Ви є тут

Підвищення ефективності функціонування підприємств на базі розробки комплексної системи управління витратами

Автор: 
Метеленко Наталя Георгіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
3402U002323
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ
2.1 Теоретичні основи створення комплексної системи управління витратами на базі побудови системно-адаптивної моделі управління виробництвом на машинобудівному підприємстві
Побудова ефективно функціонуючої системи управління витратами на підприємстві викликає необхідність аналізу об'єкта дослідження (промислового підприємства), як складної економічної системи.
Системний підхід до вивчення економічних явищ обумовлений особливостями економічної системи, а саме тісним взаємозв'язком усіх її елементів і частин, що і визначає необхідність обліку цих взаємозв'язків, вивчення окремих об'єктів (підсистем) економічної системи, виявлення ролі кожної з них у загальному процесі функціонування економічної системи. Саме системний підхід дозволяє розробити умови оптимізації як структурних елементів економічної системи (її підсистем), так і системи в цілому.
Необхідність системного підходу в управлінні підприємствами набула усе більшу значимість у процесі еволюційного розвитку економіки країни. Так, у 60-і роки академік В.М.Глушков, крім факторів, що безпосередньо впливають на складні процеси управління економікою, виділив додатково два фактори, що істотно змінюють уявлення про організацію управління економікою. Він увів поняття "інформаційних бар'єрів" [150, с.16]. Перший інформаційний бар'єр - замикання економічних зв'язків в рамках обмежених колективів, що в наслідку привело до виникнення і розвитку ієрархічних систем управління і введенню ринкових відносин. Другий інформаційний бар'єр - обмежені здібності людей до сприйняття і переробки величезного обсягу інформації. Для запобігання цього бар'єра В.М.Глушков запропонував створення автоматизованих систем управління підприємствами як економічними системами. Ці дослідження продовжили Ю.П.Васильєв, М.М.Крейсберг, Ю.І.Іньков, які в якості нагромадження досвіду досліджували тенденції управлінських процесів США [173]. Задачі управління й особливості економічних систем розглянуті в роботах Ю.І.Черняка [184], Є.П.Голубкова [47], Д.Кліланда і В.Кінга [78]. Взаємозв'язок системного підходу до дослідження економічних і технічних систем, ієрархічність систем була розвинена А.О.Денисовим та іншими авторами [50, 51, 52, 73, 128]. Удосконалювання і накопичення конструктивних методів і прийомів системного підходу до управління, визначення закономірностей систем відбувалося на фоні розвитку як вітчизняних, так і зарубіжних методик і проектів, описаних у роботах [39, 46, 100, 113, 121, 128, 129, 144, 195]. Ряд дослідників розглядають формалізовані методи і прийоми поділу системи на підсистеми, цілі на підцілі, формування структур типу "дерева цілей" [100, 184]. Можливі й інші засоби розчленовування, наприклад, тимчасовий поділ цілі на послідовність підцілей чи функцій.
Розглядаючи підприємство, як економічну систему, можна виділити ряд особливостей, а саме [150]:
- імовірнісний характер факторів, що впливають на параметри системи;
- відомий ступінь невизначеності при прогнозуванні поведінки системи;
- унікальність, обумовлену поведінкою системи, граничними можливостями, структурою і якістю;
- здатність до зміни структури без порушення цілісності системи;
- здатність системи протистояти руйнуючим зовнішнім тенденціям;
- здатність системи до адаптації в змінюючихся зовнішніх і внутрішніх умовах;
- можливість і необхідність формування цілей системи і її окремих підсистем.
Особливості економічних систем необхідно розглядати у взаємозв'язку і взаємозумовленості зі станом зовнішнього і внутрішнього середовища. Так, системний підхід до дослідження діяльності підприємств, що функціонують в умовах адміністративно-командної економіки, передбачає сувору регламентацію більшості техніко-економічних показників, централізований розподіл ресурсів, приречення результатів і практично повну відсутність вибору (альтернативи) [47].
Економічні системи, що функціонують в умовах ринкової економіки, характеризуються великою множиною варіантів стану системи, сформованих під впливом імовірнісних факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Незважаючи на те, що підприємства, які функціонують в сучасних умовах, перетерплюють значні структурні зміни з погляду організаційної структури управління, номенклатури продукції, ринків збуту, використовуваних технологій і т.д., вони зберігають свою цілісність і здатність самостійно формувати варіанти свого поводження в нових економічних умовах. Більш того, системі "підприємство" властиві самоорганізація і саморозвиток, якщо відсутні фактори, які пригнічують процеси саморозвитку.
Особливість економічних систем до цілеутворення вперше була відзначена Ю.І. Черняком, який розкрив здатність економічних систем, на відміну від технічних, формувати цілі усередині системи, а не реалізовувати цілі, задані системі ззовні [184]. Взаємозв'язок засобів утворення цілей підприємства описана в роботі Дітгера Хана [181, c.74-76]. Економічні системи, тобто системи з активними елементами, органічно з'єднують у собі здатність адаптуватися до зовнішніх умов, які змінюються, цілям системи і її структурі. Концепція стабільного розвитку економічних систем повинна забезпечувати, на макрорівні, економічне зростання систем, критерієм якого виступають кінцеві результати господарювання. На мікрорівні - ефективність реформування і функціонування економічних систем повинна визначатися обсягом, якістю, собівартістю і ринковою вартістю вироблених товарів (робіт, послуг), конкурентоспроможністю на внутрішніх і зовнішніх ринках, отриманими валовим доходом і прибутком, обсягом і рівнем використання виробничих фондів і використаних ресурсів. Таким чином, економічні системи, що реформуються і функціонують в умовах ринкових відносин, повинні забезпечувати економічне зростання. Реалізація цієї стратегічної концепції можлива тільки при функціонуванні механізму системного підходу до управління підприємством і