Ефективність виробництва м’яса великої рогатої худоби в Прикарпатті України

РОЗДІЛ 2
ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ВИРОБНИЦТВА КОРМІВ
ПРИ ВИРОЩУВАННІ МОЛОДНЯКА ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ
НА М’ЯСО
2.1. Стан виробництва м’яса великої рогатої худоби
Для життєдіяльності людського організму необхідне повноцінне і раціональне
харчування. Найціннішою органічною сполукою, яка надходить в людський організм
з їжею рослинного чи тваринного походження є харчовий білок. Основним джерелом
поповнення запасів харчового білка в організмі людини є їжа тваринного
походження. Особливе місце серед продуктів тваринного походження займає
яловичина. Їй і належить одне із основних місць у м’ясному балансі України [30,
31, 32].
Споживання основних продуктів харчування на душу населення за рік, починаючи з
1990 року, має тенденцію до зниження. За даними звітів Міністерства аграрної
політики України в 2004 році населення споживало м’яса лише 57,4 % від рівня
1990 року. У 2004 році споживання м’яса і м’ясопродуктів, в перерахунку на душу
населення, за рік становило 39,0 кг, при нормі 85 кг, з них яловичини лише 14
кг [69, 95].
М’яса і м’ясопродуктів в Україні споживають менше в порівнянні із японцями на
15%, англійцями - на 59%, італійцями - на 62%, німцями - на 68%, французами -
69% і американцями - на 72%, в Україні найменша частка припадає на продукти
тваринного походження, що становить на 21% менше, ніж в інших країнах світу
[95, 158].
Основних продуктів харчування, в яких містяться одночасно білок і жир
тваринного походження, населення України не доодержує для свого споживання.
М’ясо і м’ясопродукти є найбільш енергомісткими продуктами, а їх не вистачає
46.0 кг до необхідної медичної норми річного споживання продуктів харчування на
душу населення в Україні [95, 158].
Призупинення довготривалого спаду виробництва сільськогосподарської продукції -
перш за все тваринницької - одна із важливих проблем розвитку сільського
господарства [42, 92, 149].
Після 1990 року в Україні відбувається процес переходу до ринкової економіки,
який передбачає вирішення цілого ряду проблем, в тому числі і в сільському
господарстві, розвиток якого в даний час відбувається в умовах глибокої
енергетичної та економічної кризи [1, 2, 7, 8, 35, 159].
Значення показників інтенсивності і ефективності виробництва м’яса великої
рогатої худоби за весь період в динаміці можна поділити на окремі періоди
розвитку, в які спостерігаємо (за перші 10-15 років) тенденцію до зростання, а
останні 6-7 років тенденцію до різкого спаду [117, 159].
Зменшується чисельність молодняка великої рогатої худоби, знижується (після
1990 року) і його продуктивність. Середньодобові прирости живої маси однієї
голови у 2004 році становлять лише 382 г, що на 68 г менше, ніж у 1990 році.
Різке зниження середньодобових приростів привело до зниження живої маси однієї
голови при реалізації, яка у 2004 році становила лише 358 кг, що на 40 кг
менше, ніж у 1990 році [159].
Економічна ефективність виробництва м’яса великої рогатої худоби у
сільськогосподарських підприємствах характеризується значеннями показників
валового виробництва м’яса великої рогатої худоби в живій масі на 100 гектарів
сільськогосподарських угідь; затрат на виробництво одного центнера приросту
живої маси великої рогатої худоби, що становить собівартість одного центнера
приросту великої рогатої худоби, а також значеннями показників рівня
рентабельності і прибутку, отриманого від виробництва продукції [23, 37, 65,
145].
Значно зростала собівартість 1 ц приросту живої маси великої рогатої худоби.
Рівень рентабельності м’яса великої рогатої худоби в сільськогосподарських
підприємствах у 2004 році становив 3.0 %, що в порівнянні із 1990 роком складає
спад на 13.9 % [88, 117, 159].
Вирішення проблеми вимагає пошуку шляхів зниження затрат на виробництво м’яса
великої рогатої худоби [146, 159].
Із вищенаведених даних видно, що інтенсивність і ефективність виробництва м’яса
великої рогатої худоби в сільськогосподарських підприємствах України має
тенденцію до зниження. Проблема вимагає пошуку шляхів зміни стану розвитку
скотарства в Україні, в тому числі в Івано-Франківській області.
Результати аналізу стану виробництва м’яса великої рогатої худоби в Україні з
1990 року наведено у таблиці 2.1.
Таблиця 1.1
Аналіз виробництва м’яса великої рогатої худоби в Україні
Показники
Роки
1990
2000
2003
2004
Усі категорії господарств
Поголів’я, тис. гол. – на кінець року
24623
9424
7712
6953
Виробництво м’яса усіх видів
(у забійній масі), тис. т
4358
1663
1725
1595
Виробництво м’яса усіх видів
(у забійній масі без свинини), тис. т
1985.4
987
1094
1036
Сільськогосподарські підприємства
Поголів’я, тис. гол. . – на кінець року
21083
5037
3165
2691
Виробництво м’яса усіх видів
(у забійній масі), тис. т
3099
438
530
514
Виробництво м’яса усіх видів
(у забійній масі без свинини), тис. т
2205
347
406
407
Господарства населення
Поголів’я, тис. гол. . – на кінець року
3540
4387
4547
4262
Виробництво м’яса усіх видів
(у забійній масі), тис. т
1259
1225
1195
1081
Виробництво м’яса усіх видів
(у забійній масі без свинини), тис. т
577
640
688
629ё
Івано-Франківська область (у господарствах всіх категорій)
Поголів’я, тис. гол. . – на кінець року
581,8
320,6
288,9
270,0
Виробництво м’яса усіх видів
(у забійній масі), тис. т
94,3
52,4
55,2
55,2
У тому числі яловичина і телятина
52,8
27,8
26,8
27,5
Середньодобовий приріст, г
450
273
321
382
Жива маса однієї голови при реалізації, кг
398
309
344
358
Жива маса однієї голови при реалізації з сільськогосподарських підприємств, кг
398
298
326
399
За даними таблиці видно, що рівень виробництва м’яса великої рогатої худоби до
2004 року має тенде