення появи внутрішнього суперництва.
6. Навчання і тренінг:
- навчання всіх працівників, включаючи вище керівництво;
- безперервне навчання;
- навчання принципам і практиці поліпшення якості;
- навчання застосуванню методів поліпшення якості;
- перегляд програм навчання;
- оцінка ефективності навчання і підготовки.
Основні положення процесного підходу, поняття, типи процесів, основи ідентифікації процесів організації, організація планування, аналізу та корегування дій щодо покращення процесів визначено у документі Міжнародного форуму з акредитації (IAF) №544 R "Керівництво з концепції та застосування процесного підходу у системах менеджменту" [347].
У концептуальному термінологічному стандарті ISO 9001:2000 [127] наводиться мета постійного поліпшення системи менеджменту якості - "збільшення можливості підвищення задоволеності споживачів і інших зацікавлених сторін".
Важливим у цьому стандарті є аналогічне при здійсненні заходів з поліпшення системи менеджменту якості посилання на відомий цикл PDCA (можна віднести (а) - (г) до Plan; (д) - до Do; (е) - до Check; (ж) - до Act), що збігається з рекомендаціями відомих фахі