Ви є тут

Науково-методичні основи взаємоув'язки програмних і бюджетних показників розвитку економіки

Автор: 
Плахотник Максим Леонідович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U000798
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2.
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УЗГОДЖЕННЯ ПРОГРАМНИХ ТА БЮДЖЕТНИХ ПОКАЗНИКІВ
2.1. Основні параметри економічного й соціального розвитку країни, що є вихідними для прогнозування програмних і бюджетних показників.
Процес складання бюджетів держави ґрунтується на очікуваних показниках економічного й соціального розвитку, що мають характер прогнозу або визначаються як цільові орієнтири. В той же час розміри та співвідношення бюджетних показників значною мірою впливають на ефективність економічного розвитку.
Досить складним є питання взаємодії відповідних установ під час процесу розробки зазначених документів. Раніше паралельно з розробкою програми здійснювалась розробка бюджету. Проте в останні роки спостерігається розрив у часі при складанні бюджету й програми і, навіть, програма економічного й соціального розвитку стала розглядатись після затвердження бюджету. Ті макроекономічні показники, що використовуються при прогнозуванні бюджету прогнозуються окремо від тих, що включаються до програми. Відповідно, бюджетний процес дещо відірваний від загальноекономічних цілей майбутнього року та фактичних тенденцій. Досвід і теоретичні дослідження вказують, що найбільш доцільно програму й бюджет розробляти спільно, принаймні, в паралельному режимі, або (як можливий варіант) виробити єдиний документ, який би об'єднав переваги того та іншого. Таким чином із метою досягнення найкращих результатів, на нашу думку, процеси розробки бюджетних та програмних документів мають здійснюватись паралельно.
Всі стадії розробки бюджету, починаючи від початкового прогнозування та затвердження Верховною Радою України, а також його виконання є частиною стадій бюджетного процесу.
Згідно Бюджетного кодексу бюджетний процес - регламентована нормами права діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням й контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України [7].
Перед початком складання проекту бюджету на наступний рік, не пізніше 1 червня у Верховній Раді України відбуваються слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період, в результаті приймається постанова про схвалення або взяття до відома, Основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період.
Проект Основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період містить пропозиції Кабінету Міністрів щодо:
граничного розміру сальдо Державного бюджету, в відсотках до ВВП;
частки ВВП, що перерозподіляється через зведений бюджет;
граничного обсягу державного боргу та його структури;
питомої ваги трансфертів до місцевих бюджетів у видатках Державного бюджету;
пріоритетних напрямків та питомої ваги капітальних вкладень у видатках Державного бюджету;
особливостей взаємовідносин Державного бюджету з місцевими в наступному бюджетному періоді;
необхідних законодавчих змін для реалізації бюджетної політики держави;
переліку головних розпорядників коштів Державного бюджету;
та інших положень.[7]
Зазначений проект документу має ґрунтуватись на прогнозних показниках економічного та соціального розвитку України на наступний рік із зазначенням обсягу ВВП, індексів споживчих та гуртових цін, офіційного обмінного курсу, прогнозованого рівня безробіття. Головним завданням цього документа є визначення цілей та напрямків діяльності державних та місцевих органів влади в процесі складання проектів бюджетів та їх виконання з визначенням окремих завдань та бажаних результатів.
Розробка Державного та місцевих бюджетів здійснюється на основі прогнозних показників соціально-економічного розвитку та "Основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період". Головні розпорядники бюджетних коштів організують підготовку бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів. Міністерство фінансів проводить аналіз цих запитів з точки зору їх відповідності меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів. На основі цього аналізу Міністерством фінансів готується проект закону про Державний бюджет України.
У Державному бюджеті затверджується обсяг дотацій вирівнювання та субвенцій окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, кожного з обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення та районних бюджетів, на підставі наданої ними інформації про відносну податкоспроможність та обсягу видатків, відповідно до нормативів бюджетної забезпеченості Міністерству фінансів України. [7]
Складанню проектів бюджетів передує розробка "Основних прогнозних показників економічного й соціального розвитку України на плановий рік". Зазначені показники розробляються Міністерством економіки України за участю Міністерства фінансів України, Національного банку України, інших міністерств і відомств. Так, Національний банк України до 1 квітня року, що передує плановому, подає до Верховної Ради та Кабінету Міністрів проекти основних засад грошово-кредитної політики та кошторису доходів та видатків Національного банку на наступний бюджетний період.[7]
Основними макроекономічними показниками є:
ВВП номінальний, млрд. грн. реальний, зміни у % до попереднього року;
Обсяги виробництва товарів і послуг: у діючих оптових цінах, у відсотках до попереднього року, млрд. гривень;
Індекс споживчих цін, % за рік (у середньому до попереднього року, грудень до грудня попереднього року);
Індекс оптових цін, % за рік (у середньому до попереднього року, грудень до грудня попереднього року);
Офіційний курс гривні до долара США, грн. за 1 долар на кінець періоду, середній за рік;
Приріст грошової бази. %;
Приріст грошової маси, %;
Доходи зведеного бюджету, % ВВП;
Видатки зведеного бюджету, % ВВП;
Фінансування дефіциту бюджету, % ВВП;
Балансовий прибуток, млрд. грн.;
Державний борг (внутрішній, зовнішній), млн. дол. США;