Розділ 2
Програма, матеріал та методи дослідження
Робота виконувалась на кафедрі пропедевтики дитячих хвороб Буковинської
державної медичної академії.
Зважаючи на необхідність проведення комплексної оцінки, програма дослідження
складалась з двох частин. Перша – вивчення можливості використання
ультрасонографії для визначенні кісткової зрілості та створення регіонального
стандарту біологічної зрілості. Друга – оцінка біологічної зрілості обстежених
дітей за комплексними показниками осифікації та розвитку молочних зубів, а
також визначення взаємозв’язків між ступенем біологічної зрілості дітей та
внутрішніми та зовнішніми факторами. Відповідно до зазначеного був складений
план дослідження.
Для створення регіонального стандарту біологічної зрілості був вибраний
описовий тип дослідження з одномоментним зрізом для формування вибірки.
Репрезентативність вибірки досягалась завдяки випадковому відбору дітей із
числа реконвалесцентів після гострих респіраторних захворювань, отитів та
фарингітів у день виписки з педіатричного відділення міської дитячої лікарні №
1 м. Чернівці. Усі вони були клінічно здорові на момент обстеження і хворіли на
вказані захворювання вперше. Кількість обстежених дітей склала 5% від загальної
кількості дітей грудного та раннього віку м. Чернівці. Це є достатнім для
розцінювання обстеженої вибірки, як репрезентативної до всієї популяції [58].
Для оцінки біологічної зрілості обстежених дітей та визначення факторів впливу
виконували аналітичне когортне дослідження з випадковим формуванням вибірки та
стратифікацією за віком. При цьому валідність дослідження перевіряли шляхом
оцінки розподілу даних, порівняння окремих страт, перевіряли власне валідність
та надійність вимірювань [58,168].
2.1. Характеристика обстежених дітей
Усі діти були розділені на 2 підгрупи за календарним віком: діти грудного віку
(1,0-12,0 місяців) та діти власне раннього віку (12,1-36,0 місяців).
Вірогідної різниці показників осифікації зап’ястя, осифікації кульшових
суглобів та зубної зрілості в обстежених хлопчиків та дівчаток при вибраному
розмірі віко-статевих груп не було визначено (p>0,05), тому у подальшому ми не
розділяли дітей за статтю.
У першій частині дослідження для вивчення можливостей використання УЗД для
діагностики біологічної зрілості та створення регіонального стандарту було
обстежено 480 клінічно здорових дітей грудного та раннього віку (табл. 2.1)
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених дітей для створення
регіонального стандарту за віком та статтю
Вік, років
Вік дітей в залежності від статі (у роках)
Хлопчики
Дівчатка
Разом
S
0,1-1,0
0,48
0,24
164
0,42
0,23
107
0,46
0,23
271
1,1-2,0
1,53
0,33
68
1,46
0,20
28
1,51
0,30
96
2,1-3,0
2,75
0,47
61
2,71
0,52
52
2,73
0,49
113
Разом
1,58
0,34
293
1,53
0,31
187
1,56
0,34
480
З усіх обстежених дітей 97,31% народились доношеними, усі без патології
пологів, 27,03% перебували на грудному вигодовуванні, 70,27% - на штучному,
інші – на змішаному.
Показники захворюваності дітей у вибірці у цілому відповідали
середньостатистичним популяційним [14].
У 21,62% випадків були відмічені стигми дизембріогенезу. Патології
серцево-судинної, травної, ендокринної, кісткової та статевої системи у
обстежених дітей не було знайдено. У 2,7% визначалась патологія нирок, у 21,62%
випадків – аденоїдити, 5,41% дітей мали хронічний тонзиліт. У 29,73% випадків в
анамнезі відмічався діатез, 13,51% дітей мали алергічні реакції на продукти
харчування та медикаменти, гельмінтози спостерігались у 18,92% випадків. 90,81%
дітей були вакциновані за календарем щеплень.
Пограничний стан порушення формування кульшових суглобів за УЗД було
діагностовано у 7,5% дітей.
65% обстежених дітей мали показники фізичного розвитку (за масою тіла, зростом,
обводом голови та грудей), які були середніми для даних віко-статевих груп
(перцентильній коридор 25-75% за регіональним віко-статевим стандартом
фізичного розвитку [36,58]). 88% усіх дітей були розвинуті пропорційно.
2.2. Характеристика методів дослідження
Комплексне обстеження дітей для створення стандарту біологічної зрілості
включало ультрасонографію зап’ястя (480 дітей), ультрасонографію кульшових
суглобів (272 дитини), визначення зубної зрілості (480 дітей), проведення
комп’ютерної денситометрії ехографічних зображень (480 дітей).
Друга частина дослідження включала обстеження дітей з використанням наступних
методів дослідження (табл. 2.2).
Для оцінки впливу спадкової інформації на показники здоров’я дітей ми
комплексно обстежували їх батьків та прабатьків (табл. 2.3).
Таким чином, комплексне дослідження, яке включало ультрасонографічне,
антропометричне, клінічне та соціометричне обстеження, було проведено у 120
дітей, та ультрасонографічне дослідження для формування регіонального стандарту
було проведене у 480 дітей.
Таблиця 2.2
Характеристика обстежень дітей для оцінки БЗ
та визначення впливу різних факторів на БЗ
Вид дослідження
Кількість обстежених дітей
та метод дослідження
Оцінка кісткової зрілості
Ультрасонографія зап’ястя (120 дітей), ультрасонографія кульшових суглобів (66
дітей)
Оцінка зубної зрілості
Клінічний метод (120 дітей)
Оцінка фізичного розвитку
Антропометричний метод (120 дітей)
Оцінка пропорційності розвитку
Антропометричний метод (120 дітей)
Визначення впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на БЗ дітей
Соціометричний метод (120 дітей)
Клінічний метод (120 дітей)
Таблиця 2.3
Застосування методів обстеження батьків та прабатьків дітей
Група обстеження
Методи обстеження
Батьки дітей
Антропометричний (n=230)
Соціометричний (n=230)
Прабатьки
Со