РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДЕТЕРМІНАНТІВ ШКІЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ПІДЛІТКІВ
2.1. Етапи та методика емпіричного дослідження
Завданням дослідно-експериментальної роботи було вивчення психологічних детермінантів шкільної дезадаптації підлітків та виявлення шляхів подолання зазначеного феномену в умовах навчально-виховного процесу. Практична реалізація цих завдань здійснювалася в 3 етапи, побудованих за принципом системності, сформульованим у першому розділі. Перший етап дослідження спрямований на вивчення особливостей ціннісно-мотиваційної сфери і типу адаптаційного процесу в підлітків. В результаті було вивчено співвідношення рівнів сформованості ціннісно-мотиваційної структури і особливості адаптованості учнів.
Другий етап включав аналіз феномену саморегуляції, особистісних та ситуативних передумов відповідності поведінки досліджуваних підлітків вимогам суспільства, найближчого оточення - колективу класу, вчителів, батьків. У результаті були виявлені зміни у сформованості досвіду саморегуляції підлітків до і після завершення експерименту.
Третій етап дослідження передбачав висвітлення основних психолого-педагогічних напрямів профілактики шкільної дезадаптації: психокорекційна робота психологічної служби школи з підлітками, схильними до дезадаптації; координація виховних впливів школи та сім'ї у попередженні дезадаптації підлітків.
Дослідження проводилося у загальноосвітніх школах № 13, № 18 і Криховецькій СЗШ міста Івано-Франківська та у Хажинській загальноосвітній школі Бердичівського району Житомирської області. Всіма формами роботи було охоплено 308 учнів 6-7-х і 8-х класів. Вибір дітей з цих шкіл зумовлений тим, що в них широко використовувалися і впроваджувалися нові здобутки психологічної науки та інших галузей наукових знань. Зокрема СЗШ № 13 включена до європейської мережі шкіл здоров'я і є експериментальною школою з проблем валеології. У дослідженні також взяли участь як експерти 75 вчителів та 97 батьків.
У процесі дослідно-експериментальної роботи був використаний комплекс взаємодоповнюючих методик.
Виявлення особливостей ціннісно-мотиваційної сфери підлітків здійснювалося, по-перше, через визначення розуміння дітьми змісту загальнолюдських цінностей (в якості базових були обрані "гуманність", "моральний обов'язок", "честь", "совість"), а також таких етичних категорій як "мета і сенс життя", "щастя"; по-друге, ранжування ціннісних орієнтацій; по-третє, виокремлення найбільш значущих мотивів навчальної діяльності.
Основний зміст соціальних цінностей вивчався за допомогою індивідуальних бесід і письмових опитувань. Дітям ставилися запитання: "Бути гуманною людиною - це означає бути якою?", "Що таке моральний обов'язок?", "Що ти розумієш під поняттям "честь"?", "Часто говорять - роби так, як тобі підказує совість. Совість - що це таке?", "Для чого живуть люди? В чому мета і сенс життя?", "Як ви уявляєте щастя і щасливу людину?". Відповіді учнів дозволили з'ясувати, чи розуміють вони зміст цих понять, чи готові до більш глибокого їх осмислення і засвоєння.
Методика, спрямована на виявлення домінуючих ціннісних орієнтацій, розроблена на основі експериментальних досліджень і літературних даних. Нами виокремлені 17 цінностей, на кожну з яких сформульовано по два твердження: альтруїстичні цінності (п.9 у табл. кореляційного аналізу) - "щоб всі люди були щасливими", "допомагати іншим людям"; суспільні (п.10) - "щоб всі країни жили у мирі", "щоб наша країна процвітала"; моральні (п.11) - "виконувати свій моральний обов'язок", "робити добро"; визнання оточуючими (п.12) - "щоб тебе любили", "щоб тебе поважали"; саморозвиток (п.13) - "розвивати свої здібності", "багато знати і вміти"; матеріальні (п.14) - "бути забезпеченою людиною", "мати все, що тобі захочеться"; дозвілля (15) - "весело проводити час", "відпочивати у своє задоволення"; навчання (п.16) - "добре вчитися", "отримати освіту"; навчально-професійна діяльність (п.17) - "мати хорошу професію", "мати цікаву роботу"; статус (п.18) - "бути важливою персоною", "керувати іншими людьми"; сімейно-побутові (п.19) - "мати сім'ю", "мати дітей"; інтимне спулкування (п.20) - "щоб у тебе були друзі", "щоб у тебе була любима людина"; відносини зі старшими (п.21) - "мати хороші стосунки з вчителями", "мати хороші взаємини з батьками"; зовнішня привабливість (п.22) - "бути привабливим для оточуючих", "бути модно одягненим"; самостійність (п.23) - "бути незалежним у житті", "бути самостійною людиною"; творчість (п.24) - "створити у житті щось нове", "бути творчою людиною"; наявність мети і сенсу життя (п.25) - "мати ціль і смисл у житті", "щоб моє життя було осмисленим". Запропонована анкета передбачала оцінку учнями ступеня погоджуваності-непогоджуваності з судженням "Головне в житті - це щоб..." (далі перераховані вище тези) за 5-бальною шкалою.
Розроблена нами методика "Вивчення стану усвідомлюваних мотивів навчальної діяльності" проводилася наступним чином. Учням потрібно було відповісти на запитання: "Для чого вчуся саме я?" У відповідь пропонувалося 7 груп мотивів, кожна з яких мала 6 варіантів відповідей і передбачала оцінку їхньої значущості за 5-бальною шкалою. Зміст відповідей наведений у таблиці А.1.
При вивченні мотиваційної сфери підлітків ми використовували методику "Виявлення усвідомлюваності різних компонентів мотиву", розроблену А.В.Єрмоліним і Є.П.Ільїним. Аналіз відповідей респондентів дає можливість дізнатись, наскільки повно вони враховують всі обставини (мотиватори) чи орієнтуються тільки на один з них, чи схильні підлітки більше орієнтуватися на зовнішні обставини чи на внутрішні фактори, наскільки повно відображаються у їхній свідомості структура мотиву і наскільки обгрунтовано приймаються ними рішення (зміст методики і ключ див. у додатку Б).
Окрім того, ми використали методику "Опитувальник Лірі" (автори Т.Лірі, Г.Лефорж, Р.Сазек), яка допомогла визначити такі особливості особистості, як "домінування" і "підлеглість", що відіграють важливу рол
- Київ+380960830922