Розділ 2
СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКИМ ПРОФЕСІЙНИМ МИСТЕЦТВОМ
2.1. Механізми державного управління
Відповідно до структури радянської державної адміністративної системи, керівні
функції у сфері культурного будівництва здійснювались за допомогою широко
розгалуженої мережі державних та громадських організацій, які у своїй
діяльності повністю підпорядковуючись розпорядженням партійних органів. Проте,
при всіх негативних наслідках цього моменту, ці органи мали відпрацьовану,
добре відлагоджену систему управління, яка забезпечувала порядок та належне
утримання всіх її структурних підрозділів.
Система управління культурою в СРСР відповідала умовній моделі
”держава–інженер”, коли володіючи майже всіма засобами виробництва культурних
цінностей та їх поширення, а також коштами, здійснювала політику підтримки лише
тих напрямків культурної діяльності, які стосувались інтересів існуючої
політичної системи, відповідали її ідеологічним стандартам. Таким чином,
культурна політика була цілком підпорядкована офіційній лінії, а то й особистим
уподобанням правлячої верхівки. Становище митця, його матеріальний добробут,
повністю залежали від його інтегрування в існуючі офіційні структури - творчі
спілки, або ж органи влади [276, с.2].
Безпосереднє керівництво у сфері професійного мистецтва здійснювали такі
державні органи: Міністерство культури УРСР, Державний комітет по
кінематографії Ради Міністрів УРСР, також творчі організації (творчі спілки,
товариства, фонди).
Відомо, що в СРСР існувала централізована система керівництва державою, тому,
забезпечуючи матеріальні потреби підзвітних їй закладів, щорічно на
соціально-культурні проблеми виділялось у середньому близько
15 % бюджетних коштів. Так, у 1970 р. з держбюджету та інших джерел (державних,
кооперативних, профспілкових та інших громадських підприємств та організацій, а
також коштів колгоспів) на потреби соціально-культурної сфери УРСР надходило -
11 %, у 1980 р. - 18,7 %, у 1985 р. -23,5 % коштів [252, с.408].
Головним структурним елементом державної системи управління було Міністерство
культури СРСР, створене 15 березня 1953 р. [244, с.164]. Через місяць - 10
квітня 1953 р. указом Президії Верховної Ради УРСР було створено аналогічне
Міністерство в Україні. Згідно з Конституцією воно належало до
союзно-республіканського підпорядкування і було підзвітне Раді Міністрів УРСР
та Міністерству культури СРСР. Згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР № 169
від 30 березня 1970 р. було затверджене положення про Міністерство культури
УРСР [12, с.269-281], в системі культурних підрозділів якого налічувалось сім
управлінь:
Головне управління по контролю виконання і діловиробництву:
- народний контроль;
- профспілковий комітет
2. Управління театрів і музичних установ:
- відділ театрів;
- репертуарно-редакційна колегія по драматургії;
- відділ музичних установ;
- репертуарно-редакційна колегія по музичних творах.
3. Головне управління кадрів і учбових закладів:
- відділ кадрів;
- відділ учбових закладів.
4. Управління образотворчого мистецтва:
- художньо-експертна комісія.
5. Планово-фінансове управління:
- відділ планування і фінансування госпрозрахункових організацій;
- відділ планування і фінансування бюджетних організацій.
6. Центральна бухгалтерія:
- госпрозрахункові організації;
- бюджетні організації.
7. Управління по господарському обслуговуванню.
Згідно з штатним розкладом Міністерства культури УРСР на 1 січня 1981р. в
структуру Міністерства культури УРСР було включено ще п’ять відділів: головне
управління культурно-просвітницьких організацій, управління капітального
ремонту, два відділи зарубіжних зв’язків та контрольно-ревізійне управління
[83, с.11]. 30 червня 1981 р. управління по господарському і канцелярському
обслуговуванню було реорганізовано в два самостійні управління [83, с.12].
Всі підвідомчі організації і установи Міністерства культури УРСР поділялись на
бюджетні установи республіканського і бюджетні установи місцевого
підпорядкування. Паралельно з ними існували госпрозрахункові організації.
Згідно зі станом на 1 січня 1981 р. у підвідомчій мережі Міністерства культури
УРСР налічувалось двадцять вісім госпрозрахункових організацій
республіканського підпорядкування. Серед них: Дніпропетровський, Донецький,
Київський, Львівський, Одеський та Харківський російські драматичні театри,
Київська та Кримська державні філармонії, Державна заслужена капела бандуристів
УРСР, Державна заслужена капела “Думка“, Державний заслужений український
народний хор ім. Г.Верйовки, Державний заслужений симфонічний оркестр УРСР та
Державний заслужений естрадно-симфонічний оркестр УРСР. Крім того, Укрконцерт,
Палац культури “Україна“, Республіканська база постачання “Укркультпостачання“,
Центральна театральна каса, ремонтно-експлуатаційна дільниця, Республіканське
промислове художньо-оформительське об’єднання “Укрпромхудожоформлення“,
Київський мюзикл хол та Республіканський будинок органної музики [83, с.3-7].
Таким чином, Міністерством культури УРСР здійснювався контроль та управління
широкою мережею культурних закладів та підприємств, з диференційованою системою
фінансової свободи, але стабільним рівнем ідейно-творчої дисципліни.
У досліджуваний період у структурі державного управління УРСР налічувалось 26
обласних управлінь культури та 124 відділи культури в містах обласного
підпорядковування. Станом на 1969 р. в системі Міністерства культури УРСР
перебувало 39 тис. установ культури, в яких працювали 131 тис осіб. У 1981 р.
число таких установ збільшилось до більше, як 45 тис, а чисельність працівників
дорівнювала 219 тис о
- Київ+380960830922