РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄМ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.
Під спостереженням знаходилося 227 дітей, хлопчиків і дівчаток, віком 2-14 років, з яких 106 практично здорових дітей і 121 дитина з гастроентерологічною патологією. Серед хворих в основному діагностовано хронічний гастродуоденіт (93,4%), і у 6,6% функціональні зрушення. Для клінічної характеристики обстежуваних хворих на гастродуоденіт користувалися класифікацією А.В.Мазуріна і співавт, 1984 [88]. Для верифікації діагнозу у хворих дітей проводився традиційний комплекс клініко-анамнестичних, лабораторних та інструментальних досліджень, згідно рекомендаціям ІПАГ України [229]. В гемограмі звертали увагу на рівень анемії, кількість лейкоцитів, їх кількісно-якісне співвідношення. Дослідження сечі включало в себе загальний її аналіз. Крім цього, комплексне лабораторно-інструментальне обстеження передбачало проведення біохімічного аналізу крові на: білірубін, рівень загального білка, його фракцій, трансамінази, холестерину, наявності і визначення титру специфічних антигелікобактерних IgG з допомогою імуноферментного аналізу з використанням тест-системи "ImmunoComb II" (виробництво Ізраїлю) за стандартною методикою; УЗО органів черевної порожнини; копрологічні дослідження; інтрагастральної двохканальної рН-метрії [30,24] та езофагогастродуоденоскопії, проведеної з допомогою фіброскопа фірми "Olympus" (Японія). Відбір 106 практично здорових дітей проводився на основі анкетування та подальшого клінічного обстеження.
При удосконаленні кількісної оцінки кислотоутворюючої, кислотонейтралізуючої та евакуаторної функцій шлунку беззондовим методом проведені хіміко-аналітичні дослідження in vitro для вивчення максимального розчинення індикатора кислотності (етоксазена) в розчинах соляної кислоти різної концентрації за методикою J.Faller [230].
В залежності від етапності вирішення конкретних завдань діти розподілялися на окремі групи. У дітей, відібраної групи практично здорових, для визначення нормативних показників кислотоутворюючої, кислотонейтралізуючої та евакуаторної функцій гастродуоденального відділу застосовувався запропонований "Спосіб неінвазивної діагностики шлунка у дітей і дорослих" [85], а зовнішньосекреторної функції підшлункової залози - методика ФАЖ [43].
У хворих дітей з гастроентерологічною патологією оцінка функціонального стану верхнього відділу системи травлення проводилася з допомогою запропонованого нами комплексного беззондового методу [87]. Метод дозволяє проводити: визначення функціонального стану верхнього відділу системи травлення одночасно в їх фізіологічному взаємозв'язку, зокрема, функціональний стан шлунка в базальний період секреції з визначенням: 1) інтенсивності кислотоутворення за концентрацією (ммоль Н+-іонів/л) і дебітом (ммоль/год) соляної кислоти; 2) кислотонейтралізуючу функцію (ммоль/л); 3) евакуаторну функцію за коефіцієнтом евакуації; а також 4)ферментовидільну функцію підшлункової залози в базальний і травний період секреції; 5) кінез жовчного міхура; 6) тонус сфінктера Одді.
Методика дослідження.
Умови проведення: дослідження проводять вранці натще, не менше, ніж через 8 годин після їжі і приблизно за 1,5 години до звичного часу прийому їжі. Напередодні дослідження забороняється вживати медичні препарати (проносні, знеболюючі та ін.) та харчові продукти, що змінюють колір сечі.
При важких ураженнях печінки і нирок проведення дослідження недоцільно, так як результати дослідження не можуть бути вірно інтерпретовані.
Обладнання і реактиви:
Індикатор кислотності - Гастрогност (Україна) або Гастротест (Австрія).
25% HCl за питомою вагою.
0,1% розчин крохмалю.
Розчин Люголю (1 г йоду, 2 г йодистого калію розчинити в 300 мл дистильованої води).
Плексиглазові планшети з об'ємом лунок 2,0 мл або пробірки.
Піпетки кінцеві або дозатор піпетковий ПІ ТУ 64-1-3329-81.
Циліндр, об'ємом 200 мл.
Фотоелектроколориметр, термостат.
Методика збирання сечі:
Необхідно записати час, коли дитина спорожнила сечовий міхур зранку. Ця сеча для аналізу не збирається. Відразу після цього дитині потрібно проковтнути три тест-драже індикатора кислотності незалежно від віку, запиваючи їх декількома ковтками перевареної води. Через 10 хвилин необхідно випити 100-150 мл перевареної води кімнатної температури. Першу порцію сечі збирають рівно через 1год. 30 хв. Відразу після цього дитина приймає пробний сніданок (100 г білого хліба з 10 г масла та склянкою солодкого чаю). Другу порцію потрібно зібрати через 30 хвилин після прийому пробного сніданку. Третю порцію сечі потрібно зібрати через 30 хвилин після другої. Четверту порцію сечі потрібно зібрати через 30 хвилин після третьої. П'ята порція збирається при необхідності (різкій затримці виділення барвника з сечею) через 1 год. 30 хв. після четвертої. Кожна порція сечі збирається повністю і своєчасно.
Хід дослідження: Вимірюється об'єм кожної з порцій сечі окремо. З трьох перших порцій відбирають по 0,5 мл сечі для визначення активності амілази з подальшим оцінки методики визначення функціонального стану ПЗ та ЖВШ.
Одночасно, сеча другої, третьої та четвертої порції зливається в одну посудину. Кожна 1,5-годинна порція сечі окремо виливається в циліндр і доводиться дистильованою водою до 200 мл. Якщо кількість сечі перевищує 200 мл, то кінцевий показник концентрації множать на коефіцієнт К, рівний:
де V - об'єм зібраної сечі.
З кожної суміші сечі з дистильованою водою відбирають по 2,5 мл і додають по 2,5 мл 25% розчину соляної кислоти. Інтенсивність забарвлення в обох зразках проводять з допомогою фотоелектроколориметра (ФЕК) при довжині хвилі 540 нм.
Концентрація виділеного з сечею індикатора кислотності, яка еквівалентна концентрації Н+-іонів шлункового соку визначається з допомогою калібрувального графіка (рис.3.1). В кожній 1,5-ра годинній порції сечі розраховується концентрація виділених Н+-іонів в ммоль/л. Розрахунок продукції Н+-іонів водню (ПВ)